Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Працівник, схильний до пияцтва, не стане багатим, і той, хто ні у що ставить мале, мало-помалу прийде у занепад.
1
Дёлатель піsнивый не бyдетъ богaтъ, и3 ўничижazй м†лаz по мaлэ ўпадeтъ.
2
Вино і жінки розбестять розумних, а той, хто зв’язується з блудницями, зробиться ще нахабнішим;
2
Віно2 и3 жєны2 превратsтъ разуми1выхъ, и3 прилагazйсz любодёйцамъ дeрзшій бyдетъ:
3
гниль і черва успадкують його, і зухвала душа знищиться.
3
м0ліе и3 чeрвіе наслёдzтъ є3го2, и3 душA дeрзостнаz и4зметсz.
4
Хто швидко довіряє, той легковажний, і той, хто грішить, грішить проти душі своєї.
4
Е$млzй ск0рw вёру лег0къ сeрдцемъ, и3 согрэшazй на дyшу свою2 согрэшaетъ.
5
Відданий серцем задоволенням буде осуджений, а той, хто противиться похоті, увінчає життя своє.
5
Веселsйсz сeрдцемъ њ ѕлонрaвіи њбличeнъ бyдетъ, противлszйсz же похотeмъ вэнчaетъ жив0тъ св0й.
6
Той, хто приборкує язик, буде жити мирно, і хто ненавидить балакучість, зменшить зло.
6
Њбуздавazй љзhкъ тихоми1рнw поживeтъ, и3 ненави1дzй велерёчіz ўмaлитъ пор0къ.
7
Ніколи не повторюй слова, і нічого ти не втратиш.
7
СловесE никогдaже повтори2, и3 ничт0же тебЁ ўмaлитсz.
8
Ні другові ні недругові не розповідай і, якщо це тобі не гріх, не відкривай;
8
На дрyга и3 на врагA не повёдай, и3 ѓще не бyдетъ тебЁ грэхA, не tкрывaй:
9
бо він вислухає тебе, і буде остерігатися тебе, і з часом зненавидить тебе.
9
слhша бо ў тебє2, и3 соблюдeтъ тS, и3 во врeмz возненави1дитъ тS.
10
Вислухав ти слово, нехай помре воно з тобою: не бійся, не розірве воно тебе.
10
Слhшалъ ли є3си2 сл0во, да ќмретъ съ тоб0ю: не ўб0йсz, не раст0ргнетъ тебE.
11
Дурний від слова терпить таку ж муку, як та, що народжує, — від немовляти.
11
T лицA словесE поболи1тъ бyй, ћкоже раждaющаz t лицA младeнца.
12
Що стріла, устромлена у стегно, те слово у серці дурного.
12
СтрэлA вонзeна въ стегно2 пл0ти, тaкw сл0во во чрeвэ бyzгw.
13
Розпитай друга твого, можливо, не зробив він того; і якщо зробив, то нехай надалі не робить.
13
Њбличи2 дрyга, є3гдA є3щE не сотвори1лъ, и3 ѓще сотвори1лъ, да не приложи1тъ ктомY:
14
Розпитай друга, можливо, не говорив він того; і якщо сказав, те нехай не повторить того.
14
њбличи2 дрyга, нeгли не речE, и3 ѓще речE є3ди1ножды, да не повтори1тъ:
15
Розпитай друга, бо часто буває наклеп.
15
њбличи2 дрyга, мн0гажды бо бывaетъ навётъ.
16
Не всякому слову вір.
16
Не всsкому словеси2 є4мли вёры.
17
Хтось згрішає словом, але не від душі; і хто не згрішав язиком своїм?
17
Е$сть поползazйсz сл0вомъ, ґ не душeю: и3 кто2 не согрэши2 љзhкомъ свои1мъ;
18
Розпитай ближнього твого перше, ніж погрожувати йому, і дай місце закону Всевишнього. Усяка мудрість — страх Господній, і в усякій мудрості — виконання закону.
18
Њбличи2 и4скреннzго своего2 прeжде прещeніz, и3 дaждь мёсто зак0ну вhшнzгw. Всsка премyдрость стрaхъ гDень, и3 во всsцэй премyдрости творeніе зак0на.
19
І не є мудрість — знання лихого. І немає розуму, де рада грішників.
19
И# нёсть премyдрость вёдэніе лукaвства, и3 нёсть рaзума, и3дёже совётъ грёшныхъ.
20
Є лукавство, і це мерзота; і є нерозумний, убогий мудрістю.
20
Е$сть лукaвство, и3 то2 мeрзость, и3 є4сть безyменъ ўмалszйсz премyдростію.
21
Краще убогий знанням, але богобоязкий, ніж багатий знанням — і такий, що переступає закон.
21
Лyчше є4сть ўмалszйсz въ рaзумэ боzзли1вый, нeжели и3збhточествуzй мyдростію и3 преступaz зак0нъ.
22
Є хитрість вишукана, але вона беззаконна, і є спотворюючий суд, щоб винести вирок.
22
Е$сть ковaрство и3спhтно, и3 то2 непрaведно, и3 є4сть развращazй благодaть и3звэщaти хотS сyдъ.
23
Є лукавий, який ходить зігнувшись, сумуючи, але всередині він повен підступу.
23
Е$сть лукaвствуzй пони1къ чернот0ю, и3 внyтрєннzz є3гw2 и3сп0лнь льсти2:
24
Він поник лицем і прикидається глухим, але він випередить тебе там, де і не думаєш.
24
пони1ча лицeмъ и3 притворszйсz глyхъ, и3дёже не познaнъ бhсть, предвари1тъ тS.
25
І якщо нестача сили перешкодить йому зашкодити тобі, то він зробить тобі зло, коли знайде випадок.
25
И# ѓще нeмощію крёпости возбранeнъ бyдетъ согрэши1ти, ѓще њбрsщетъ врeмz, ѕло2 сотвори1тъ.
26
За виглядом пізнається людина, і за виразом обличчя при зустрічі пізнається розумний.
26
T зрaка познaнъ бyдетъ мyжъ, и3 срётеніемъ лицA познaнъ бyдетъ ќмный.
27
Одяг і вискалювання зубів і хода людини показують властивість її.
27
Њдэsніе мyжа и3 смёхъ зубHвъ и3 стwпы2 человёка возвэстsтъ, ±же њ нeмъ.
28
Буває викриття, але невчасне, і буває, що хтось мовчить — і він розсудливий.
28
Е$сть њбличeніе, є4же нёсть красно2, и3 є4сть молчaй, и3 т0й мyдръ.