Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Набагато краще викрити, ніж сердитися таємно; і той, кого викривають наодинці, застережеться від шкоди.
1
К0ль добро2 є4сть њбличи1ти, нeжели kри1тисz тaйнw: и3 и3сповёдаzйсz t ўмалeніz возбранeнъ бyдетъ.
2
Як добре тому, кого викриють, показати розкаяння!
2
К0ль добро2 њбличeнному kви1ти покаsніе:
3
Бо він уникне вільного гріха.
3
сeй бо в0льнагw и3збэжи1тъ грэхA.
4
Що — побажання євнуха розтлити дівчину, те — той, хто звершує суд з натяжкою.
4
Желaніе ск0пчо растли1тъ ли дэви1цу; тaкожде творsй нyждею суды2.
5
Хтось мовчить — і виявляється мудрим; а інший буває ненависним за велику балакучість.
5
Е$сть молчaй њбрэтazйсz премyдръ, и3 є4сть ненави1димь t мн0гіz бесёды.
6
Хтось мовчить, бо не має, що відповідати; а інший мовчить, тому що знає час.
6
Е$сть молчaй, не и4мать бо tвёта: и3 є4сть молчaй вёдый врeмz.
7
Мудра людина буде мовчати до часу; а марнославний і безрозсудний не буде чекати часу.
7
Человёкъ премyдръ ўмолчи1тъ до врeмене: продeрзый же и3 безyмный превосх0дитъ врeмz.
8
Багатомовний стане огидним, і хто захоплює собі право говорити, того зненавидять.
8
Ўмножazй словесA мeрзокъ бyдетъ, и3 восхищazй влaсть возненави1дэнъ бyдетъ.
9
Буває успіх людині на зло, а знахідка — на втрату.
9
Е$сть благопоспёшство во ѕлhхъ мyжеви, и3 є4сть и3з8wбрётеніе на ўмалeніе.
10
Є даток, який не буде тобі на користь, і є даток, за який буває подвійне воздання.
10
Е$сть даsніе, є4же ти2 не бyдетъ на п0льзу, и3 є4сть даsніе, є3гHже tдaніе сугyбо.
11
Буває приниження для слави, а хтось від приниження піднімає голову.
11
Е$сть ўмалeніе слaвы рaди, и3 є4сть, и4же t смирeніz вознесE главY.
12
Інший малим купує багато і заплатить за те у сім разів більше.
12
Е$сть купyzй мнHгаz мaлымъ и3 возвращazй | седмери1цею.
13
Мудрий у слові стає люб’язним, люб’язності ж нерозумних залишаються даремними.
13
Премyдрый во словеси2 любeзна сотвори1тъ себE: благwдaти же безyмныхъ и3злію1тсz.
14
Даяння безумного не буде тобі на користь; бо у нього замість одного багато очей для прийняття.
14
Даsніе безyмнагw не ўп0льзуетъ ти2, џчи бо є3гw2 вмёстw є3ди1нагw мн0зи ко воспріsтію:
15
Небагато дасть він, а докоряти буде багато, і розкриє вуста свої, як глашатай. Нині він у борг дає, а завтра зажадає назад: ненависна така людина Господу і людям.
15
мaлw дaстъ, ґ мн0гw поноси1ти бyдетъ и3 tвeрзетъ ўстA сво‰ ћкw проповёдникъ: днeсь взаи1мъ дaстъ, ґ ќтрw и3стsжетъ: ненави1димь человёкъ таковhй гDу и3 человёкwмъ.
16
Нерозумний говорить: «немає у мене друга, і немає вдячности за мої благодіяння. Ті, що з’їдають хліб мій, улесливі на язик».
16
Бyй речeтъ: нёсть ми2 дрyга и3 нёсть хвалы2 благи6мъ мои6мъ: kдyщіи хлёбъ м0й льсти1ви љзhкомъ.
17
Як часто і як багато хто буде насміхатися з нього!
17
Коли1кощи и3 коли1цы посмэю1тсz є3мY;
18
Спотикання від землі краще, ніж від язика. Отже, скоро прийде падіння злих.
18
Поползновeніе на земли2 лyчше нeже t љзhка: тaкw падeніе ѕлhхъ со тщaніемъ пріи1детъ.
19
Неприємна людина — дочасна байка; вона завжди буде на вустах невігласів.
19
Человёкъ безблагодaтенъ бaснь безврeменна: во ўстёхъ ненакaзанныхъ пrнw бyдетъ.
20
Притча з уст нерозумного огидна, бо він не скаже її своєчасно.
20
T ќстъ бyzгw tвeржена бyдетъ при1тча: не и4мать бо є3S рещи2 во врeмz своE.
21
Інший утримується від гріха убогістю, й у цій стриманості він не буде журитися.
21
Е$сть возбранsемый согрэшaти t скyдости, и3 въ пок0и своeмъ не ўмили1тсz.
22
Хтось губить душу свою через несміливість, і губить її через упередженість до безумного.
22
Е$сть погублszй дyшу свою2 за стhдъ, и3 t лицA безyмна погуби1тъ ю5.
23
Інший через сором дає обіцянки другові, і без причини наживає у ньому собі ворога.
23
Е$сть рaди стыдA њбэщazйсz дрyгови, и3 приwбрёте є3го2 врагA тyне.
24
Злий порок у людині — неправда; у вустах невігласів вона — завжди.
24
Пор0къ ѕ0лъ человёку лжA, и3 во ўстёхъ ненакaзанныхъ пrнw бyдетъ.
25
Краще злодій, ніж той, хто постійно говорить неправду; але обоє вони успадкують загибель.
25
Ќне є4сть тaть, нeжели пrнw лжaй: џба же пaгубу наслёдzтъ.
26
Поведінка неправдивої людини — безчесна, і ганьба її завжди з нею.
26
Њбhчай человёка лжи1ва безчeстіе, и3 стyдъ є3гw2 пrнw съ ни1мъ.
27
Мудрий словами піднесе себе, і людина розумна сподобається вельможам.
27
Премyдрый словесы2 произведeтъ себE, и3 человёкъ мyдрый ўг0денъ бyдетъ вельм0жамъ.
28
Той, хто обробляє землю, збільшить свій стіг, і той, хто догоджає вельможам, одержить помилування у випадку неправди.
28
Дёлаzй зeмлю вознесeтъ ст0гъ св0й, и3 ўгождazй вельм0жамъ ўми1лостивитъ њ непрaвдэ (своeй).
29
Частування і подарунки засліплюють очі мудрих і, ніби вузда в устах, відкидають викриття.
29
МздA и3 дaрове њслэплsютъ џчи премyдрыхъ, и3 ћкоже бразды6 на ўстёхъ tвращaютъ њбличє1ніz.
30
Прихована мудрість і утаєний скарб — яка користь від обох?
30
Премyдрость сокровє1на и3 сокр0вище не kвлeно, кaz п0льза є4сть во nбои1хъ;
31
Краще людина, яка приховує свою дурість, ніж людина, яка приховує свою мудрість.
31
Лyчше человёкъ скрывazй бyйство своE, нeжели человёкъ скрывazй премyдрость свою2.