¹

Начальнику хору. Псалом Давида.

¹

Въ коне́цъ, ѱало́мъ дв҃дꙋ, ѯ҃г҃.

²

Почуй, Боже, голос мій у молитві моїй. Від лютого ворога охорони життя моє.

²

Оу҆слы́ши, бж҃е, гла́съ мо́й, внегда̀ моли́тимисѧ къ тебѣ̀: ѿ стра́ха вра́жїѧ и҆змѝ дꙋ́шꙋ мою̀.

³

Укрий мене від намірів злодіїв і від зборища беззаконників.

³

Покры́й мѧ̀ ѿ со́нма лꙋка́внꙋющихъ, ѿ мно́жества дѣ́лающихъ непра́вдꙋ:

⁴

Вони наче меч нагострили язик свій і, мов стріли, кидають слова образи,

⁴

и҆̀же и҆з̾ѡстри́ша ꙗ҆́кѡ ме́чь ѧ҆зы́ки своѧ̑, напрѧго́ша лꙋ́къ сво́й, ве́щь го́рькꙋ,

⁵

щоб таємно стріляти в неповинного; стріляють в нього несподівано і не бояться.

⁵

сострѣлѧ́ти въ та́йныхъ непоро́чна: внеза́пꙋ сострѣлѧ́ютъ є҆го̀, и҆ не оу҆боѧ́тсѧ.

⁶

Вони утвердились у злому намірі, змовляються поставити таємно сітку і кажуть: хто їх побачить?

⁶

Оу҆тверди́ша себѣ̀ сло́во лꙋка́вое: повѣ́даша скры́ти сѣ́ть, рѣ́ша: кто̀ оу҆́зритъ и҆̀хъ;

⁷

Вони вигадують всіляку неправду, вишукують, розслідують, заглядають аж до глибини серця.

⁷

И҆спыта́ша беззако́нїе: и҆зчезо́ша и҆спыта́ющїи и҆спыта̑нїѧ: пристꙋ́питъ человѣ́къ, и҆ се́рдце глꙋбоко̀.

⁸

Але уразить їх Бог стрілою. Несподівано стріла Божа вдарить їх.

⁸

И҆ вознесе́тсѧ бг҃ъ: стрѣ́лы младе́нєцъ бы́ша ꙗ҆́звы и҆́хъ,

⁹

Вони покарають себе своїми ж словами. Всі, хто побачить їх, відійдуть від них.

⁹

и҆ и҆знемого́ша на нѧ̀ ꙗ҆зы́цы и҆́хъ: смꙋти́шасѧ всѝ ви́дѧщїи и҆̀хъ.

¹⁰

І нападе страх на всіх людей, вони сповістять про діла Божі, бо зрозуміють, що то — Його діло.

¹⁰

И҆ оу҆боѧ́сѧ всѧ́къ человѣ́къ: и҆ возвѣсти́ша дѣла̀ бж҃їѧ, и҆ творє́нїѧ є҆гѡ̀ разꙋмѣ́ша.

¹¹

Звеселиться праведник у Господі і уповає на Нього. І похваляться всі праведні серцем.

¹¹

Возвесели́тсѧ првⷣникъ ѡ҆ гдⷭ҇ѣ и҆ оу҆пова́етъ на него̀: и҆ похва́лѧтсѧ всѝ пра́вїи срⷣцемъ.

1001

Слава…

Сла́ва: