¹

Блаженна людина, яка не згрішила вустами своїми і не вражена була сумом гріха.

¹

Blessed is the man that hath not slipped with his mouth, and is not pricked with the multitude of sins.

²

Блаженний, кого не соромить душа його і хто не втратив надії своєї.

²

Blessed is he whose conscience hath not condemned him, and who is not fallen from his hope in the Lord.

³

Багатство не є добром для людини скупої. І нащо маєток людині недоброзичливій?

³

Riches are not comely for a niggard: and what should an envious man do with money?

⁴

Хто збирає, віднімаючи у душі своєї, той збирає для інших, і благами його будуть пересичуватися інші.

⁴

He that gathereth by defrauding his own soul gathereth for others that shall spend his goods riotously.

⁵

Хто злий для себе, для кого буде добрим? І не буде він мати радости від маєтку свого.

⁵

He that is evil to himself, to whom will he be good? he shall not take pleasure in his goods.

⁶

Немає гірше за людину, яка недоброзичлива до самої себе, і це — винагорода за злість її.

⁶

There is none worse than he that envieth himself; and this is a recompence of his wickedness.

⁷

Якщо вона і робить добро, то робить у безпам’ятстві, й опісля виявляє зло своє.

⁷

And if he doeth good, he doeth it unwillingly; and at the last he will declare his wickedness.

⁸

Злий, хто має заздрі очі, відвертає лице і нехтує душами.

⁸

The envious man hath a wicked eye; he turneth away his face, and despiseth men.

⁹

Очі користолюбця не насичуються якою-небудь частиною, і неправда злого висушує душу.

⁹

A covetous man's eye is not satisfied with his portion; and the iniquity of the wicked drieth up his soul.

¹⁰

Зле око заздре навіть на хліб і на столі своєму терпить убогість.

¹⁰

A wicked eye envieth his bread, and he is a niggard at his table.

¹¹

Сину мій! за статком твоїм роби добро собі і приношення Господу достойно принось.

¹¹

My son, according to thy ability do good to thyself, and give the Lord his due offering.

¹²

Пам’ятай, що смерть не бариться, і завіт пекла не відкритий тобі:

¹²

Remember that death will not be long in coming, and that the covenant of the grave is not shewed unto thee.

¹³

перше, ніж помреш, роби добро другові, і за силою твоєю простягай твою руку і давай йому.

¹³

Do good unto thy friend before thou die, and according to thy ability stretch out thy hand and give to him.

¹⁴

Не позбавляй себе доброго дня, і частина доброго бажання нехай не пройде повз тебе.

¹⁴

Defraud not thyself of the good day, and let not the part of a good desire overpass thee.

¹⁵

Чи не іншим залишиш ти надбання твої і плоди зусиль твоїх для розподілу за жеребом?

¹⁵

Shalt thou not leave thy travails unto another? and thy labours to be divided by lot?

¹⁶

Давай і приймай, і утішай душу твою,

¹⁶

Give, and take, and sanctify thy soul; for there is no seeking of dainties in the grave.

¹⁷

бо у пеклі не можна знайти утіх.

¹⁷

All flesh waxeth old as a garment: for the covenant from the beginning is, Thou shalt die the death.

¹⁸

Усяка плоть, як одяг, старіє; бо від віку — визначення: «смертю помреш».

¹⁸

As of the green leaves on a thick tree, some fall, and some grow: so is the generation of flesh and blood, one cometh to an end, and another is born.

¹⁹

Як зелені листки на густому дереві — одні спадають, а інші виростають: так і рід від плоті і крови — один помирає, а інший народжується.

¹⁹

Every work rotteth and consumeth away, and the worker thereof shall go withal.

²⁰

Усяка річ, піддана тлінню, зникає, і той, хто зробив її, помирає з нею.

²⁰

Blessed is the man that doth meditate good things in wisdom, and that reasoneth of holy things by his understanding.

²¹

Блаженна людина, яка вправляється у мудрості й у розумі своєму повчається святому.

²¹

He that considereth her ways in his heart shall also have understanding in her secrets.

²²

Хто розмірковує у серці своєму про путі її, той отримає розуміння і у таємницях її.

²²

Go after her as one that traceth, and lie in wait in her ways.

²³

Виходь за нею, як ловець, і роби засідку на путях її.

²³

He that prieth in at her windows shall also hearken at her doors.

²⁴

Хто прихиляється до вікон її, той послухає і біля дверей її.

²⁴

He that doth lodge near her house shall also fasten a pin in her walls.

²⁵

Хто знаходиться поблизу дому її, той увіб’є цвях і в стінах її, поставить намет свій поряд з нею й оселиться в оселі благ.

²⁵

He shall pitch his tent nigh unto her, and shall lodge in a lodging where good things are.

²⁶

Він покладе дітей своїх під покрівлею і буде мати нічліг під сінню її.

²⁶

He shall set his children under her shelter, and shall lodge under her branches.

²⁷

Він прикриється нею від спеки і буде жити у славі її.

²⁷

By her he shall be covered from heat, and in her glory shall he dwell.