Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Працівник, схильний до пияцтва, не стане багатим, і той, хто ні у що ставить мале, мало-помалу прийде у занепад.
1
Дњ'латель пїя'нивыи не бђдеT бога'тъ, и^ ё^ничижа'яи мала'я по ма'ле ё^падетъ.
2
Вино і жінки розбестять розумних, а той, хто зв’язується з блудницями, зробиться ще нахабнішим;
2
вино` и^ же'ны эTвратяT ѓ%чи раꙁђмивых#, и^ прилага'яися любодњ'ицахъ дерѕњи бђдетъ.
3
гниль і черва успадкують його, і зухвала душа знищиться.
3
молеве и^ червїе наслњдятᲆ и&, и^ дш~а лђкава и^ꙁмется”
4
Хто швидко довіряє, той легковажний, і той, хто грішить, грішить проти душі своєї.
4
Є$мля'и ско'ро вњрђ легокъ срDцемъ, и^ съгрњшаяи въ дш~ђ свою съгрњшаеT”
5
Відданий серцем задоволенням буде осуджений, а той, хто противиться похоті, увінчає життя своє.
5
Веселя'ися срDцемъ поꙁна'нъ бђдетъ,
6
Той, хто приборкує язик, буде жити мирно, і хто ненавидить балакучість, зменшить зло.
6
и^ ненавидяи бесњдђ ё^малитъ зло'бђ.
7
Ніколи не повторюй слова, і нічого ти не втратиш.
7
словеси же нико'лиже не повтори, и^ ничт^оже не ё^мали'тᲆ ти ся.
8
Ні другові ні недругові не розповідай і, якщо це тобі не гріх, не відкривай;
8
на' дрђга и^ на врага не повњдаи, и^ а'ще не бђдеT тебњ грњха не эTкрыва'и”
9
бо він вислухає тебе, і буде остерігатися тебе, і з часом зненавидить тебе.
9
Слыша б^о ё^ тебе` и^ соблюдеT т^я, и^ вᲆ вре'мя въꙁненави'дитъ т^я”
10
Вислухав ти слово, нехай помре воно з тобою: не бійся, не розірве воно тебе.
10
Слы'ша л^и слово да ё^мретъ с тобо'ю, не ё^бо'ися не расторгнетᲆ тебе.
11
Дурний від слова терпить таку ж муку, як та, що народжує, — від немовляти.
11
эT лица словесе поболитъ бђ'и, ја%ко ражда'ющїа эT ли'ца младен#ца.
12
Що стріла, устромлена у стегно, те слово у серці дурного.
12
стрњла воньꙁена въ сте'гно пло'ти, такоже сло'во въ чревњ бђя'го”
13
Розпитай друга твого, можливо, не зробив він того; і якщо зробив, то нехай надалі не робить.
13
ѓ^бличи дрђга е^гда е^ще нњсть сътвори'лъ, и^ е^же а^ще сътворилъ да не приложиT ктомђ`”
14
Розпитай друга, можливо, не говорив він того; і якщо сказав, те нехай не повторить того.
14
ѓ^бличи дрђга е^гда когда не реклъ и^ а'ще реклъ е^ді'но да не повторит#.
15
Розпитай друга, бо часто буває наклеп.
15
ѓ^бличи дрђга многажды б^о быва'етъ и^зволенїе,
16
Не всякому слову вір.
16
не вся'комђ словеси е^мли вњры”
17
Хтось згрішає словом, але не від душі; і хто не згрішав язиком своїм?
17
Є$сть поплъꙁа'яися и^ не дш~ђю, и^ кт^о не съгрњши ја^ꙁы'комᲆ свои^мъ.
18
Розпитай ближнього твого перше, ніж погрожувати йому, і дай місце закону Всевишнього. Усяка мудрість — страх Господній, і в усякій мудрості — виконання закону.
18
ѓ^бличи и^скреняго свое^го прежде ꙁапрњщенїя, и^ даждь мњсᲄо законђ вы'шняго” Всяка премђдроs страX гн~ь, и^ всякїя премђдрости сътворенїя закона.
19
І не є мудрість — знання лихого. І немає розуму, де рада грішників.
19
и^ нњсть премђдрость и^ хђдожъство лђкђвъства, и^ нњсть совњтђ грњшныX мђдрости
20
Є лукавство, і це мерзота; і є нерозумний, убогий мудрістю.
20
е^сть лђкавъство и^ т^о мерꙁость, и^ е^сть безђменъ ё^маля'аися премђдростїю”
21
Краще убогий знанням, але богобоязкий, ніж багатий знанням — і такий, що переступає закон.
21
Лђче е^сть ё^маля'яися ра'ꙁђмомъ пристрашенъ, нежели и^ и^ꙁбытъчествђяи мђдростїю и^ престђпа'я ꙁаконъ”
22
Є хитрість вишукана, але вона беззаконна, і є спотворюючий суд, щоб винести вирок.
22
Є$сть ковар#ство и^спытно и^ т^о неправеDно, и^ е^сть раZвраща'яи блгDть и^ꙁвњщати хотя` сђдъ”
23
Є лукавий, який ходить зігнувшись, сумуючи, але всередині він повен підступу.
23
Є$сть лђкавъствђ'яи и^ поникъ черното'ю, и^ внђтренњя е^го и^сполнь льсти,
24
Він поник лицем і прикидається глухим, але він випередить тебе там, де і не думаєш.
24
понича лицемъ и^ раслђша'я, и^дњже не позна'нъ бысть варитъ т^я”
25
І якщо нестача сили перешкодить йому зашкодити тобі, то він зробить тобі зло, коли знайде випадок.
25
И$ а'ще не'мощїю крњпость невъꙁбраненъ бђдетᲆ съгрњшати, а^ще ѓ^бря'щетъ время зл^о сътворитъ.
26
За виглядом пізнається людина, і за виразом обличчя при зустрічі пізнається розумний.
26
эT ꙁрака поꙁна'нъ бђдеT мђжъ, и^ срњтенїемъ лица` поꙁнаn бђдетъ ё'мныи”
27
Одяг і вискалювання зубів і хода людини показують властивість її.
27
ѓ^дња'нїе мђжа и^ смњхъ ꙁђбовъ и^ сᲄопы` чл~ка, воꙁвᲇститъ ја^же ѓ^ немъ”
28
Буває викриття, але невчасне, і буває, що хтось мовчить — і він розсудливий.
28
Є$сть ѓ^бличенїе е%же нњсᲄь красно, и^ е^сть молча'и и^ то'и мђдръ”