¹

Мудрість смиренного піднесе голову його і посадить його серед вельмож.

¹

ΚΡΙΤΗΣ σοφὸς παιδεύσει τὸν λαὸν αὐτοῦ, καὶ ἡγεμονία συνετοῦ τεταγμένη ἔσται.

²

Не хвали людину за красу її, і не май відрази до людини за зовнішність її.

²

κατὰ τὸν κριτὴν τοῦ λαοῦ αὐτοῦ οὕτως καὶ οἱ λειτουργοὶ αὐτοῦ, καὶ κατὰ τὸν ἡγούμενον τῆς πόλεως πάντες οἱ κατοικοῦντες αὐτήν.

³

Мала бджола між тими, що літають, але плід її — найкращий із солодощів.

³

βασιλεὺς ἀπαίδευτος ἀπολεῖ τὸν λαὸν αὐτοῦ, καὶ πόλις οἰκισθήσεται ἐν συνέσει δυναστῶν.

⁴

Не хвалися пишністю одягу і не величайся у день слави: бо дивні діла Господа, і таємні діла Його між людьми.

⁴

ἐν χειρὶ Κυρίου ἐξουσία τῆς γῆς, καὶ τὸν χρήσιμον ἐγερεῖ εἰς καιρὸν ἐπ᾿ αὐτῆς.

⁵

Багато хто з володарів сидів на землі, той же, про кого не думали, носив вінець.

⁵

ἐν χειρὶ Κυρίου εὐοδία ἀνδρός, καὶ προσώπῳ γραμματέως ἐπιθήσει δόξαν αὐτοῦ.

⁶

Багато хто із сильних піддався крайньому нечестю, і славні віддані були у руки інших.

⁶

᾿Επὶ παντὶ ἀδικήματι μὴ μηνιάσῃς τῷ πλησίον καὶ μὴ πρᾶσσε μηδὲν ἐν ἔργοις ὕβρεως.

⁷

Перше, ніж дослідиш, не осуджуй; довідайся раніше, і тоді дорікай.

⁷

μισητὴ ἔναντι Κυρίου καὶ ἀνθρώπων ὑπερηφανία, καὶ ἐξ ἀμφοτέρων πλημμελήσει ἄδικα.

⁸

Перше, ніж вислухаєш, не відповідай, і серед розмови не перебивай.

⁸

βασιλεία ἀπὸ ἔθνους εἰς ἔθνος μετάγεται διὰ ἀδικίας καὶ ὕβρεις καὶ χρήματα.

⁹

Не сперечайся про справу, для тебе непотрібну, і не сиди на суді грішників.

⁹

τί ὑπερηφανεύεται γῆ καὶ σποδός; ὅτι ἐν ζωῇ ἔρριψα τὰ ἐνδόσθια αὐτοῦ.

¹⁰

Сину мій! не берися за безліч справ: при безлічі справ не залишишся без провини. І якщо будеш гнатися за ними, не досягнеш, і, тікаючи, не втечеш.

¹⁰

μακρὸν ἀρρώστημα σκώπτει ἰατρός· καὶ βασιλεὺς σήμερον, καὶ αὔριον τελευτήσει.

¹¹

Хтось трудиться, напружує сили, поспішає, і тим більше відстає.

¹¹

ἐν γὰρ τῷ ἀποθανεῖν ἄνθρωπον κληρονομήσει ἑρπετὰ καὶ θηρία καὶ σκώληκας.

¹²

Інший млявий, потребує допомоги, слабкосилий і багатіє убогістю;

¹²

ἀρχὴ ὑπερηφανίας ἀνθρώπου ἀφισταμένου ἀπὸ Κυρίου, καὶ ἀπὸ τοῦ ποιήσαντος αὐτὸν ἀπέστη ἡ καρδία αὐτοῦ.

¹³

але очі Господа звернені на нього на благо йому, і Він підняв його від приниження його і підніс голову його, і багато хто дивувався, дивлячись на нього.

¹³

ὅτι ἀρχὴ ὑπερηφανίας ἁμαρτία, καὶ ὁ κρατῶν αὐτῆς ἐξομβρήσει βδέλυγμα· διὰ τοῦτο παρεδόξασε Κύριος τὰς ἐπαγωγὰς καὶ κατέστρεψεν εἰς τέλος αὐτούς.

¹⁴

Добре і зле, життя і смерть, бідність і багатство — від Господа.

¹⁴

θρόνους ἀρχόντων καθεῖλεν ὁ Κύριος καὶ ἐκάθισε πρᾳεῖς ἀντ᾿ αὐτῶν.

¹⁵

Даяння Господа надано благочестивим, і благовоління Його буде благоуспішним для них повік.

¹⁵

ρίζας ἐθνῶν ἐξέτιλεν ὁ Κύριος καὶ ἐφύτευσε ταπεινοὺς ἀντ᾿ αὐτῶν.

¹⁶

Хтось робиться багатим від обачливости й ощадливости своєї, і це частина нагороди його,

¹⁶

χώρας ἐθνῶν κατέστρεψεν ὁ Κύριος καὶ ἀπώλεσεν αὐτὰς ἕως θεμελίων γῆς.

¹⁷

коли він скаже: «я знайшов спокій і тепер насолоджуюся моїми благами».

¹⁷

ἐξήρανεν ἐξ αὐτῶν καὶ ἀπώλεσεν αὐτοὺς καὶ κατέπαυσεν ἀπὸ γῆς τὸ μνημόσυνον αὐτῶν.

¹⁸

І не знає він, скільки мине часу до того, коли він залишить їх іншим і помре.

¹⁸

οὐκ ἔκτισται ἀνθρώποις ὑπερηφανία, οὐδὲ ὀργὴ θυμοῦ γεννήμασι γυναικῶν.

¹⁹

Твердо стій у завіті твоєму і перебувай у ньому і постарій у справі твоїй.

¹⁹

Σπέρμα ἔντιμον ποῖον; σπέρμα ἀνθρώπου. σπέρμα ἔντιμον ποῖον; οἱ φοβούμενοι τὸν Κύριον. σπέρμα ἄτιμον ποῖον; σπέρμα ἀνθρώπου. σπέρμα ἄτιμον ποῖον; οἱ παραβαίνοντες ἐντολάς.

²⁰

Не дивуйся ділам грішника, віруй Господу, і перебувай у труді твоєму:

²⁰

ἐν μέσῳ ἀδελφῶν ὁ ἡγούμενος αὐτῶν ἔντιμος, καὶ οἱ φοβούμενοι Κύριον ἐν ὀφθαλμοῖς αὐτοῦ.

²¹

бо легко в очах Господа — швидко і раптово збагатити бідного.

²²

πλούσιος καὶ ἔνδοξος καὶ πτωχός, τὸ καύχημα αὐτῶν φόβος Κυρίου.

²²

Благословення Господа — нагорода благочестивого, і невдовзі процвітає він благословенням Його.

²³

οὐ δίκαιον ἀτιμάσαι πτωχὸν συνετόν, καὶ οὐ καθήκει δοξάσαι ἄνδρα ἁμαρτωλόν.

²³

Не говори: «що мені ще потрібно? і які віднині можу мати ще блага?»

²⁴

μεγιστὰν καὶ κριτὴς καὶ δυνάστης δοξασθήσεται, καὶ οὐκ ἔστιν αὐτῶν τις μείζων τοῦ φοβουμένου τὸν Κύριον.

²⁴

Не говори: «достатньо у мене, і яке віднині можу я потерпіти зло?»

²⁵

οἰκέτῃ σοφῷ ἐλεύθεροι λειτουργήσουσι, καὶ ἀνὴρ ἐπιστήμων οὐ γογγύσει.

²⁵

У дні щастя буває забуття про нещастя, й у дні нещастя не згадається про щастя.

²⁶

Μὴ σοφίζου ποιῆσαι τὸ ἔργον σου καὶ μὴ δοξάζου ἐν καιρῷ στενοχωρίας σου.

²⁶

Легко для Господа — у день смерти воздати людині за ділами її.

²⁷

κρείσσων ἐργαζόμενος καὶ περισσεύων ἐν πᾶσιν ἢ περιπατῶν δοξαζόμενος καὶ ἀπορῶν ἄρτων.

²⁷

Хвилинне страждання спричиняє забуття утіх, і під час кончини людини відкриваються діла її.

²⁸

τέκνον, ἐν πραΰτητι δόξασον τὴν ψυχήν σου καὶ δὸς αὐτῇ τιμὴν κατὰ τὴν ἀξίαν αὐτῆς.

²⁸

Раніше смерти не називай нікого блаженним; людина пізнається у дітях своїх.

²⁹

τὸν ἁμαρτάνοντα εἰς τὴν ψυχὴν αὐτοῦ τίς δικαιώσει; καὶ τίς δοξάσει τὸν ἀτιμάζοντα τὴν ζωὴν αὐτοῦ;

²⁹

Не всяку людину вводь у дім твій, бо багато замірів у підступного.

³⁰

πτωχὸς δοξάζεται δι᾿ ἐπιστήμην αὐτοῦ, καὶ πλούσιος δοξάζεται διὰ τὸν πλοῦτον αὐτοῦ.

³⁰

Як мисливський птах у пастці, таке серце гордовитого: він, як вивідувач, підглядає падіння;

³¹

ὁ δεδοξασμένος ἐν πτωχείᾳ, καὶ ἐν πλούτῳ ποσαχῶς; καὶ ὁ ἄδοξος ἐν πλούτῳ, καὶ ἐν πτωχείᾳ ποσαχῶς;

³¹

перетворюючи добро на зло, він будує підступи і на людей обраних кладе пляму.

³²

Від іскри вогню примножуються вуглини, і людина грішна будує підступи на кров.

³³

Остерігайся лиходія, — бо він будує зло, — щоб він коли-небудь не поклав на тобі плями повік.

³⁴

Осели у домі твоєму чужого, і він розладнає тебе смутами і зробить тебе чужим для твоїх.