¹

Павло, раб Ісуса Христа, покликаний апостол, обраний для благовістя Божого,

²

яке Бог раніше обіцяв через пророків Своїх, у Писаннях святих,

³

про Сина Свого, котрий народився від сімені Давидового по плоті

⁴

і відкрився Сином Божим у силі, духом святости, через воскресіння з мертвих, — про Ісуса Христа Господа нашого,

⁵

через Якого ми одержали благодать і апостольство, щоб в ім’я Його підкоряти вірі всі народи,

⁶

серед яких знаходитесь і ви, покликані Ісусом Христом, —

⁷

усім, що перебувають у Римі, улюбленим Божим, покликаним святим: благодать вам і мир від Бога Отця нашого і Господа Ісуса Христа.

⁸

Перш за все дякую Богові моєму через Ісуса Христа за всіх вас, що віра ваша звіщається по всьому світові.

⁹

Свідок мені Бог, Якому служу духом моїм у благовістуванні Сина Його, — що безперестанно згадую про вас,

¹⁰

завжди благаючи в молитвах моїх‚ щоб воля Божа посприяла коли-небудь прийти мені до вас‚

¹¹

бо я дуже бажаю побачити вас, щоб дати вам певний духовний дар для вашого утвердження,

¹²

тобто втішитися з вами спільною вірою, вашою і моєю.

¹³

Hе хочу, браття, від вас таїти, що я багаторазово намагався прийти до вас‚ та досі зустрічав перешкоди, щоб мати який-небудь плід і у вас, як і в інших народів.

¹⁴

Я заборгував еллінам і варварам, мудрецям і неукам.

¹⁵

Отже, щодо мене, я готовий благовістити і вам, що знаходитесь у Римі.

¹⁶

Бо я не соромлюсь благовістя Христового, тому що воно є сила Божа для спасіння всякому віруючому, спочатку юдею, потім і еллінові.

¹⁷

У ньому відкривається правда Божа з віри у віру, як написано: «Праведний вірою живий буде».

¹⁸

Бо відкривається гнів Божий з неба на всяке нечестя і неправду людей, які придушують істину неправдою.

¹⁹

Бо, що можна знати про Бога, явне для них, тому що Бог явив їм.

²⁰

Бо невидиме Його, вічна сила Його і Божество, від створення світу через розглядання творіння видимі, так що нема їм виправдання.

²¹

А оскільки вони, пізнавши Бога, не прославили Його як Бога і не подякували, а заметушилися в своїх мудруваннях, і затьмарилося нерозумне їхнє серце;

²²

називаючи себе мудрими, збожеволіли

²³

і славу нетлінного Бога змінили на подобу образу тлінної людини, і птахів, і чотириногих, і гадів, —

²⁴

тому й віддав їх Бог у похотях сердець їхніх у нечистоту, щоб вони самі сквернили свої тіла.

²⁵

Вони замінили істину Божу неправдою і поклонялися, і служили тварі замість Творця, Який благословенний повіки, амінь.

²⁶

За це і віддав їх Бог ганебним пристрастям: жінки їхні замінили природне єднання на протиприродне;

²⁷

так само і чоловіки, облишивши природне єднання з жіночою статтю, розпалювалися похіттю своєю один до одного, чоловіки на чоловіках сором чинячи, одержуючи в собі самих належну відплату за свій блуд.

²⁸

А що вони не вважали за потрібне мати Бога в розумі, то Бог віддав їх перекрученому розумові — чинити неподобства,

²⁹

так що вони сповнені всякої неправди, блуду, лукавства, користолюбства, злоби, сповнені заздрости, вбивства, чвар, лестощів, лихих звичаїв,

³⁰

обмовники, наклепники, богоненависники, кривдники, самохвали, гордовиті, винахідливі на зло, непокірні батькам,

³¹

безрозсудні, непримиренні, нелюбовні, клятвопорушні, немилостиві.

³²

Вони знають праведний суд Божий, що хто чинить так, вартий смерти; однак не тільки самі таке роблять, але й тим, що роблять, сприяють.