Звичайний друкВиконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
Глава 11
Українською (п. Філарета)
Церковнослов'янською
1
Отже, питаю: «Hевже Бог відкинув народ Свій?» Зовсім ні. Бо і я ізраїльтянин із потомства Авраамового, з коліна Веніамінового.
1
Глаг0лю u5бо: є3дA tри1ну бGъ лю1ди сво‰; Да не бyдетъ. И$бо и3 ѓзъ ї}лтzнинъ є4смь, t сёмене ґвраaмлz, колёна веніамjнова.
2
Hе відкинув Бог народу Свого, який Він наперед знав. Хіба не знаєте, що говорить Писання про Іллю? Як він скаржиться Богові на Ізраїля, кажучи:
2
Не tри1ну бGъ людeй свои1хъ, и5хже прeжде разумЁ. (За? Rе7.) И#ли2 не вёсте, њ и3ліи2 что2 глаг0летъ писaніе, ћкw приповёдуетъ бGови [вопіeтъ къ бGу] на ї}лz, глаг0лz:
3
«Господи! Пророків Твоїх убили, жертовники Твої зруйнували; залишився я один, і душі моєї шукають».
Коли ж деякі з гілок відломилися, а ти, будучи дикою оливою, прищепився на їхнє місце і став причасником кореня та соку оливи,
17
Ѓще ли нBкіz t вётвей tломи1шасz, тh же, ди1віz мaслина сhй, прицэпи1лсz є3си2 въ ни1хъ, и3 причaстникъ к0рене и3 мaсти мaслинныz сотвори1лсz є3си2,
18
то не хвалися перед гілками. Якщо ж хвалишся, то згадай, що не ти корінь підтримуєш, а корінь тебе.
18
не хвали1сz на вBтви: ѓще ли же хвaлишисz, не ты2 к0рень н0сиши, но к0рень тебE.
19
Скажеш: «Гілки відломилися, щоб мені прищепитися».
19
Речeши u5бо: tломи1шасz вBтви, да ѓзъ прицэплю1сz.
20
Добре. Вони відломилися невір’ям, а ти тримаєшся вірою: не величайся, але бійся.
20
Д0брэ: невёріемъ tломи1шасz, тh же вёрою стои1ши: не высокомyдрствуй, но б0йсz.
21
Бо якщо Бог не пощадив природних гілок, то, гляди, чи пощадить і тебе.
21
Ѓще бо бGъ є3стeственныхъ вэтвeй не пощадЁ, да не кaкw и3 тебE не пощади1тъ.
22
Отже, бачиш і суворість Божу: суворість до тих, що відпали, а благість до тебе, якщо ти перебуватимеш у благості Божій, інакше й ти будеш відсічений.
22
Ви1ждь u5бо бlгость и3 непощадёніе б9іе: на tпaдшихъ ќбw непощадёніе, ґ на тебЁ бlгость б9іz, ѓще пребyдеши въ бlгости: ѓще ли же ни2, то2 и3 ты2 tсёченъ бyдеши.
23
Але і ті, якщо не перебуватимуть у невір’ї, прищепляться, бо Бог має силу знову прищепити їх.
23
И# nни1 же, ѓще не пребyдутъ въ невёрствіи, прицэпsтсz: си1ленъ бо є4сть бGъ пaки прицэпи1ти и5хъ.
24
Бо коли ти, відсічений від дикої за природою оливи, прищепився до доброї оливи, то тим більше ці, природні, прищепляться до своєї оливи.
24
Ѓще бо ты2 t є3стeственныz tсэчeнъ ди1віz мaслины, и3 чрез8 є3стество2 прицэпи1лсz є3си2 къ д0брэй мaслинэ: кольми2 пaче сjи, и5же по є3стествY, прицэпsтсz своeй масли1нэ;
25
Бо я не хочу, щоб ви, браття, не знали цієї таємниці, — щоб ви не думали про себе, — що засліплення Ізраїля сталося частково, доки не ввійде повна кількість язичників;
25
(За? Rз7.) Не бо2 хощY вaсъ не вёдэти тaйны сеS, брaтіе, да не бyдете њ себЁ мyдри, ћкw њслэплeніе t чaсти ї}леви бhсть, д0ндеже и3сполнeніе kзhкwвъ вни1детъ,
26
таким чином весь Ізраїль спасеться, як написано: «Прийде від Сиону визволитель і відверне нечестя від Якова.
26
и3 тaкw вeсь ї}ль спасeтсz, ћкоже є4сть пи1сано: пріи1детъ t сіHна и3збавлszй, и3 tврати1тъ нечeстіе t їaкwва:
27
Такий їм від Мене заповіт, коли зніму з них гріхи їхнi».
27
и3 сeй и5мъ t менє2 завётъ, є3гдA tимY грэхи2 и4хъ.
28
Щодо благовістя, то вони вороги заради вас; а щодо обрання — улюбленці Божі заради отців.
28
По бlговэствовaнію ќбw, врази2 вaсъ рaди: по и3збрaнію же, возлю1блени nтє1цъ рaди.
29
Бо дари і покликання Божі непорушні.
29
Нераск†zнна бо даров†ніz и3 звaніе б9іе.
30
Як і ви колись противилися Богові, а нині помилувані через непокору їхню,
30
Ћкоже бо и3 вы2 и3ногдA проти1вистесz бGови, нн7э же поми1ловани бhсте си1хъ противлeніемъ [си1хъ рaди противлeніz]:
31
так і вони тепер противляться заради вашого помилування, щоб і вони самі були помилувані.