Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Мудрий правитель навчить народ свій, і правління розумного буде благоупорядковане.
1
ΜΗ ζήλου γυναῖκα τοῦ κόλπου σου, μηδὲ διδάξῃς ἐπὶ σεαυτὸν παιδείαν πονηράν.
2
Який правитель народу, такі і службовці при ньому; і який начальник над містом, такі й усі, що живуть у ньому.
2
μὴ δῷς γυναικὶ τὴν ψυχήν σου ἐπιβῆναι αὐτὴν ἐπὶ τὴν ἰσχύν σου.
3
Цар ненавчений погубить народ свій, а при розсудливості сильних облаштується місто.
3
μὴ ὑπάντα γυναικὶ ἑταιριζομένῃ, μήποτε ἐμπέσῃς εἰς τὰς παγίδας αὐτῆς.
4
У руках Господа влада над землею, і людину потрібну Він вчасно воздвигне на ній.
4
μετὰ ψαλλούσῃς μὴ ἐνδελέχιζε, μήποτε ἁλῷς ἐν τοῖς ἐπιχειρήμασιν αὐτῆς.
5
У руці Господа благоуспішність людини, і на лиці книжника Він закарбує славу Свою.
5
παρθένον μὴ καταμάνθανε, μήποτε σκανδαλισθῇς ἐν τοῖς ἐπιτιμίοις αὐτῆς.
6
Не гнівайся за всяку образу на ближнього, і нікого не ображай ділом.
6
μὴ δῷς πόρναις τὴν ψυχήν σου, ἵνα μὴ ἀπολέσῃς τὴν κληρονομίαν σου.
7
Гордість ненависна і Господу і людям, і злочинна проти обох.
7
μὴ περιβλέπου ἐν ρύμαις πόλεως καὶ ἐν ταῖς ἐρήμοις αὐτῆς μὴ πλανῶ.
8
Володарювання переходить від народу до народу через несправедливість, образи і користолюбство.
8
ἀπόστρεψον ὀφθαλμὸν ἀπὸ γυναικὸς εὐμόρφου, καὶ μὴ καταμάνθανε κάλλος ἀλλότριον· ἐν κάλλει γυναικὸς πολλοὶ ἐπλανήθησαν, καὶ ἐκ τούτου φιλία ὡς πῦρ ἀνακαίεται.
9
Чого гордиться земля і попіл?
9
μετὰ ὑπάνδρου γυναικὸς μὴ κάθου τὸ σύνολον καὶ μὴ συμβολοκοπήσῃς μετ᾿ αὐτῆς ἐν οἴνῳ, μήποτε ἐκκλίνη ἡ ψυχή σου ἐπ᾿ αὐτὴν καὶ τῷ πνεύματί σου ὀλισθήσῃς εἰς ἀπώλειαν.
10
І за життя вивергаються нутрощі його.
10
μὴ ἐγκαταλίπῃς φίλον ἀρχαῖον, ὁ γὰρ πρόσφατος οὐκ ἔστιν ἔπισος αὐτῷ· οἶνος νέος φίλος νέος· ἐὰν παλαιωθῇ, μετ᾿ εὐφροσύνης πίεσαι αὐτόν.
11
Тривалу хворобу лікар нехтує:
11
μὴ ζηλώσῃς δόξαν ἁμαρτωλοῦ, οὐ γὰρ οἶδας τί ἔσται ἡ καταστροφὴ αὐτοῦ.
12
і ось, нині цар, а завтра помирає.
12
μὴ εὐδοκήσῃς ἐν εὐδοκίᾳ ἀσεβῶν· μνήσθητι ὅτι ἕως ᾅδου οὐ μὴ δικαιωθῶσι.
13
Коли ж людина помре, то спадщиною її стають плазуни, звірі і черва.
13
μακρὰν ἄπεχε ἀπὸ ἀνθρώπου, ὃς ἔχει ἐξουσίαν τοῦ φονεύειν, καὶ οὐ μὴ ὑποπτεύσῃς φόβον θανάτου· κἂν προσέλθῃς, μὴ πλημμελήσῃς, ἵνα μὴ ἀφέληται τὴν ζωήν σου· ἐπίγνωθι ὅτι ἐν μέσῳ παγίδων διαβαίνεις καὶ ἐπὶ ἐπάλξεων πόλεων περιπατεῖς.
14
Початок гордости — віддалення людини від Господа і відступ серця його від Творця його;
14
κατὰ τὴν ἰσχύν σου στόχασαι τοὺς πλησίον καὶ μετὰ σοφῶν συμβουλεύου.
15
бо початок гріха — гордість, і хто опанований нею, вивергає мерзоти;
15
καὶ μετὰ συνετῶν ἔστω ὁ διαλογισμός σου καὶ πᾶσα διήγησίς σου ἐν νόμῳ ῾Υψίστου.
16
і за це Господь посилає на нього страшні покарання й остаточно скидає його.
16
ἄνδρες δίκαιοι ἔστωσαν σύνδειπνοί σου, καὶ ἐν φόβῳ Κυρίου ἔστω τὸ καύχημά σου.
17
Господь руйнує престоли володарів і посаджує лагідних на місце їх.
17
ἐν χειρὶ τεχνιτῶν ἔργον ἐπαινεθήσεται, καὶ ὁ ἡγούμενος λαοῦ σοφὸς ἐν λόγῳ αὐτοῦ.
18
Господь вириває з корінням народи і насаджує, замість них, смиренних.
18
φοβερὸς ἐν πόλει αὐτοῦ ἀνὴρ γλωσσώδης, καὶ ὁ προπετὴς ἐν λόγῳ αὐτοῦ μισηθήσεται.
19
Господь спустошує країни народів і руйнує їх до основ землі.
20
Він висушує їх, і губить людей і знищує із землі пам’ять їх.
21
Гордість не створена для людей, ні лють гніву — для народжених жінками.
22
Сім’я шановане яке? — Сім’я людське. Сім’я шановане яке? — Ті, що бояться Господа.
23
Сім’я безчесне яке? — Сім’я людське. Сім’я безчесне яке? — Ті, що переступають заповіді.
24
Старший між братами — у повазі у них, так і ті, що бояться Господа, — в очах Його.
25
Чи багатий хто і славний, чи бідний, похвала їх — страх Господній.
26
Несправедливо — нечестити розумного бідного, і не слід прославляти чоловіка грішного.
27
Шановані вельможа, суддя і володар, але немає з них більшого за того, хто боїться Господа.
28
Рабові мудрому будуть служити вільні, і розумна людина, будучи наставлювана ним, не буде нарікати.
29
Не мудруй багато, щоб робити справу твою, і не хвалися у час нестатку.
30
Краще той, хто трудиться і має в усьому статок, ніж той, хто без діла ходить і хвалиться, але має потребу у хлібі.
31
Сину мій! лагідністю прославляй душу твою і віддавай їй шану за її достоїнством.
32
Хто буде виправдовувати того, хто грішить проти душі своєї? І хто буде хвалити того, хто ганьбить життя своє?
33
Бідного шанують за знання його, а багатого — за його багатство:
34
шанований же у бідності наскільки більше буде шанований у багатстві? А безславний у багатстві наскільки буде безславніший у бідності?