Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Молитва Мойсея, чоловіка Божого.
1
Моли́тва Моисе́а человѣ́ка Бо́жія.
2
Господи! Пристановищем нашим був Ти з роду в рід.
2
Го́споди, прибѣ́жище бы́лъ єси́ на́мъ въ ро́дъ и ро́дъ.
3
Перше, ніж з’явилися гори і створилися Земля і Вселенна, — од віку й до віку Ти єси.
3
Пре́жде да́же гора́мъ не бы́ти и созда́тися земли́ и вселе́ннѣй, и от вѣ́ка и до вѣ́ка Ты́ єси́.
4
Ти повертаєш людину у тління і кажеш: «Верніться, сини людські!»
4
Не отврати́ человѣ́ка во смире́ніє, и ре́клъ єси́: обрати́теся, сы́нове человѣ́честіи.
5
Бо тисяча літ перед очима Твоїми — як день учорашній, що пройшов, як сторожа нічна.
5
Я́ко ты́сяща лѣ́тъ предъ очи́ма Твои́ма, Го́споди, я́ко де́нь вчера́шній, и́же ми́мо и́де, и стра́жа нощна́я.
6
Ти, наче повінню, зносиш їх. Вони як сон, як трава, що зранку зеленіє й цвіте, а ввечері опадає, в’яне й сохне.
6
Уничиже́нія и́хъ лѣ́та бу́дутъ: *у́тро я́ко трава́ ми́мо и́детъ, у́тро процвѣте́тъ и пре́йдетъ: на ве́черъ отпаде́тъ, ожестѣ́єтъ и и́зсхнетъ:
7
Бо ми в страху від гніву Твого, і від ярости Твоєї ми в тривозі.
7
я́ко изчезо́хомъ гнѣ́вомъ Твои́мъ, и я́ростію Твоє́ю смути́хомся.
8
Ти поклав перед Собою беззаконня наші і таємне наше перед світлом лиця Твого.
8
Положи́лъ єси́ беззако́нія на́ша предъ Тобо́ю, вѣ́къ на́шъ въ просвѣще́ніє лица́ Твоєго́.
9
Всі дні наші минають у гніві Твоїм, і роки наші щезають, як мрії.
9
Я́ко вси́ дні́є на́ши оскудѣ́ша, и гнѣ́вомъ Твои́мъ изчезо́хомъ: 10лѣ́та на́ша я́ко паучи́на поуча́хуся:–
10
Дні віку нашого — сімдесят літ, а як при силі — вісімдесят літ, і найкраща пора їх — труд і хвороби: час швидко минає, і ми зникаємо.
10
–дні́є лѣ́тъ на́шихъ въ ни́хже се́дмьдесятъ лѣ́тъ, а́ще же въ си́лахъ, о́смьдесятъ лѣ́тъ, и мно́жає и́хъ тру́дъ и болѣ́знь: я́ко пріи́де кро́тость на ны́, и нака́жемся.
11
Хто знає силу гніву Твого, щоб страхом перед Тобою виміряти ярість Твою?
11
Кто́ вѣ́сть держа́ву гнѣ́ва Твоєго́, и от стра́ха Твоєго́ я́рость Твою́ изчести́?
12
Навчи нас так обчисляти дні наші, щоб ми придбали серце мудре.
12
Десни́цу Твою́ та́ко скажи́ ми, и окова́нныя {и нака́занныя} се́рдцемъ въ му́дрости.
13
Повернися, Господи, доки ж? Змилосердься над слугами Твоїми.
13
Обрати́ся, Го́споди, доко́лѣ? И умоле́нъ бу́ди на рабы́ Твоя́.
14
Наповни нас вранці милістю Твоєю, Господи, і зрадіємо та звеселимось.
14
Испо́лнихомся зау́тра ми́лости Твоєя́, Го́споди, и возра́довахомся и возвесели́хомся:
15
Звесели нас у всі дні наші — за ті дні, коли Ти смиряв нас, за літа, коли ми бачили зло.
15
во вся́ дни́ на́шя возвесели́хомся, за дни́, въ ня́же смири́лъ ны́ єси́, лѣ́та, въ ня́же ви́дѣхомъ зла́я.
16
І подивись на рабів Твоїх і на діла Твої і навчи синів їх.
16
И при́зри на рабы́ Твоя́ и на дѣла́ Твоя́, и наста́ви сы́ны и́хъ.
17
І нехай буде милість Господа Бога нашого на нас. Діла рук наших виправ і в ділах рук наших допомагай нам.
17
И бу́ди свѣ́тлость Го́спода Бо́га на́шего на на́съ, и дѣла́ ру́къ на́шихъ испра́ви на на́съ, и дѣ́ло ру́къ на́шихъ испра́ви.