¹

Начальнику хору. Псалом Давида.

¹

Въ конeцъ, pал0мъ дв7ду, …G.

²

Почуй, Боже, голос мій у молитві моїй. Від лютого ворога охорони життя моє.

²

Ўслhши, б9е, глaсъ м0й, внегдA моли1тимисz къ тебЁ: t стрaха врaжіz и3зми2 дyшу мою2.

³

Укрий мене від намірів злодіїв і від зборища беззаконників.

³

Покрhй мS t с0нма лукaвнующихъ, t мн0жества дёлающихъ непрaвду:

⁴

Вони наче меч нагострили язик свій і, мов стріли, кидають слова образи,

⁴

и5же и3з8wстри1ша ћкw мeчь љзhки сво‰, напрzг0ша лyкъ св0й, вeщь г0рьку,

⁵

щоб таємно стріляти в неповинного; стріляють в нього несподівано і не бояться.

⁵

сострэлsти въ тaйныхъ непор0чна: внезaпу сострэлsютъ є3го2, и3 не ўбоsтсz.

⁶

Вони утвердились у злому намірі, змовляються поставити таємно сітку і кажуть: хто їх побачить?

⁶

Ўтверди1ша себЁ сл0во лукaвое: повёдаша скрhти сёть, рёша: кто2 ќзритъ и5хъ;

⁷

Вони вигадують всіляку неправду, вишукують, розслідують, заглядають аж до глибини серця.

⁷

И#спытaша беззак0ніе: и3зчез0ша и3спытaющіи и3спыт†ніz: пристyпитъ человёкъ, и3 сeрдце глубоко2.

⁸

Але уразить їх Бог стрілою. Несподівано стріла Божа вдарить їх.

⁸

И# вознесeтсz бGъ: стрёлы младeнєцъ бhша ћзвы и4хъ,

⁹

Вони покарають себе своїми ж словами. Всі, хто побачить їх, відійдуть від них.

⁹

и3 и3знемог0ша на нS kзhцы и4хъ: смути1шасz вси2 ви1дzщіи и5хъ.

¹⁰

І нападе страх на всіх людей, вони сповістять про діла Божі, бо зрозуміють, що то — Його діло.

¹⁰

И# ўбоsсz всsкъ человёкъ: и3 возвэсти1ша дэлA б9іz, и3 творє1ніz є3гw2 разумёша.

¹¹

Звеселиться праведник у Господі і уповає на Нього. І похваляться всі праведні серцем.

¹¹

Возвесели1тсz првdникъ њ гDэ и3 ўповaетъ на него2: и3 похвaлzтсz вси2 прaвіи с®цемъ.

1001

Слава…

Слaва: