0

Псало́м Аса́фу, 78.

Псалом Асафа.

¹

Бо́же, прийдо́ша язи́ци в достоя́ніє Твоє́, оскверни́ша храм святи́й Твой,

¹

Боже, прийшли язичники в насліддя Твоє, осквернили святий храм Твій, Єрусалим обернули на руїну.

²

положи́ша Ієрусали́м, я́ко ово́щноє храни́лище; положи́ша тру́пія раб Твої́х бра́шно пти́цям небе́сним, пло́ти преподо́бних Твої́х звіре́м земни́м;

²

Кинули трупи рабів Твоїх на поживу птахам небесним, тіла святих Твоїх — звірам земним.

³

пролія́ша кров їх, я́ко во́ду, о́крест Ієрусали́ма, і не бі погреба́яй.

³

Розлили кров їх, як воду, навкруги Єрусалима, і не було кому поховати їх.

⁴

Би́хом поноше́ніє сосі́дом на́шим, подражне́ніє і поруга́ніє су́щим о́крест нас.

⁴

Ми стали посміховиськом для сусідів наших, наругою й соромом для тих, що оточують нас.

⁵

Доко́лі, Го́споди, прогні́ваєшися до конця́? Разжже́ться, я́ко огнь, рве́ніє Твоє́?

⁵

Доки, Господи, будеш безупинно гніватися на нас, доки буде палати, як вогонь, обурення Твоє?

⁶

Проли́й гнів Твой на язи́ки, незна́ющия Тебе́, і на ца́рствія, я́же і́мене Твоєго́ не призва́ша;

⁶

Вилий гнів Твій на народи, які не знають Тебе, і на царства, які імені Твого не призивають.

⁷

я́ко поядо́ша Іа́кова і мі́сто єго́ опустоши́ша.

⁷

Бо вони поглинули народ Твій і місце його спустошили.

⁸

Не пом'яни́ на́ших беззако́ній пе́рвих; ско́ро да предваря́ть ни щедро́ти Твоя́, Го́споди, я́ко обнища́хом зіло́.

⁸

Не згадуй давніх гріхів батьків наших, але скоро пошли нам милість Твою, бо дуже зубожіли ми.

⁹

Помози́ нам, Бо́же, Спаси́телю наш, сла́ви ра́ди і́мене Твоєго́; Го́споди, ізба́ви ни і очи́сти гріхи́ на́ша і́мене ра́ди Твоєго́.

⁹

Поможи нам, Боже, Спасителю наш, задля слави імені Твого. Визволи нас, Господи, і очисти гріхи наші ради імені Твого.

¹⁰

Да не когда́ реку́ть язи́ци: гді єсть Бог їх? І да уві́сться во язи́ціх пред очи́ма на́шима отмще́ніє кро́ве раб Твої́х пролити́я.

¹⁰

Щоб не сказали язичники: «Де Бог їх?» Нехай на очах наших пізнають вони помсту за пролиту кров рабів Твоїх.

¹¹

Да вни́деть пред Тя воздиха́ніє окова́нних; по вели́чію ми́шці Твоєя́ снабди́ си́ни умерщвле́нних.

¹¹

Нехай прийде перед лице Твоє стогін ув’язнених; могутністю Твоєю збережи засуджених на смерть.

¹²

Возда́ждь сосі́дом на́шим седьмери́цею в ні́дро їх поноше́ніє їх, і́мже поноси́ша Тя, Го́споди.

¹²

Семикратно поверни в серце ворогам нашим наругу їх, якою вони зневажили Тебе, Господи.

¹³

Ми же, лю́діє Твої́ і о́вці па́житі Твоєя́, іспові́мися Тебі́, Бо́же, во вік, в род і род возвісти́м хвалу́ Твою́.

¹³

А ми, народ Твій і вівці стада Твого, будемо вічно прославляти Тебе і з роду в рід сповіщати хвалу Твою.

1001

Сла́ва:

Слава…