Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
0
(Псалом Давида.)
Дв7ду pал0мъ, сынHвъ їwнадaвовыхъ и3 пeрвыхъ плёншихсz, не надпи1санъ ў є3врє1й, о7.
1
На Тебе, Господи, я уповаю, не дай мені осоромитися повік.
1
На тS, гDи, ўповaхъ, да не постыжyсz въ вёкъ.
2
Правдою Твоєю врятуй мене і визволи мене, прихили до мене вухо Твоє і спаси мене.
2
Прaвдою твоeю и3збaви мS и3 и3зми1 мz: приклони2 ко мнЁ ќхо твоE и3 сп7си1 мz.
3
Будь мені Богом Захисником, твердинею пристановища, щоб спасти мене.
3
Бyди ми2 въ бGа защи1тителz и3 въ мёсто крёпко спcти1 мz: ћкw ўтверждeніе моE и3 прибёжище моE є3си2 ты2.
4
Боже мій, визволи мене з руки нечестивого, з руки беззаконника, що гнобить мене.
4
Б9е м0й, и3збaви мS и3з8 руки2 грёшнагw, и3з8 руки2 законопрестyпнагw и3 њби1дzщагw:
5
Бо Ти надія моя, Господи Боже мій, надія моя від юности моєї.
5
ћкw ты2 є3си2 терпёніе моE, гDи, гDи, ўповaніе моE t ю4ности моеS.
6
В Тобі утвердився я від утроби матері моєї, від народження мого Ти мій покровитель, і Тобі хвала моя завжди.
6
Въ тебЁ ўтверди1хсz t ўтр0бы, t чрeва мaтере моеS ты2 є3си2 м0й покрови1тель: њ тебЁ пёніе моE вhну.
7
Для багатьох я був наче диво, але Ти тверда моя надія.
7
Ћкw чyдо бhхъ мнHгимъ: и3 ты2 пом0щникъ м0й крёпокъ.
8
Нехай наповняться уста мої хвалою Тобі, [щоб я оспівував славу Твою і] кожен день — велич Твою.
8
Да и3сп0лнzтсz ўстA мо‰ хвалeніz, ћкw да воспою2 слaву твою2, вeсь дeнь великолёпіе твоE.
9
Не покинь мене в час старості, коли буде покидати мене сила моя. Не залиш мене.
9
Не tвeржи менє2 во врeмz стaрости: внегдA њскудэвaти крёпости моeй, не њстaви менє2.
10
Бо вороги мої говорять проти мене, і ті, що підстерігають душу мою, радяться між собою,
10
Ћкw рёша врази2 мои2 мнЁ, и3 стрегyщіи дyшу мою2 совэщaша вкyпэ,
11
кажучи: «Бог покинув його, переслідуйте і схопіть його, бо нема визволителя».
11
глаг0люще: бGъ њстaвилъ є4сть є3го2, пожени1те и3 и3ми1те є3го2, ћкw нёсть и3збавлszй.
12
Боже, не віддаляйся від мене. Боже, на поміч мені прийди.
12
Б9е м0й, не ўдали1сz t менє2: б9е м0й, въ п0мощь мою2 вонми2.
13
Нехай осоромляться, нехай щезнуть усі, що повстали на душу мою. Нехай покриють сором і безчестя тих, що шукають загибелі моєї.
13
Да постыдsтсz и3 и3зчeзнутъ њклеветaющіи дyшу мою2, да њблекyтсz въ стyдъ и3 срaмъ и4щущіи ѕл†z мнЁ.
14
А я завжди буду уповати [на Тебе] і примножувати всяку похвалу Тобі.
14
Ѓзъ же всегдA воз8уповaю на тS, и3 приложY на всsку похвалY твою2.
15
Уста мої будуть звіщати правду Твою, кожен день — благодіяння Твої, що їм я не знаю числа.
15
ЎстA мо‰ возвэстsтъ прaвду твою2, вeсь дeнь спcніе твоE, ћкw не познaхъ кни6жнаz.
16
Завжди буду думати про силу Господа Бога, згадувати правду Твою. Тільки Твою, Боже.
16
Вни1ду въ си1лэ гDни: гDи, помzнY прaвду тебє2 є3ди1нагw.
17
Ти навчав мене від юности моєї, і донині я сповіщаю про чудеса Твої.
17
Б9е м0й, и5мже научи1лъ мS є3си2 t ю4ности моеS, и3 донн7э возвэщY чудесA тво‰.
18
І до старості, і до сивини не покинь мене, Боже, доки не розкажу про силу Твою всьому народові і всьому грядущому про могутність Твою.
18
И# дaже до стaрости и3 престарёніz, б9е м0й, не њстaви менє2, д0ндеже возвэщY мhшцу твою2 р0ду всемY грzдyщему,
19
Правда Твоя, Боже, до небес. Великі діла вчинив Ти; Боже, хто подібний до Тебе?
19
си1лу твою2 и3 прaвду твою2, б9е, дaже до вhшнихъ, ±же сотвори1лъ ми2 є3си2 вели6чіz: б9е, кто2 под0бенъ тебЁ;
20
Ти посилав на мене люту біду, але знову оживляв мене і з безодні землі виводив мене.
20
Е#ли6ки kви1лъ ми2 є3си2 скHрби мнHги и3 ѕлы2; и3 њбрaщьсz њживотвори1лъ мS є3си2 и3 t бeзднъ земли2 возвeлъ мS є3си2.
21
Ти показав на мені правосуддя Твоє, але, обернувшись, Ти втішав мене [і з безодні землі знову виводив мене],
21
Ўмн0жилъ є3си2 на мнЁ вели1чествіе твоE, и3 њбрaщьсz ўтёшилъ мS є3си2, и3 t бeзднъ земли2 пaки возвeлъ мS є3си2.
22
тому буду прославляти Тебе знову між народами, на струнних органах славитиму істину Твою, Боже. Буду оспівувати Тебе на гуслях, святий Ізраїлів.
22
И$бо ѓзъ и3сповёмсz тебЁ въ лю1дехъ, гDи, въ сосyдэхъ pал0мскихъ и4стину твою2, б9е: воспою2 тебЁ въ гyслехъ, с™hй ї}левъ.
23
Радіють уста мої, коли співаю Тобі, і душа моя, яку Ти визволив;
23
Возрaдуетэсz ўстнЁ мои2, є3гдA воспою2 тебЁ, и3 душA моS, ю4же є3си2 и3збaвилъ:
24
і язик мій щодня буде прославляти правду Твою, бо осоромлені ті, що шукали загибелі мені.
24
є3щe же и3 љзhкъ м0й вeсь дeнь поучи1тсz прaвдэ твоeй, є3гдA постыдsтсz и3 посрaмzтсz и4щущій ѕл†z мнЁ.