Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
0
(Псалом Давида.)
ўлоM двDвᲆ, сн~овᲆ и^ѓ^нада'воv. и^ пе'рвыхъ плњншиXся. неѓ^пи'санъ эT е^вре'й. ѓ~” каg і~”
1
На Тебе, Господи, я уповаю, не дай мені осоромитися повік.
1
На тя г~и ё^поваX, да не посᲄыжђ'ся в# вњкᲆ”
2
Правдою Твоєю врятуй мене і визволи мене, прихили до мене вухо Твоє і спаси мене.
2
Пра'вдою твоею и^ꙁбави м^я, і^ изми` м^я” Приклони` къ мнᲇ ё^хо ᲄвое, и сп~си м^я”
3
Будь мені Богом Захисником, твердинею пристановища, щоб спасти мене.
3
Бђ'ди м^и в# бг~ъ ꙁащи'титель, и^ в мњ'сто крᲇпко спасти м^я” ЈА/ко ё^тверженїе мое`, и^ прибњжище мое` е^си т^ы”
4
Боже мій, визволи мене з руки нечестивого, з руки беззаконника, що гнобить мене.
4
Бж~е мой и^зми` м^я и^ꙁ рђкы` грњш#наго, и^ꙁ рђкы` ꙁаконопрестђпнаго, и^ ѓ^бидящаго”
5
Бо Ти надія моя, Господи Боже мій, надія моя від юности моєї.
5
ЈА/ко т^ы е^си тръпњнїе мое г~и, г~и ё^пованїе мое эT ю'носᲄи моеа`”
6
В Тобі утвердився я від утроби матері моєї, від народження мого Ти мій покровитель, і Тобі хвала моя завжди.
6
В ᲄебњ ё^твердиXся эT ё^тро'бы, эT чрева мт~ре моеа` т^ы е^си мой покровиᲄель” ѓ^ тебњ пᲇнїе мое вы'нђ,
7
Для багатьох я був наче диво, але Ти тверда моя надія.
7
ја%ко чю'дђ быX мно'гымъ. и^ ты` помощникъ мой крњпокъ”
8
Нехай наповняться уста мої хвалою Тобі, [щоб я оспівував славу Твою і] кожен день — велич Твою.
8
да и^сполнятся ё^ста` моа` похвалы`, ја%ко да въспою сла'вђ твою, весь дн~ь велелњпотђ твою”
9
Не покинь мене в час старості, коли буде покидати мене сила моя. Не залиш мене.
9
Не эTвръзи мене въ время ста'росᲄи, внегда и^ꙁ#чеꙁати крњпости моей не ѓ^ста'ви мене”
10
Бо вороги мої говорять проти мене, і ті, що підстерігають душу мою, радяться між собою,
10
ЈА/ко рᲇшя враѕи мои` мн^њ, и^ стрегђщеи` дш~ђ мою совᲇща'шя в#кђпњ,
11
кажучи: «Бог покинув його, переслідуйте і схопіть його, бо нема визволителя».
11
гл~юще, б~ъ ѓ^ста'вилᲆ е^сть е^го. поженњте и^ і^мњте е^го, ја%ко нњсть и^збавля'аи`”
12
Боже, не віддаляйся від мене. Боже, на поміч мені прийди.
12
Бж~е мой, не ё^да'лися эT мене, б~е мой в# по'мощ# мою вонми`”
13
Нехай осоромляться, нехай щезнуть усі, що повстали на душу мою. Нехай покриють сором і безчестя тих, що шукають загибелі моєї.
13
да постыдя'тся и^ і^ꙁ#че'ꙁ#нђтᲆ ѓ^клевета'ющеи` дш~ђ мою, да ѓ^блекђтся в# стDђ и^ срамᲆ и%щђщеи` ѕла'я мн^њ”
14
А я завжди буду уповати [на Тебе] і примножувати всяку похвалу Тобі.
14
А/зъ же всегда ё^пова'ю на' тя, и^ приложђ` на вся'кђ похвалђ` твою”
15
Уста мої будуть звіщати правду Твою, кожен день — благодіяння Твої, що їм я не знаю числа.
15
Оу^ста` моа` възвњстя'тъ пра'вдђ твою, ве'сь дн~ь сп~се'нїе ᲄвое” ЈА/ко не поꙁнаX кни'жна,
16
Завжди буду думати про силу Господа Бога, згадувати правду Твою. Тільки Твою, Боже.
16
вни'дђ в си'лњ гн~и. г~и помянђ` правдђ твою е^ді'ного”
17
Ти навчав мене від юности моєї, і донині я сповіщаю про чудеса Твої.
17
Бж~е мой ја%же наё^чилъ м^я е^си эT ю'ности моеа`, и^ до нн~њ въꙁвњщђ чюдеса твоя,
18
І до старості, і до сивини не покинь мене, Боже, доки не розкажу про силу Твою всьому народові і всьому грядущому про могутність Твою.
18
и^ даже до ста'рости и^ ма'тор#ства” Бж~е мой, не ѓ^ста'ви мене, до'ндеже въꙁвњщђ мы'шцђ твою ро'дђ всемђ грядђщемђ,
19
Правда Твоя, Боже, до небес. Великі діла вчинив Ти; Боже, хто подібний до Тебе?
19
си'лђ твою и^ пра'вдђ твою, б~е, даже до вы'шниX, ја%же сътвори'лъ м^и е^си вели'чїа” Бж~е, кто` подо'бенъ тебᲇ;
20
Ти посилав на мене люту біду, але знову оживляв мене і з безодні землі виводив мене.
20
е^ли'кы ја%вилъ м^и е^си ско'рби мно'гы и^ ѕлы`, и^ ѓ^бра'щъ ѓ^живилъ м^я е^си, и^ эT беꙁнDъ ꙁемли` въꙁведе` м^я”
21
Ти показав на мені правосуддя Твоє, але, обернувшись, Ти втішав мене [і з безодні землі знову виводив мене],
21
Оу^мно'жилъ е^си на мнᲇ вели'чествїе ᲄвое, и^ ѓ^бращъ ё^тњшилъ м^я е^си. и^ эT безднъ земли` па'кы възведе` м^я”
22
тому буду прославляти Тебе знову між народами, на струнних органах славитиму істину Твою, Боже. Буду оспівувати Тебе на гуслях, святий Ізраїлів.
22
И$бо а^зъ и^сповњмся тебњ в лю'де г~и, в# сосђ'дехъ ўало'мъскыхъ и'стиннђ твою б~е” Пою` тебњ в# гђ'слеX, ст~ыи і^и^л~евъ”
23
Радіють уста мої, коли співаю Тобі, і душа моя, яку Ти визволив;
23
Въꙁра'дђетася ё^стнњ` мои` е^гда пою` тебњ, и^ дш~а моя` ю^же е^си и^зба'вил#”
24
і язик мій щодня буде прославляти правду Твою, бо осоромлені ті, що шукали загибелі мені.
24
Є$ще же и^ ја%зы'кᲆ мой, весь дн~ь поё^чи'тся пра'вдњ твоей, е^гда постыдя'тся и^ посрамятся и^щђщеи` зла'я мн^њ”