Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
І я бачив, що Агнець зняв першу із семи печатей, і я почув одну з чотирьох тварин, яка говорила ніби громовим голосом: іди і дивись.
1
И҆ ви́дѣхъ, є҆гда̀ ѿве́рзе а҆́гнецъ є҆ди́нꙋ ѿ седмѝ печа́тей, и҆ слы́шахъ є҆ди́наго ѿ четы́рехъ живо́тныхъ глаго́люща ꙗ҆́коже гла́съ гро́мный: грѧдѝ и҆ ви́ждь.
2
Я глянув, і ось, кінь білий, і на ньому вершник, який мав лук, і дано було йому вінець, і вийшов він як переможний, і щоб перемогти.
2
И҆ ви́дѣхъ, и҆ сѐ, ко́нь бѣ́лъ, и҆ сѣдѧ́й на не́мъ и҆мѣ́ѧше лꙋ́къ, и҆ да́нъ бы́сть є҆мꙋ̀ вѣне́цъ: и҆ и҆зы́де побѣжда́ѧй, и҆ да побѣди́тъ.
3
І коли Він зняв другу печать, я чув другу тварину, яка говорила: іди і дивись.
3
И҆ є҆гда̀ ѿве́рзе печа́ть вторꙋ́ю, слы́шахъ второ́е живо́тно глаго́лющее: грѧдѝ и҆ ви́ждь.
4
І вийшов другий кінь, рудий, і тому, хто сидить на ньому, дано взяти мир від землі, і щоб убивали одне одного; і дано йому великий меч.
4
И҆ и҆зы́де дрꙋгі́й ко́нь ры́жь: и҆ сѣдѧ́щемꙋ на не́мъ дано̀ бы́сть взѧ́ти ми́ръ ѿ землѝ, и҆ да оу҆бїю́тъ дрꙋ́гъ дрꙋ́га: и҆ да́нъ бы́сть є҆мꙋ̀ ме́чь вели́кїй.
5
І коли Він зняв третю печать, я чув третю тварину, яка говорила: іди і дивись. Я глянув, і ось, кінь вороний, і на ньому вершник, який мав мірило у руці своїй.
5
И҆ є҆гда̀ ѿве́рзе тре́тїю печа́ть, слы́шахъ тре́тїе живо́тно глаго́лющее: грѧдѝ и҆ ви́ждь. И҆ ви́дѣхъ, и҆ сѐ, ко́нь во́ронъ, и҆ сѣдѧ́й на не́мъ и҆мѣ́ѧше мѣ́рило въ рꙋцѣ̀ свое́й.
6
І чув я голос посеред чотирьох тварин, який говорив: мірка пшениці за динарій*, і три мірки ячменю за динарій; єлею ж і вина не пошкоджуй.
6
И҆ слы́шахъ гла́съ посредѣ̀ четы́рехъ живо́тныхъ глаго́лющїй: мѣ́ра пшени́цы за дина́рь и҆ трѝ мѣ̑ры ꙗ҆чме́нѧ за дина́рь: и҆ є҆ле́а и҆ вїна̀ не вредѝ.
7
І коли Він зняв четверту печать, я чув голос четвертої тварини, що говорив: іди і дивись.
7
И҆ є҆гда̀ ѿве́рзе четве́ртꙋю печа́ть, слы́шахъ гла́съ четве́ртагѡ живо́тна глаго́лющїй: грѧдѝ и҆ ви́ждь.
8
І я глянув, і ось, кінь блідий, і на ньому вершник, якому ім’я «смерть»; і пекло слідом ішло за ним; і дана йому влада над четвертою частиною землі — умертвлювати мечем і голодом, і моровицею, і звірами земними.
8
И҆ ви́дѣхъ, и҆ сѐ, ко́нь блѣ́дъ, и҆ сѣдѧ́й на не́мъ, и҆́мѧ є҆мꙋ̀ сме́рть: и҆ а҆́дъ и҆дѧ́ше в̾слѣ́дъ є҆гѡ̀: и҆ дана̀ бы́сть є҆мꙋ̀ ѡ҆́бласть на четве́ртѣй ча́сти землѝ оу҆би́ти ѻ҆рꙋ́жїемъ и҆ гла́домъ, и҆ сме́ртїю и҆ ѕвѣрьмѝ земны́ми.
9
І коли Він зняв п’яту печать, я побачив під жертовником душі убитих за слово Боже і за свідчення, яке вони мали.
9
И҆ є҆гда̀ ѿве́рзе пѧ́тꙋю печа́ть, ви́дѣхъ под̾ ѻ҆лтаре́мъ дꙋ́шы и҆збїе́нныхъ за сло́во бж҃їе и҆ за свидѣ́телство, є҆́же и҆мѣ́ѧхꙋ.
10
І викликнули вони гучним голосом, кажучи: доки, Владико Святий і Істинний, не судиш і не мстишся тим, що живуть на землі, за кров нашу?
10
И҆ возопи́ша гла́сомъ вели́кимъ, глаго́люще: доко́лѣ, влⷣко ст҃ы́й и҆ и҆́стинный, не сꙋ́диши и҆ не мсти́ши кро́ве на́шеѧ ѿ живꙋ́щихъ на землѝ;
11
І дано було кожному з них одяг білий, і сказано їм, щоб вони заспокоїлися ще на деякий час, доки і співробітники їхні, і брати їхні, які будуть убиті, як і вони, доповнять число.
11
И҆ даны̀ бы́ша коемꙋ́ждо и҆́хъ ри̑зы бѣлы̑, и҆ рѣче́но бы́сть и҆̀мъ, да почі́ютъ є҆щѐ вре́мѧ ма́ло, до́ндеже сконча́ютсѧ и҆ клевре́ти и҆́хъ и҆ бра́тїѧ и҆́хъ, и҆мꙋ́щїи и҆збїе́ни бы́ти, ꙗ҆́коже и҆ ті́и.
12
І коли Він зняв шосту печать, я глянув, і ось, стався великий землетрус, і сонце стало темне, як волосяниця, і місяць став, наче кров.
12
И҆ ви́дѣхъ, є҆гда̀ ѿве́рзе шестꙋ́ю печа́ть, и҆ сѐ, бы́сть трꙋ́съ ве́лїй, и҆ со́лнце мра́чно бы́сть ꙗ҆́кѡ вре́тище вла́сѧно, и҆ лꙋна̀ бы́сть ꙗ҆́кѡ кро́вь:
13
І зірки небесні попадали на землю, як смоковниця, струшувана сильним вітром, обсипає незрілі смокви свої.
13
и҆ ѕвѣ́зды небє́сныѧ падо́ша на зе́млю, ꙗ҆́коже смоко́вница ѿмета́етъ пꙋ́пы своѧ̑, ѿ вѣ́тра вели́ка дви́жима:
14
І небо зникло, згорнувшись, як сувій; і всяка гора й острів зрушилися з місць своїх.
14
и҆ не́бо ѿлꙋчи́сѧ ꙗ҆́кѡ сви́токъ свива́емо, и҆ всѧ́ка гора̀ и҆ ѻ҆́стровъ ѿ мѣ́стъ свои́хъ дви́гнꙋшасѧ:
15
І царі земні, і вельможі, і багаті, і тисячоначальники, і сильні, і всякий раб, і всякий вільний сховались у печери і в ущелини гір,
15
и҆ ца́рїе зе́мстїи и҆ вельмѡ́жи, и҆ бога́тїи и҆ ты́сѧщницы и҆ си́льнїи, и҆ всѧ́къ ра́бъ и҆ всѧ́къ свобо́дь скры́шасѧ въ пеще́рахъ и҆ ка́менїи го́рстѣмъ,
16
і кажуть горам і каменям: упадіть на нас і закрийте нас від лиця Того, Хто сидить на престолі, й від гніву Агнця;
16
и҆ глаго́лаша гора́мъ и҆ ка́менїю: пади́те на ны̀ и҆ покры́йте ны̀ ѿ лица̀ сѣдѧ́щагѡ на прⷭ҇то́лѣ и҆ ѿ гнѣ́ва а҆́гнча:
17
бо прийшов великий день гніву Його, і хто може встояти?
17
ꙗ҆́кѡ прїи́де де́нь вели́кїй гнѣ́ва є҆гѡ̀, и҆ кто̀ мо́жетъ ста́ти;