Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Сину мій! якщо ти згрішив, не примножуй більше гріхів і за попередні молися.
1
Чадо съгрњшилъ л^и е^си не приложи ктомђ, и^ ѓ^ преDниX ти помолися.
2
Біжи від гріха, як від лиця змія; бо, якщо підійдеш до нього, він ужалить тебе.
2
ја%коy эT лица` змїи^на бњжи` эT грњха, а^ще б^о присᲄђпиши ёгрыꙁнеT т^я.
3
Зуби його — зуби лев’ячі, які умертвляють душі людей.
3
зђбы лвови зђ'бы е^го, ё^бива'ютъ дш~и чл~чи,
4
Усяке беззаконня як двогострий меч: рані від нього немає зцілення.
4
ја%ко мечъ ѓ^бою'дђ ѓ%стръ всяко беꙁако'нїе, ра'нњ е^го нњсᲄь и^сцњленїя”
5
Залякування і насильства спустошать багатство: так спорожніє і дім зарозумілого.
5
Прещенїе и^ досажденїе ѓ^пђстњ'ютъ богатьство, та'ко и^ до'мъ гръдыхъ запђстње^тъ”
6
Моління з уст убогого — тільки до вух його; але суд над ним поспішно наближається.
6
Моленїе ни'щаго и^з# ё^стъ до ё^шїю е^го, и^ сђдъ е^го съ тща'нїемъ грядетъ”
7
Той, хто ненавидить викриття, йде слідами грішника, а хто боїться Господа, навернеться серцем.
7
Ненавидя'и ѓбличенїя въслњдъ грњшника, и^ боя'ися г~а ѓ^братит#ся срDцемъ”
8
Здалеку впізнається сильний на язик; але розумний бачить, де той спотикається.
8
Поꙁна'нъ е^сть и^ꙁдалеча силныи ја^ꙁыкомъ, а^ раꙁђмивыи вњсть в чем# ся полꙁђетъ”
9
Хто будує дім свій на чужі гроші — те саме, що той, хто збирає каміння для своєї могили.
9
Соѕида'яи хлњвинђ е^го чюжимъ и^мњнїемъ, ја^коже сᲆбира'яи ка'менїе ꙁимњ”
10
Збіговисько беззаконних — купа паклі, і кінець їх — полум’я вогняне.
10
И$ꙁгрᲇби събраны съборъ беꙁаконникъ, и^ кончина и^хъ пла'мень ѓ%гненъ”
11
Шлях грішників вимощений камінням, але на кінці його — безодня пекла.
11
Пђть грњшникᲆ непотребенъ эT ка'менїя, и^ напослњдокъ е^го ро'въ а%довъ”
12
Хто дотримується закону, той володіє своїми думками,
12
Съхраня'я зако'нъ ё^дръжитъ помышленїе свое`,
13
і здійснення страху Господнього — мудрість.
13
и^ съвръшенїе страха гн~я премђдрость.
14
Не навчиться той, хто нездатен;
14
ненакаꙁаn бђдеT и^же не е^сть коварен#,
15
але є здатність, що множить гіркоту.
15
е^сть коварсᲄво ё^множа'и го'рести”
16
Знання мудрого збільшується подібно до повені, і порада його, — як джерело життя.
16
Ра'зђмъ премђдраго ја%ко потопъ ё^мно'жится, и^ совњтъ е^го ја%ко и^сточникъ живота`”
17
Серце дурного подібне до розбитої посудини, і не утримає у собі ніякого знання.
17
Оу^троба бђ'яго ја^ко сосђдъ съкрђшенъ, и^ всякаго ра'ꙁђма не ё^дръжитъ”
18
Якщо мудре слово почує розумний, то він похвалить його і прикладе до себе. Почув його легковажний, і воно не сподобалося йому, і він кинув його за себе.
18
Слово премђдро а^ще ё^слы'шитъ раꙁђмныи въсхва'литъ и&, и^ к# себњ приложиT е&” Оу^слы'ша бђая'ися и^ не годњ е^мђ быs и ѓ^брати е& ꙁа плещи свои`”
19
Мова дурного — як тягар на шляху, в устах же розумного знаходять приємність.
19
По'вњсть бђя'го ја%ко бремя на пђти`, на ё^стнахъ же раꙁђмныхъ ѓ^бря'щетъся блгDть”
20
Промов розумного будуть шукати у зібранні, і над словами його будуть розмірковувати у серці.
20
Оу^ста премђдраго похва'лена быва'ютъ въ цр~кви, и^ словеса е^го раꙁмышлена бђдTђ вᲆ срDцы”
21
Як зруйнований дім, так мудрість дурному, і знання нерозумного — безглузді слова.
21
ЈА/коже до'мъ разореn та'коже бђя'го премђдрость и^ ра'ꙁђмъ, нераꙁђмныX неи^спытны гл~ы.
22
Наставляння для безумних — кайдани на ногах, і як ланцюги на правій руці.
22
пђта на нога'хъ нераꙁђмњ'ющихъ накаꙁа'нїя, и^ јако рђчныи` ѓ^ко'вы на рђцњ де'снои”
23
Нерозумний, сміючись, підносить голос свій, а муж розсудливий ледь тихо усміхнеться.
23
Бђ'и въ смњхђ въꙁнесе глаs свои, мQђ же хђдогъ е^два` ма'ло ѓ^с#клабится”
24
Як золоте убрання — наставляння для розумного, і як коштовна прикраса на правій руці.
24
ЈА/коже мани'сто ꙁла'то мђдромђ накаꙁа'ніе, и^ ја%коже ѓ^брђчъ на де'снњи мы'шци е^го”
25
Нога нерозумного поспішає у чужий дім, але людина вельми досвідчена посоромиться людей;
25
Нога` бђ'яго ско'ра въ хлњвинђ, чл~къ б^о мно'гои^скђ'сныи ё^срами'тся эT лица`.
26
нерозумний крізь двері заглядає у дім, а людина вихована зупиниться поза;
26
беꙁђмныи двеrми приничеT въ хлњвинђ`, мђжъ же накаꙁа'нъ вн^њ ста'нетъ”
27
невігластво людини — підслуховувати біля дверей, розсудливий же засмутиться такою безсоромністю.
27
Ненакаꙁа'нїе б^о чл~кђ при двереX послђ'шати, мђдрыи же ѓ^жесточится ради нечестїа.
28
Вуста багатомовних розповідають чуже, а слова розсудливих зважуються на терезах.
28
ё^стнњ же чюж'да сихъ ради въꙁвеселятся, словеса же мђ'дрыхᲆ в# мирилњхъ ста'нђтъ”
29
У вустах нерозумних — серце їх, вуста ж мудрих — у серці їх.
29
Въ ё^стXњ бђ'ихъ срDца иX, ё^ста же премђдрыX накаꙁана сђть”
30
Коли нечестивий проклинає сатану, то проклинає свою душу.
30
Кленђщ'ђ нечести'вомђ сатонђ, са'мъ кленетъ свою` дш~ђ”
31
Навушник оскверняє свою душу, і його будуть ненавидіти скрізь, де тільки буде жити.
31
Сквернитъ же свою` дш~ђ шепти'выи, и^ въ жилищи въꙁненави'дњнъ бђдетъ”