Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Отже, виправдавшись вірою, ми маємо мир з Богом через Господа нашого Ісуса Христа,
1
(Заⷱ҇ п҃и҃.) Ѡ҆правди́вшесѧ оу҆̀бо вѣ́рою, ми́ръ и҆́мамы къ бг҃ꙋ гдⷭ҇емъ на́шимъ і҆и҃съ хрⷭ҇то́мъ,
2
через Якого вірою і одержали доступ до тієї благодаті, в якій стоїмо і хвалимось надією слави Божої.
2
и҆́мже и҆ приведе́нїе ѡ҆брѣто́хомъ вѣ́рою во блгⷣть сїю̀, въ не́йже стои́мъ, и҆ хва́лимсѧ оу҆пова́нїемъ сла́вы бж҃їѧ.
3
І не цим тільки, але хвалимось і скорботами, знаючи, що від скорботи походить терпіння,
3
Не то́чїю же, но и҆ хва́лимсѧ въ ско́рбехъ, вѣ́дѧще, ꙗ҆́кѡ ско́рбь терпѣ́нїе содѣ́ловаетъ,
4
від терпіння — досвідченість, від досвідчености — надія,
4
терпѣ́нїе же и҆скꙋ́сство, и҆скꙋ́сство же оу҆пова́нїе:
5
а надія не посоромить, тому що любов Божа влилась у серця наші Духом Святим, даним нам.
5
оу҆пова́нїе же не посрами́тъ, ꙗ҆́кѡ любы̀ бж҃їѧ и҆злїѧ́сѧ въ сердца̀ на̑ша дх҃омъ ст҃ы́мъ да́ннымъ на́мъ.
6
Бо Христос, коли ми ще були немічні, в призначений час помер за нечестивих.
6
Є҆ще́ бо хрⷭ҇то́съ сꙋ́щымъ на́мъ немощны̑мъ, по вре́мени за нечести́выхъ оу҆́мре.
7
Бо навряд чи хто помре за праведника; хіба що за добродійника, можливо, хтось і зважиться померти.
7
Є҆два́ бо за првⷣника кто̀ оу҆́мретъ: за бл҃га́го бо не́гли кто̀ и҆ де́рзнетъ оу҆мре́ти.
8
Бог же Свою любов до нас доводить тим, що Христос помер за нас, коли ми були ще грішниками.
8
Составлѧ́етъ же свою̀ любо́вь къ на́мъ бг҃ъ, ꙗ҆́кѡ, є҆щѐ грѣ́шникѡмъ сꙋ́щымъ на́мъ, хрⷭ҇то́съ за ны̀ оу҆́мре.
9
Тож, тим більше нині, будучи виправдані Його Кров’ю, спасемося Hим від гніву.
9
Мно́гѡ оу҆̀бо па́че, ѡ҆правда́ни бы́вше нн҃ѣ кро́вїю є҆гѡ̀, спасе́мсѧ и҆́мъ ѿ гнѣ́ва.
10
Бо коли, бувши ворогами, ми примирилися з Богом смертю Сина Його, то тим більше, примирившись, спасемося життям Його.
10
(Заⷱ҇ п҃ѳ҃.) А҆́ще бо вразѝ бы́вше примири́хомсѧ бг҃ꙋ сме́ртїю сн҃а є҆гѡ̀, множа́е па́че примири́вшесѧ спа́семсѧ въ животѣ̀ є҆гѡ̀:
11
І не тільки це, але і хвалимось у Бозі через Господа нашого Ісуса Христа, через Якого ми одержали нині примирення.
11
не то́чїю же, но и҆ хва́лимсѧ ѡ҆ бз҃ѣ гдⷭ҇емъ на́шимъ і҆и҃съ хрⷭ҇то́мъ, и҆́мже нн҃ѣ примире́нїе прїѧ́хомъ.
12
Тому, як через одного чоловіка гріх увійшов у світ, і з гріхом — смерть, так і смерть перейшла на всіх людей, бо в ньому всі згрішили.
12
Сегѡ̀ ра́ди ꙗ҆́коже є҆ди́нѣмъ человѣ́комъ грѣ́хъ въ мі́ръ вни́де и҆ грѣхо́мъ сме́рть, и҆ та́кѡ сме́рть во всѧ̑ человѣ́ки вни́де, въ не́мже всѝ согрѣши́ша.
13
Бо і до закону гріх був у світі: але гріх не зараховується, коли нема закону.
13
До зако́на бо грѣ́хъ бѣ̀ въ мі́рѣ: грѣ́хъ же не вмѣнѧ́шесѧ, не сꙋ́щꙋ зако́нꙋ.
14
Однак смерть панувала від Адама до Мойсея і над тими, що не згрішили‚ подібно до злочину Адама, який є образ майбутнього.
14
Но ца́рствова сме́рть ѿ а҆да́ма да́же до мѡѷсе́а и҆ над̾ несогрѣши́вшими по подо́бїю престꙋпле́нїѧ а҆да́мова, и҆́же є҆́сть ѡ҆́бразъ бꙋ́дꙋщагѡ.
15
Та не так із злочином‚ як з даром благодатi. Бо коли через злочин одного багато зазнали смерти, то тим більше благодать Божа і дар через благодать одного Чоловіка, Ісуса Христа, щедро вилились на багатьох.
15
Но не ꙗ҆́коже прегрѣше́нїе, та́кѡ и҆ да́ръ. А҆́ще бо прегрѣше́нїемъ є҆ди́нагѡ мно́зи оу҆мро́ша, мно́жае па́че блгⷣть бж҃їѧ и҆ да́ръ блгⷣтїю є҆ди́нагѡ чл҃вѣ́ка і҆и҃са хрⷭ҇та̀ во мно́гихъ преизли́шествова.
16
І дар не такий‚ як суд за одного, що згрішив; бо суд за один злочин — на осуд, а дар благодаті — на виправдання від багатьох злочинів.
16
И҆ не ꙗ҆́коже є҆ди́нѣмъ согрѣ́шшимъ дарова́нїе: грѣ́хъ бо и҆з̾ є҆ди́нагѡ во ѡ҆сꙋжде́нїе: да́ръ же ѿ мно́гихъ прегрѣше́нїи во ѡ҆правда́нїе.
17
Бо коли злочином одного смерть панувала через одного, то тим більше ті, що приймають безмірну благодать і дар праведности, пануватимуть в житті через єдиного Ісуса Христа.
17
(Заⷱ҇ ч҃.) А҆́ще бо є҆ди́нагѡ прегрѣше́нїемъ сме́рть ца́рствова є҆ди́нѣмъ, мно́жае па́че и҆збы́токъ блгⷣти и҆ да́ръ пра́вды прїе́млюще, въ жи́зни воцарѧ́тсѧ є҆ди́нѣмъ і҆и҃съ хрⷭ҇то́мъ.
18
Тому як через злочин одного — всім людям осудження, так виправданням одного — всім людям виправдання життя.
18
Тѣ́мже оу҆̀бо, ꙗ҆́коже є҆ди́нагѡ прегрѣше́нїемъ во всѧ̑ человѣ́ки вни́де ѡ҆сꙋжде́нїе, та́кожде и҆ є҆ди́нагѡ ѡ҆правда́нїемъ во всѧ̑ человѣ́ки вни́де ѡ҆правда́нїе жи́зни.
19
Бо як через непослух одного чоловіка багато людей стали грішними, так і послухом одного багато стануть праведними.
19
Ꙗ҆́коже бо ѡ҆слꙋша́нїемъ є҆ди́нагѡ человѣ́ка грѣ́шни бы́ша мно́зи, си́це и҆ послꙋша́нїемъ є҆ди́нагѡ првⷣни бꙋ́дꙋтъ мно́зи.
20
Закон же прийшов‚ щоб збільшилось злочинів. А коли примножився гріх, стало більше благодаті,
20
Зако́нъ же привни́де, да оу҆мно́житсѧ прегрѣше́нїе. И҆дѣ́же бо оу҆мно́жисѧ грѣ́хъ, преизбы́точествова блгⷣть:
21
щоб, як гріх панував до смерти, так і благодать запанувала через праведність до життя вічного Ісусом Христом, Господом нашим.
21
да ꙗ҆́коже ца́рствова грѣ́хъ во сме́рть, та́кожде и҆ блгⷣть воцр҃и́тсѧ пра́вдою въ жи́знь вѣ́чнꙋю, і҆и҃съ хрⷭ҇то́мъ гдⷭ҇емъ на́шимъ.