Друк брошуроюВиконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
Глава 4
Українською (п. Філарета)
Церковнослов'янською
1
Що ж, скажемо, Авраам, отець наш, здобув через плоть?
1
Что2 u5бо речeмъ ґвраaма nтцA нaшего њбрэсти2 по пл0ти;
2
Якщо Авраам виправдався ділами, він має похвалу, але не у Бога.
2
Ѓще бо ґвраaмъ t дёлъ њправдaсz, и4мать похвалY, но не ў бGа.
3
Бо що говорить Писання? Повірив Авраам Боговi‚ і це зараховано йому в праведність.
3
Чт0 бо писaніе глаг0летъ; вёрова же ґвраaмъ бGови, и3 вмэни1сz є3мY въ прaвду.
4
Hагорода тому, хто робить, дається не з ласки, а за обов’язком.
4
(За? п7ѕ7.) Дёлающему же мздA не вмэнsетсz по блгdти, но по д0лгу:
5
А тому, хто не робить, але вірує в Того, Хто виправдовує нечестивого, віра його зараховується в праведність.
5
ґ не дёлающему, вёрующему же во њправдaющаго нечести1ва, вмэнsетсz вёра є3гw2 въ прaвду.
6
Так само і Давид називає блаженним чоловіка, якому Бог зараховує праведність незалежно від діл:
Блаженство це належить до обрізання чи до необрізання? Ми говоримо, що Авраамові віра зарахована в праведність.
9
Бlжeнство u5бо сіE на њбрёзаніе ли, и3ли2 на неwбрёзаніе; Глаг0лемъ бо, ћкw вмэни1сz ґвраaму вёра въ прaвду.
10
Коли зарахована? Після обрізання чи до обрізання? Hе після обрізання, а до обрізання.
10
Кaкw u5бо вмэни1сz є3мY; во њбрёзаніи ли сyщу, и3ли2 въ неwбрёзаніи; Не во њбрёзаніи, но въ неwбрёзаніи.
11
І знак обрізання він одержав як печать праведности через віру, яку мав під час необрізання, щоб стати отцем усіх віруючих у необрізанні, щоб і їм була зарахована праведність‚
і отцем обрізаних, що не тільки прийняли обрізання‚ але і ходять по слідах віри отця нашого Авраама, яку він мав ще в необрізання.
12
и3 nтцY њбрёзаніz, не сyщымъ т0чію t њбрёзаніz, но и3 ходsщымъ въ стопaхъ вёры, ћже (бЁ) въ неwбрёзаніи nтцA нaшегw ґвраaма.
13
Бо не законом була дарована Авраамовi‚ чи нащадкам його‚ обітниця — бути спадкоємцем світу, але праведністю віри.
13
(За? п7з7.) Не зак0номъ бо њбэтовaніе ґвраaму, и3ли2 сёмени є3гw2, є4же бhти є3мY наслёднику мjрови, но прaвдою вёры.
14
Коли спадкоємцями є ті, що стверджуються законом, то даремна віра, обітниця недіюча;
14
Ѓще бо сyщіи t зак0на наслBдницы, и3спраздни1сz вёра, и3 разори1сz њбэтовaніе:
15
бо закон викликає гнів, тому що, де нема закону, нема і злочину.
15
зак0нъ бо гнёвъ содёловаетъ: и3дёже бо нёсть зак0на, (тY) ни преступлeніz.
16
Отже, по вірі, щоб було з ласки, щоб обітниця була непорушна для всіх, не тільки за законом, а й за вірою нащадків Авраама, який є отцем усім нам,
16
Сегw2 рaди t вёры, да по блгdти, во є4же бhти и3звёстну њбэтовaнію всемY сёмени, не т0чію сyщему t зак0на, но и3 сyщему t вёры ґвраaмовы, и4же є4сть nтeцъ всBмъ нaмъ,
17
як написано: «Я настановив тебе отцем багатьох народів»– перед Богом, Якому він повірив, Який оживляє мертвих і називає неіснуюче як існуюче.