Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Начальнику хору. Не погуби. Молитва Давида, коли Саул послав стерегти дім його, щоб умертвити його.
1
Въ коне́цъ, да не растли́ши, дв҃дꙋ въ столпописа́нїе, внегда̀ посла̀ саꙋ́лъ и҆ стрежѐ до́мъ є҆гѡ̀, є҆́же оу҆мертви́ти є҆го̀, н҃и҃.
2
Визволи мене від ворогів моїх, Боже мій, від тих, що повстали на мене, захисти мене.
2
И҆зми́ мѧ ѿ вра̑гъ мои́хъ, бж҃е, и҆ ѿ востаю́щихъ на мѧ̀ и҆зба́ви мѧ̀:
3
Спаси мене від тих, що чинять беззаконня, і від кровожерних врятуй мене.
3
и҆зба́ви мѧ̀ ѿ дѣ́лающихъ беззако́нїе, и҆ ѿ мꙋ̑жъ крове́й сп҃си́ мѧ.
4
Бо ось вони підстерігають душу мою, збираються на мене сильні, не за беззаконня мої і не за гріх мій.
4
Ꙗ҆́кѡ сѐ, оу҆лови́ша дꙋ́шꙋ мою̀, нападо́ша на мѧ̀ крѣ́пцыи: нижѐ беззако́нїе моѐ, нижѐ грѣ́хъ мо́й, гдⷭ҇и:
5
Господи! Без провини моєї вони йдуть на мене. Встань же на допомогу мені і поглянь.
5
без̾ беззако́нїѧ теко́хъ и҆ и҆спра́вихъ: воста́ни въ срѣ́тенїе моѐ и҆ ви́ждь.
6
Господи, Боже Сил, Боже Ізраїлів, встань, відвідай усі народи, не помилуй нікого з тих, що чинять беззаконня.
6
И҆ ты̀, гдⷭ҇и бж҃е си́лъ, бж҃е і҆и҃левъ, вонмѝ посѣти́ти всѧ̑ ꙗ҆зы́ки: да не оу҆ще́дриши всѧ̑ дѣ́лающыѧ беззако́нїе.
7
Щовечора сходяться вони, жадібні до крови, як пес, і обходять місто.
7
Возвратѧ́тсѧ на ве́черъ, и҆ вза́лчꙋтъ ꙗ҆́кѡ пе́съ, и҆ ѡ҆бы́дꙋтъ гра́дъ.
8
Ось вони лихословлять язиками своїми, в устах їхніх не слова, а мечі, бо думають: хто їх чує?
8
Сѐ, ті́и ѿвѣща́ютъ оу҆сты̑ свои́ми, и҆ ме́чь во оу҆стна́хъ и҆́хъ: ꙗ҆́кѡ кто̀ слы́ша;
9
Але Ти, Господи, посмієшся з них, осоромиш усі народи.
9
И҆ ты̀, гдⷭ҇и, посмѣе́шисѧ и҆̀мъ, оу҆ничижи́ши всѧ̑ ꙗ҆зы́ки.
10
Сила моя в Тобі, Боже! Ти Заступник мій.
10
Держа́вꙋ мою̀ къ тебѣ̀ сохраню̀: ꙗ҆́кѡ ты̀, бж҃е, застꙋ́пникъ мо́й є҆сѝ.
11
Ти — Бог мій, і милість Твоя попередить мене. Бог дасть мені перемогу над ворогами моїми.
11
Бг҃ъ мо́й, млⷭ҇ть є҆гѡ̀ предвари́тъ мѧ̀: бг҃ъ мо́й, ꙗ҆ви́тъ мнѣ̀ на вразѣ́хъ мои́хъ.
12
Не убивай їх, щоб люди не забули Закону Твого. Розвій їх силою Твоєю, Захиснику мій, Господи.
12
Не оу҆бі́й и҆̀хъ, да не когда̀ забꙋ́дꙋтъ зако́нъ тво́й: расточѝ ѧ҆̀ си́лою твое́ю и҆ низведѝ ѧ҆̀, защи́тниче мо́й, гдⷭ҇и,
13
Слова уст їхніх — то гріх душі їхньої; хай будуть спіймані у гордині їхній за прокльони їхні та за неправду, яку вони говорять.
13
грѣ́хъ оу҆́стъ и҆́хъ, сло́во оу҆сте́нъ и҆́хъ: и҆ ꙗ҆́ти да бꙋ́дꙋтъ въ горды́ни свое́й, и҆ ѿ клѧ́твы и҆ лжѝ возвѣстѧ́тсѧ въ кончи́нѣ,
14
Розвій їх гнівом Твоїм так, щоб не стало їх, та щоб пізнали люди, що Бог володіє народами в усіх кінцях землі.
14
во гнѣ́вѣ кончи́ны, и҆ не бꙋ́дꙋтъ: и҆ оу҆вѣ́дѧтъ, ꙗ҆́кѡ бг҃ъ влⷣчествꙋетъ і҆а́кѡвомъ и҆ концы̑ землѝ.
15
Вони сходяться вечорами, спраглі крови, як пси, і обходять місто.
15
Возвратѧ́тсѧ на ве́черъ, и҆ вза́лчꙋтъ ꙗ҆́кѡ пе́съ, и҆ ѡ҆бы́дꙋтъ гра́дъ:
16
Вони шукають поживи, але неситі лягають спати.
16
ті́и разы́дꙋтсѧ ꙗ҆́сти: а҆́ще ли же не насы́тѧтсѧ, и҆ поро́пщꙋтъ.
17
А я буду оспівувати силу Твою, щоранку прославлятиму милість Твою, бо Ти був оборонцем моїм і захисником моїм у час біди моєї.
17
А҆́зъ же воспою̀ си́лꙋ твою̀ и҆ возра́дꙋюсѧ заꙋ́тра ѡ҆ млⷭ҇ти твое́й: ꙗ҆́кѡ бы́лъ є҆сѝ застꙋ́пникъ мо́й и҆ прибѣ́жище моѐ въ де́нь ско́рби моеѧ̀.
18
Сило моя! Тобі я буду співати, бо Ти Заступник мій і Бог мій, Який милує мене.
18
Помо́щникъ мо́й є҆сѝ, тебѣ̀ пою̀: ꙗ҆́кѡ бг҃ъ застꙋ́пникъ мо́й є҆сѝ, бж҃е мо́й, млⷭ҇ть моѧ̀.