0

[Хвалебна пісня Давида. В день передсуботній, коли була населена земля.]

В дн~ь сђбо'тныи, в#негда насели'ся земля. хвала` пњсни двDвы, ч~в”

¹

Господь воцарився, у красу зодягнувся. Зодягнувся Господь у силу [і] опоясався. Бо Він утвердив вселенну, і не захитається вона.

¹

Гь~ въцр~ися, в лњпотђ ся ѓ^блече`” ѓ^блече'ся г~ь в си'лђ, и^ препоя'сася. и%бо ё^твер#ди` вселе'ннђю, ја%же не поDвижится”

²

Престіл Твій, Господи, од вічності, споконвіку Ти єси Бог.

²

Готовъ прsтлъ твой эTто'лњ, эT вњка ты е^си”

³

Ріки підносять голос, Господи, ріки підносять голос свій, ріки піднесли хвилі свої.

³

Въꙁдвигошя рњки г~и въꙁдвигошя рњкы` глsа свой” Во'змђтъ рњкы стрђгы своя

⁴

Але Господь у вишніх могутніший від шуму великих вод, від сильних хвиль моря.

⁴

эT гласовъ воD мно'гᲆ” ди'вны высоты мор#скыа, ди'венъ в# высокыX г~ь”

⁵

Одкровення Твої вельми правдиві. Дому Твоєму належить святість, Господи, на довгі дні.

⁵

Свњдњнїа твоя ё^вњришася ѕњло, до'мђ твоемђ подобает# ст~ы'ни г~и, в# долготђ дн~їи”