Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Працівник, схильний до пияцтва, не стане багатим, і той, хто ні у що ставить мале, мало-помалу прийде у занепад.
1
Дѣ́латель пїѧ́нивый не бꙋ́детъ бога́тъ, и҆ оу҆ничижа́ѧй ма̑лаѧ по ма́лѣ оу҆паде́тъ.
2
Вино і жінки розбестять розумних, а той, хто зв’язується з блудницями, зробиться ще нахабнішим;
2
Вїно̀ и҆ жєны̀ превратѧ́тъ разꙋми́выхъ, и҆ прилага́ѧйсѧ любодѣ́йцамъ де́рзшїй бꙋ́детъ:
3
гниль і черва успадкують його, і зухвала душа знищиться.
3
мо́лїе и҆ че́рвїе наслѣ́дѧтъ є҆го̀, и҆ дꙋша̀ де́рзостнаѧ и҆́зметсѧ.
4
Хто швидко довіряє, той легковажний, і той, хто грішить, грішить проти душі своєї.
4
Є҆́млѧй ско́рѡ вѣ́рꙋ лего́къ се́рдцемъ, и҆ согрѣша́ѧй на дꙋ́шꙋ свою̀ согрѣша́етъ.
5
Відданий серцем задоволенням буде осуджений, а той, хто противиться похоті, увінчає життя своє.
5
Веселѧ́йсѧ се́рдцемъ ѡ҆ ѕлонра́вїи ѡ҆бличе́нъ бꙋ́детъ, противлѧ́ѧйсѧ же похоте́мъ вѣнча́етъ живо́тъ сво́й.
6
Той, хто приборкує язик, буде жити мирно, і хто ненавидить балакучість, зменшить зло.
6
Ѡ҆бꙋздава́ѧй ѧ҆зы́къ тихоми́рнѡ поживе́тъ, и҆ ненави́дѧй велерѣ́чїѧ оу҆ма́литъ поро́къ.
7
Ніколи не повторюй слова, і нічого ти не втратиш.
7
Словесѐ никогда́же повторѝ, и҆ ничто́же тебѣ̀ оу҆ма́литсѧ.
8
Ні другові ні недругові не розповідай і, якщо це тобі не гріх, не відкривай;
8
На дрꙋ́га и҆ на врага̀ не повѣ́дай, и҆ а҆́ще не бꙋ́детъ тебѣ̀ грѣха̀, не ѿкрыва́й:
9
бо він вислухає тебе, і буде остерігатися тебе, і з часом зненавидить тебе.
9
слы́ша бо оу҆ тебє̀, и҆ соблюде́тъ тѧ̀, и҆ во вре́мѧ возненави́дитъ тѧ̀.
10
Вислухав ти слово, нехай помре воно з тобою: не бійся, не розірве воно тебе.
10
Слы́шалъ ли є҆сѝ сло́во, да оу҆́мретъ съ тобо́ю: не оу҆бо́йсѧ, не расто́ргнетъ тебѐ.
11
Дурний від слова терпить таку ж муку, як та, що народжує, — від немовляти.
11
Ѿ лица̀ словесѐ поболи́тъ бꙋ́й, ꙗ҆́коже ражда́ющаѧ ѿ лица̀ младе́нца.
12
Що стріла, устромлена у стегно, те слово у серці дурного.
12
Стрѣла̀ вонзе́на въ стегно̀ пло́ти, та́кѡ сло́во во чре́вѣ бꙋ́ѧгѡ.
13
Розпитай друга твого, можливо, не зробив він того; і якщо зробив, то нехай надалі не робить.
13
Ѡ҆бличѝ дрꙋ́га, є҆гда̀ є҆щѐ не сотвори́лъ, и҆ а҆́ще сотвори́лъ, да не приложи́тъ ктомꙋ̀:
14
Розпитай друга, можливо, не говорив він того; і якщо сказав, те нехай не повторить того.
14
ѡ҆бличѝ дрꙋ́га, не́гли не речѐ, и҆ а҆́ще речѐ є҆ди́ножды, да не повтори́тъ:
15
Розпитай друга, бо часто буває наклеп.
15
ѡ҆бличѝ дрꙋ́га, мно́гажды бо быва́етъ навѣ́тъ.
16
Не всякому слову вір.
16
Не всѧ́комꙋ словесѝ є҆́мли вѣ́ры.
17
Хтось згрішає словом, але не від душі; і хто не згрішав язиком своїм?
17
Є҆́сть пополза́ѧйсѧ сло́вомъ, а҆ не дꙋше́ю: и҆ кто̀ не согрѣшѝ ѧ҆зы́комъ свои́мъ;
18
Розпитай ближнього твого перше, ніж погрожувати йому, і дай місце закону Всевишнього. Усяка мудрість — страх Господній, і в усякій мудрості — виконання закону.
18
Ѡ҆бличѝ и҆́скреннѧго своего̀ пре́жде преще́нїѧ, и҆ да́ждь мѣ́сто зако́нꙋ вы́шнѧгѡ. Всѧ́ка премꙋ́дрость стра́хъ гдⷭ҇ень, и҆ во всѧ́цѣй премꙋ́дрости творе́нїе зако́на.
19
І не є мудрість — знання лихого. І немає розуму, де рада грішників.
19
И҆ нѣ́сть премꙋ́дрость вѣ́дѣнїе лꙋка́вства, и҆ нѣ́сть ра́зꙋма, и҆дѣ́же совѣ́тъ грѣ́шныхъ.
20
Є лукавство, і це мерзота; і є нерозумний, убогий мудрістю.
20
Є҆́сть лꙋка́вство, и҆ то̀ ме́рзость, и҆ є҆́сть безꙋ́менъ оу҆малѧ́ѧйсѧ премꙋ́дростїю.
21
Краще убогий знанням, але богобоязкий, ніж багатий знанням — і такий, що переступає закон.
21
Лꙋ́чше є҆́сть оу҆малѧ́ѧйсѧ въ ра́зꙋмѣ боѧзли́вый, не́жели и҆збы́точествꙋѧй мꙋ́дростїю и҆ престꙋпа́ѧ зако́нъ.
22
Є хитрість вишукана, але вона беззаконна, і є спотворюючий суд, щоб винести вирок.
22
Є҆́сть кова́рство и҆спы́тно, и҆ то̀ непра́ведно, и҆ є҆́сть развраща́ѧй благода́ть и҆звѣща́ти хотѧ̀ сꙋ́дъ.
23
Є лукавий, який ходить зігнувшись, сумуючи, але всередині він повен підступу.
23
Є҆́сть лꙋка́вствꙋѧй пони́къ черното́ю, и҆ внꙋ́трєннѧѧ є҆гѡ̀ и҆спо́лнь льстѝ:
24
Він поник лицем і прикидається глухим, але він випередить тебе там, де і не думаєш.
24
пони́ча лице́мъ и҆ притворѧ́ѧйсѧ глꙋ́хъ, и҆дѣ́же не позна́нъ бы́сть, предвари́тъ тѧ̀.
25
І якщо нестача сили перешкодить йому зашкодити тобі, то він зробить тобі зло, коли знайде випадок.
25
И҆ а҆́ще не́мощїю крѣ́пости возбране́нъ бꙋ́детъ согрѣши́ти, а҆́ще ѡ҆брѧ́щетъ вре́мѧ, ѕло̀ сотвори́тъ.
26
За виглядом пізнається людина, і за виразом обличчя при зустрічі пізнається розумний.
26
Ѿ зра́ка позна́нъ бꙋ́детъ мꙋ́жъ, и҆ срѣ́тенїемъ лица̀ позна́нъ бꙋ́детъ оу҆́мный.
27
Одяг і вискалювання зубів і хода людини показують властивість її.
27
Ѡ҆дѣѧ́нїе мꙋ́жа и҆ смѣ́хъ зꙋбѡ́въ и҆ стѡпы̀ человѣ́ка возвѣстѧ́тъ, ꙗ҆̀же ѡ҆ не́мъ.
28
Буває викриття, але невчасне, і буває, що хтось мовчить — і він розсудливий.
28
Є҆́сть ѡ҆бличе́нїе, є҆́же нѣ́сть красно̀, и҆ є҆́сть молча́й, и҆ то́й мꙋ́дръ.