Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
0
[Псалом Давида в четвертий день тижня.]
Ѱало́мъ дв҃дꙋ, въ четве́ртый сꙋббѡ́ты, ч҃г҃.
1
Боже помсти, Господи Боже помсти, яви Себе!
1
Бг҃ъ ѿмще́нїй гдⷭ҇ь, бг҃ъ ѿмще́нїй не ѡ҆бинꙋ́лсѧ є҆́сть.
2
Встань, Судде землі, дай відплату гордим.
2
Вознеси́сѧ, сꙋдѧ́й землѝ, возда́ждь воздаѧ́нїе гѡ́рдымъ.
3
Доки, Господи, доки нечестивці будуть вихвалятися?
3
Доко́лѣ грѣ̑шницы, гдⷭ҇и, доко́лѣ грѣ̑шницы восхва́лѧтсѧ;
4
Вони говорять неправдиві слова, величають себе всі, що чинять беззаконня.
4
Провѣща́ютъ и҆ возглаго́лютъ непра́вдꙋ, возглаго́лютъ всѝ дѣ́лающїи беззако́нїе;
5
Народ Твій, Господи, поневолили і гноблять насліддя Твоє.
5
Лю́ди твоѧ̑, гдⷭ҇и, смири́ша, и҆ достоѧ́нїе твоѐ ѡ҆ѕло́биша:
6
Вдовиць і сиріт уморюють і пришельців убивають.
6
вдови́цꙋ и҆ си́ра оу҆мори́ша, и҆ прише́лца оу҆би́ша,
7
І кажуть: «Не побачить Господь, не дізнається Бог Якова».
7
и҆ рѣ́ша: не оу҆́зритъ гдⷭ҇ь, нижѐ оу҆разꙋмѣ́етъ бг҃ъ і҆а́кѡвль.
8
Зрозумійте ж, нерозумні люди! Коли ви прийдете до розуму?
8
Разꙋмѣ́йте же, безꙋ́мнїи въ лю́дехъ, и҆ бꙋ́їи нѣ́когда, оу҆мꙋдри́тесѧ:
9
Той, Хто створив вухо, чи не почує? І той, Хто створив око, чи не побачить?
9
насажде́й оу҆́хо, не слы́шитъ ли; и҆лѝ созда́вый ѻ҆́ко, не сматрѧ́етъ ли;
10
Той, що врозумляє народи і дає людям розуміння, невже не покарає вас?
10
наказꙋ́ѧй ꙗ҆зы́ки, не ѡ҆бличи́тъ ли, оу҆ча́й человѣ́ка ра́зꙋмꙋ;
11
Знає Господь замисли людські, що вони марні.
11
Гдⷭ҇ь вѣ́сть помышлє́нїѧ человѣ́чєскаѧ, ꙗ҆́кѡ сꙋ́ть сꙋ́єтна.
12
Блаженна та людина, яку врозумляєш Ти, Господи, і навчаєш закону Твого,
12
Бл҃же́нъ человѣ́къ, є҆го́же а҆́ще нака́жеши, гдⷭ҇и, и҆ ѿ зако́на твоегѡ̀ наꙋчи́ши є҆го̀:
13
щоб у тяжкі дні вона мала спокій, доки нечестивому викопають яму.
13
оу҆кроти́ти є҆го̀ ѿ дні́й лю́тыхъ, до́ндеже и҆зры́етсѧ грѣ́шномꙋ ꙗ҆́ма.
14
Бо не відкине Господь народу Свого і не забуде насліддя Свого.
14
Ꙗ҆́кѡ не ѿри́нетъ гдⷭ҇ь люді́й свои́хъ, и҆ достоѧ́нїѧ своегѡ̀ не ѡ҆ста́витъ:
15
Бо в суд прийде правда, і за нею прийдуть усі праведні серцем.
15
до́ндеже пра́вда ѡ҆брати́тсѧ на сꙋ́дъ, и҆ держа́щїисѧ є҆ѧ̀ всѝ пра́вїи срⷣцемъ.
16
Хто стане за мене проти злочинців? І хто стане за мене проти тих, що чинять беззаконня?
16
Кто̀ воста́нетъ мѝ на лꙋка́внꙋющыѧ; и҆лѝ кто̀ спредста́нетъ мѝ на дѣ́лающыѧ беззако́нїе;
17
Якби б Господь не поміг мені, то скоро зійшла б до пекла душа моя.
17
А҆́ще не гдⷭ҇ь помо́глъ бы мѝ, вма́лѣ всели́ласѧ бы во а҆́дъ дꙋша̀ моѧ̀.
18
Коли я сказав: «Похитнулися ноги мої», тоді милість Твоя, Господи, підтримувала мене.
18
А҆́ще глаго́лахъ: подви́жесѧ нога̀ моѧ̀, млⷭ҇ть твоѧ̀, гдⷭ҇и, помога́ше мѝ:
19
Коли ж намножувалися скорботи в серці моїм, Твоя втіха насолодою наповнювала душу мою.
19
по мно́жествꙋ болѣ́зней мои́хъ въ се́рдцы мое́мъ, оу҆тѣшє́нїѧ твоѧ̑ возвесели́ша дꙋ́шꙋ мою̀.
20
Чи допустиш Ти, щоб поблизу Тебе постала оселя розбійників, що чинять насильство наперекір закону?
20
Да не пребꙋ́детъ тебѣ̀ престо́лъ беззако́нїѧ, созида́ѧй трꙋ́дъ на повелѣ́нїе.
21
Вони натовпом нападають на душу праведника і кров неповинну судять.
21
Оу҆ловѧ́тъ на дꙋ́шꙋ првⷣничꙋ, и҆ кро́вь непови́ннꙋю ѡ҆сꙋ́дѧтъ.
22
Але Господь — захист мій, і Бог мій — твердиня надії моєї.
22
И҆ бы́сть мнѣ̀ гдⷭ҇ь въ прибѣ́жище, и҆ бг҃ъ мо́й въ по́мощь оу҆пова́нїѧ моегѡ̀:
23
Він поверне на них беззаконня їхні і злочинством їхнім погубить їх, знищить їх Господь Бог наш.
23
и҆ возда́стъ и҆̀мъ гдⷭ҇ь беззако́нїе и҆́хъ, и҆ по лꙋка́вствїю и҆́хъ погꙋби́тъ ѧ҆̀ гдⷭ҇ь бг҃ъ [на́шъ].
1001
Слава…
Сла́ва: