Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Повчання Ефама Езрахіта.
1
Рaзума є3faма ї}лтzнина, п7}.
2
Милості [Твої], Господи, повіки співатиму, з роду в рід сповіщатиму істину Твою устами моїми.
2
Млcти тво‰, гDи, во вёкъ воспою2, въ р0дъ и3 р0дъ возвэщY и4стину твою2 ўсты6 мои1ми.
3
Бо Ти сказав: навіки милість перебуватиме, на небесах приготується істина Твоя.
3
ЗанE рeклъ є3си2: въ вёкъ млcть сози1ждетсz: на нб7сёхъ ўгот0витсz и4стина твоS.
4
«Я заповів завіт обраним Моїм, клявся Давидові, рабу Моєму:
4
Завэщaхъ завётъ и3збр†ннымъ мои6мъ, клsхсz дв7ду рабY моемY:
5
навіки утверджу нащадків твоїх і збудую з роду в рід престіл твій».
5
до вёка ўгот0ваю сёмz твоE, и3 сози1жду въ р0дъ и3 р0дъ пrт0лъ тв0й.
6
Прославлятимуть небеса дивні діла Твої, Господи, і правду Твою в Церкві святих.
6
И#сповёдzтъ нб7сA чудесA тво‰, гDи, и4бо и4стину твою2 въ цRкви с™hхъ.
7
Бо хто на небесах зрівняється з Господом? І хто подібний до Нього між синами Божими?
7
Ћкw кто2 во w4блацэхъ ўравни1тсz гDеви; ўпод0битсz гDеви въ сынёхъ б9іихъ;
8
Бог, що Його прославляють собори святих, великий і страшний для всіх, хто навкруги Нього.
8
БGъ прославлsемь въ совётэ с™hхъ, вeлій и3 стрaшенъ є4сть над8 всёми њкрeстными є3гw2.
9
Господи, Боже Сил! Хто подібний до Тебе?! Всесильний Ти, Господи, і правда Твоя навкруги Тебе.
9
ГDи б9е си1лъ, кто2 под0бенъ тебЁ; си1ленъ є3си2, гDи, и3 и4стина твоS w4крестъ тебє2.
10
Ти володарюєш над силою моря і втихомирюєш розбурхані хвилі його.
10
Ты2 вLчествуеши держaвою морск0ю: возмущeніе же в0лнъ є3гw2 ты2 ўкрочaеши.
11
Ти смирив гордого, немов пораненого, і кріпкістю сили Твоєї Ти розсипав ворогів Твоїх.
11
Ты2 смири1лъ, є3си2, ћкw ћзвена, г0рдаго: мhшцею си1лы твоеS расточи1лъ є3си2 враги2 тво‰.
12
Твої небеса і Твоя земля. Ти створив всесвіт і все, що наповнює його.
12
Тво‰ сyтъ небесA, и3 твоS є4сть землS: вселeнную и3 и3сполнeніе є3S ты2 њсновaлъ є3си2.
13
Північ і південь Ти створив єси. Фавор і Єрмон іменем Твоїм радуються.
13
Сёверъ и3 м0ре ты2 создaлъ є3си2: fавHръ и3 є3рмHнъ њ и4мени твоeмъ возрaдуетасz.
14
Сильні рамена Твої, міцна рука Твоя, високо піднесена правиця Твоя.
14
ТвоS мhшца съ си1лою: да ўкрэпи1тсz рукA твоS, и3 вознесeтсz десни1ца твоS.
15
Правосуддя і справедливість — основа Престолу Твого. Милість і істина йдуть перед лицем Твоїм.
15
Прaвда и3 судбA ўгот0ваніе пrт0ла твоегw2: млcть и3 и4стина пред8и1детэ пред8 лицeмъ твои1мъ.
16
Блаженні люди, що знають глас святковий: Господи, у світлі лиця Твого вони ходять,
16
Бlжeни лю1діе вёдущіи воскликновeніе: гDи, во свётэ лицA твоегw2 п0йдутъ,
17
і іменем Твоїм вони радуються весь день, і правдою Твоєю підносяться.
17
и3 њ и4мени твоeмъ возрaдуютсz вeсь дeнь, и3 прaвдою твоeю вознесyтсz.
18
Бо Ти похвала сили їхньої, і милістю Твоєю підноситься ріг наш.
18
Ћкw похвалA си1лы и4хъ ты2 є3си2, и3 во бlговолeніи твоeмъ вознесeтсz р0гъ нaшъ:
19
Бо Господь — Захист наш і Святий Ізраїлів — Цар наш.
19
ћкw гDне є4сть заступлeніе, и3 с™aгw ї}лева цRS нaшегw.
20
Колись говорив Ти у видінні святому Твоєму і сказав: «Я подав поміч мужньому, підніс обраного з людей Моїх.
20
ТогдA гlалъ є3си2 въ видёніи сыновHмъ твои6мъ, и3 рeклъ є3си2: положи1хъ п0мощь на си1льнаго, вознес0хъ и3збрaннаго t людjй мои1хъ:
21
Я знайшов Давида, слугу Мого, і миром святим Моїм помазав його.
21
њбрэт0хъ дв7да рабA моего2, є3лeемъ с™hмъ мои1мъ помaзахъ є3го2.
22
Рука Моя захистить його і сила Моя підкріпить його.
22
И$бо рукA моS застyпитъ є3го2, и3 мhшца моS ўкрэпи1тъ є3го2:
23
Не подолає ворог його, і син беззаконня не візьме в неволю його.
23
ничт0же ўспёетъ врaгъ на него2, и3 сhнъ беззак0ніz не приложи1тъ њѕл0бити є3го2.
24
Розіб’ю перед ним ворогів його, і знищу ненависників його.
24
И# ссэкY t лицA є3гw2 враги2 є3гw2, и3 ненави1дzщыz є3го2 побэждY:
25
Істина Моя і милість Моя з ним, і ім’ям Моїм піднесеться сила його.
25
и3 и4стина моS и3 млcть моS съ ни1мъ, и3 њ и4мени моeмъ вознесeтсz р0гъ є3гw2:
26
І покладу на море руку його і на ріки — правицю його.
26
и3 положY на м0ри рyку є3гw2, и3 на рэкaхъ десни1цу є3гw2.
27
І буде він звати Мене: «Ти Отець мій і Бог мій, твердиня спасіння мого.»
27
Т0й призовeтъ мS: nц7ъ м0й є3си2 ты2, бGъ м0й и3 застyпникъ спcніz моегw2.
28
І Я первенця піднесу Мого* високо, вище царів землі.
28
И# ѓзъ пeрвенца положY є3го2, высокA пaче царeй земнhхъ:
29
Навіки збережу йому милість Мою, і завіт Мій вірний йому.
29
въ вёкъ сохраню2 є3мY млcть мою2, и3 завётъ м0й вёренъ є3мY:
30
І продовжу навіки рід його, і престіл його — як дні неба.
30
и3 положY въ вёкъ вёка сёмz є3гw2, и3 пrт0лъ є3гw2 ћкw днjе нeба.
31
А якщо сини його покинуть закон Мій і не будуть ходити за заповідями Моїми,
31
Ѓще њстaвzтъ сhнове є3гw2 зак0нъ м0й, и3 въ судбaхъ мои1хъ не п0йдутъ:
32
якщо зневажать устави Мої і повелінь моїх не збережуть,
32
ѓще њправд†ніz мо‰ њсквернsтъ, и3 зaповэдій мои1хъ не сохранsтъ:
33
то Я з жезлом прийду на беззаконня їх і з тяжкою карою — на неправду їх.
33
посэщY жезл0мъ беззакHніz и4хъ, и3 рaнами непр†вды и4хъ,
34
Милості ж Моєї не відійму від нього й не переміню правди Моєї,
34
млcть же мою2 не разорю2 t ни1хъ, ни превреждY во и4стинэ моeй:
35
не зламаю завіту Мого і не зміню того, що вийшло з уст Моїх.
35
нижE њскверню2 завёта моегw2, и3 и3сходsщихъ t ќстъ мои1хъ не tвeргусz.
36
Один раз клявся Я святістю Моєю і не скажу неправду Давиду.
36
Е#ди1ною клsхсz њ с™ёмъ моeмъ: ѓще дв7ду солжY;
37
Насіння його перебуватиме повіки, і престіл його — як сонце переді Мною,
37
Сёмz є3гw2 во вёкъ пребyдетъ, и3 прест0лъ є3гw2 ћкw с0лнце предо мн0ю,
38
як місяць, так буде він стояти вічно. Свідок на небесах певний».
38
и3 ћкw лунA совершeна въ вёкъ, и3 свидётель на нб7си2 вёренъ.
39
А ось тепер Ти відкинув, занедбав і прогнівався на помазаника Твого.
39
Тh же tри1нулъ є3си2 и3 ўничижи1лъ, негодовaлъ є3си2 помaзаннаго твоего2:
40
Зневажив завіт Твій з рабом Твоїм і скинув на землю вінець його.
40
разори1лъ є3си2 завётъ рабA твоегw2, њскверни1лъ є3си2 на земли2 с™hню є3гw2:
41
Ти зруйнував навкруги мури його і твердині його обернув на руїну.
41
разори1лъ є3си2 вс‰ њпл0ты є3гw2, положи1лъ є3си2 твє1рдаz є3гw2 стрaхъ.
42
Грабують його всі, хто проходить шляхом, став він посміховиськом у сусідів своїх.
42
Расхищaху є3го2 вси2 мимоходsщіи путeмъ, бhсть поношeніе сосёдwмъ свои6мъ.
43
Ти підніс правицю супротивників його, порадував усіх ворогів його.
43
Возвhсилъ є3си2 десни1цу стужaющихъ є3мY, возвесели1лъ є3си2 вс‰ враги2 є3гw2:
44
Ти обернув назад вістря меча його і не підкріпив його в бою.
44
tврати1лъ є3си2 п0мощь мечA є3гw2 и3 не заступи1лъ є3си2 є3го2 во брaни:
45
Відібрав славу його і престіл його повалив на землю.
45
разори1лъ є3си2 t њчищeніz є3гw2, прест0лъ є3гw2 на зeмлю повeрглъ є3си2:
46
Ти вкоротив дні влади його і вкрив його соромом.
46
ўмaлилъ є3си2 дни6 врeмене є3гw2, њбліsлъ є3си2 є3го2 студ0мъ.
47
Доки ж, Господи, будеш відвертати від нас лице Твоє, доки буде палати над нами гнів Твій?
47
Док0лэ, гDи, tвращaешисz въ конeцъ, разжжeтсz ћкw џгнь гнёвъ тв0й;
48
Спом’яни, який вік мій. Хіба не на марне Ти створив усіх синів людських?
48
Помzни2, кjй м0й состaвъ: є3дa бо всyе создaлъ є3си2 вс‰ сhны человёчєскіz;
49
Хто з людей пожив і не зазнав смерти? Хто визволив душу свою від руки пекла?
49
Кто2 є4сть человёкъ, и4же поживeтъ и3 не ќзритъ смeрти, и3збaвитъ дyшу свою2 и3з8 руки2 ѓдовы;
50
Де давні милості Твої, Господи, що ними клявся Ти Давидові в істині Твоїй?
50
ГдЁ сyть млcти тво‰ дрє1вніz, гDи, и4миже клsлсz є3си2 дв7ду во и4стинэ твоeй;
51
Згадай, Господи, наругу над слугами Твоїми, яку я ношу в серці своїм від сильніших народів.
51
Помzни2, гDи, поношeніе р†бъ твои1хъ, є4же ўдержaхъ въ нёдрэ моeмъ мн0гихъ kзы6къ:
52
Від ворогів Твоїх, Господи, що знеславлюють ім’я помазаника Твого.
52
и4мже поноси1ша врази2 твои2, гDи, и4мже поноси1ша и3змэнeнію хрістA твоегw2.
53
Благословен Господь навіки. Амінь, амінь.
53
Блгcвeнъ гDь во вёкъ: бyди, бyди.
1001
Слава…
Слaва: