0

[Хвалебна пісня Давида. В день передсуботній, коли була населена земля.]

Въ де́нь предсꙋббѡ́тный, внегда̀ насели́сѧ землѧ̀, хвала̀ пѣ́сни дв҃дꙋ, ч҃в҃.

¹

Господь воцарився, у красу зодягнувся. Зодягнувся Господь у силу [і] опоясався. Бо Він утвердив вселенну, і не захитається вона.

¹

Гдⷭ҇ь воцр҃и́сѧ, въ лѣ́потꙋ ѡ҆блече́сѧ: ѡ҆блече́сѧ гдⷭ҇ь въ си́лꙋ и҆ препоѧ́сасѧ: и҆́бо оу҆твердѝ вселе́ннꙋю, ꙗ҆́же не подви́житсѧ.

²

Престіл Твій, Господи, од вічності, споконвіку Ти єси Бог.

²

Гото́въ прⷭ҇то́лъ тво́й ѿто́лѣ: ѿ вѣ́ка ты̀ є҆сѝ.

³

Ріки підносять голос, Господи, ріки підносять голос свій, ріки піднесли хвилі свої.

³

Воздвиго́ша рѣ́ки, гдⷭ҇и, воздвиго́ша рѣ́ки гла́сы своѧ̑:

⁴

Але Господь у вишніх могутніший від шуму великих вод, від сильних хвиль моря.

⁴

во́змꙋтъ рѣ́ки сотрє́нїѧ своѧ̑, ѿ гласѡ́въ во́дъ мно́гихъ.

⁵

Одкровення Твої вельми правдиві. Дому Твоєму належить святість, Господи, на довгі дні.

⁵

Ди̑вны высѡты̀ мѡрскі̑ѧ: ди́венъ въ высо́кихъ гдⷭ҇ь.