Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Сину мій! якщо ти згрішив, не примножуй більше гріхів і за попередні молися.
1
Ча́до, согрѣши́лъ ли є҆сѝ, не приложѝ ктомꙋ̀, и҆ ѡ҆ пре́жднихъ твои́хъ помоли́сѧ.
2
Біжи від гріха, як від лиця змія; бо, якщо підійдеш до нього, він ужалить тебе.
2
Ꙗ҆́коже ѿ лица̀ ѕмїи́на, бѣжѝ ѿ грѣха̀: а҆́ще бо пристꙋ́пиши къ немꙋ̀, оу҆гры́знетъ тѧ̀:
3
Зуби його — зуби лев’ячі, які умертвляють душі людей.
3
зꙋ́бы львѡ́вы зꙋ́бы є҆гѡ̀, оу҆бива́ющїи дꙋ́шы человѣ̑чи.
4
Усяке беззаконня як двогострий меч: рані від нього немає зцілення.
4
Ꙗ҆́кѡ ме́чь ѻ҆бою́дꙋ ѻ҆́стръ всѧ́ко беззако́нїе, ра́нѣ є҆гѡ̀ нѣ́сть и҆зцѣле́нїѧ.
5
Залякування і насильства спустошать багатство: так спорожніє і дім зарозумілого.
5
Преще́нїе и҆ досажде́нїе ѡ҆пꙋстоша́тъ бога́тство: та́кѡ и҆ до́мъ го́рдыхъ запꙋстѣ́етъ.
6
Моління з уст убогого — тільки до вух його; але суд над ним поспішно наближається.
6
Моле́нїе ни́щагѡ и҆з̾ оу҆́стъ до оу҆́шїю є҆гѡ̀, и҆ сꙋ́дъ є҆гѡ̀ со тща́нїемъ грѧде́тъ.
7
Той, хто ненавидить викриття, йде слідами грішника, а хто боїться Господа, навернеться серцем.
7
Ненави́дѧй ѡ҆бличе́нїѧ послѣ́дꙋетъ грѣ́шникꙋ, и҆ боѧ́йсѧ гдⷭ҇а ѡ҆брати́тсѧ се́рдцемъ.
8
Здалеку впізнається сильний на язик; але розумний бачить, де той спотикається.
8
Позна́нъ є҆́сть и҆здале́ча си́льный ѧ҆зы́комъ, и҆ разꙋ́мивый вѣ́сть, є҆гда̀ пополза́етсѧ.
9
Хто будує дім свій на чужі гроші — те саме, що той, хто збирає каміння для своєї могили.
9
Созида́ѧй до́мъ сво́й и҆мѣ́нїемъ чꙋжди́мъ, ꙗ҆́коже собира́ѧй ка́менїе на гро́бъ себѣ̀.
10
Збіговисько беззаконних — купа паклі, і кінець їх — полум’я вогняне.
10
И҆згрє́бїѧ сѡ́брана собо́рище беззако́нникѡвъ, и҆ кончи́на и҆́хъ пла́мень ѻ҆́гненъ.
11
Шлях грішників вимощений камінням, але на кінці його — безодня пекла.
11
Пꙋ́ть грѣ́шникѡвъ оу҆глажде́нъ ѿ ка́менїѧ, а҆ на послѣ́докъ є҆гѡ̀ ро́въ а҆́довъ.
12
Хто дотримується закону, той володіє своїми думками,
12
Сохранѧ́ѧй зако́нъ содержи́тъ помышле́нїе своѐ,
13
і здійснення страху Господнього — мудрість.
13
и҆ соверше́нїе стра́ха гдⷭ҇нѧ премꙋ́дрость.
14
Не навчиться той, хто нездатен;
14
Не нака́жетсѧ, и҆́же не є҆́сть кова́ренъ:
15
але є здатність, що множить гіркоту.
15
є҆́сть бо кова́рство оу҆множа́ющее го́ресть.
16
Знання мудрого збільшується подібно до повені, і порада його, — як джерело життя.
16
Ра́зꙋмъ премꙋ́драгѡ ꙗ҆́кѡ пото́пъ оу҆мно́житсѧ, и҆ совѣ́тъ є҆гѡ̀ ꙗ҆́кѡ и҆сто́чникъ живота̀.
17
Серце дурного подібне до розбитої посудини, і не утримає у собі ніякого знання.
17
Оу҆тро́ба бꙋ́ѧгѡ ꙗ҆́кѡ сосꙋ́дъ сокрꙋше́нъ и҆ всѧ́кагѡ ра́зꙋма не оу҆держи́тъ.
18
Якщо мудре слово почує розумний, то він похвалить його і прикладе до себе. Почув його легковажний, і воно не сподобалося йому, і він кинув його за себе.
18
Сло́во премꙋ́дро а҆́ще оу҆слы́шитъ разꙋ́мный, восхва́литъ є҆̀ и҆ къ немꙋ̀ приложи́тъ: оу҆слы́ша є҆̀ бꙋ́й, и҆ не оу҆го́дно є҆мꙋ̀ бы́сть, и҆ ѡ҆братѝ є҆̀ за плещы̀ своѧ̑.
19
Мова дурного — як тягар на шляху, в устах же розумного знаходять приємність.
19
По́вѣсть бꙋ́ѧгѡ ꙗ҆́кѡ бре́мѧ на пꙋтѝ: во оу҆стна́хъ же разꙋ́мнагѡ ѡ҆брѧ́щетсѧ благода́ть.
20
Промов розумного будуть шукати у зібранні, і над словами його будуть розмірковувати у серці.
20
Оу҆ста̀ премꙋ́драгѡ взы́щꙋтсѧ въ собра́нїи, и҆ словеса̀ є҆гѡ̀ размышлє́на бꙋ́дꙋтъ въ се́рдцы.
21
Як зруйнований дім, так мудрість дурному, і знання нерозумного — безглузді слова.
21
Ꙗ҆́коже до́мъ разоре́нъ, та́кѡ бꙋ́ѧгѡ премꙋ́дрость, и҆ ра́зꙋмъ неразꙋ́мнагѡ неиспы̑тны глаго́лы.
22
Наставляння для безумних — кайдани на ногах, і як ланцюги на правій руці.
22
Пꙋ̑та на нога́хъ неразꙋмѣва́ющымъ наказа́нїѧ, и҆ ꙗ҆́кѡ рꙋчні́и ѡ҆кѡ́вы на рꙋцѣ̀ деснѣ́й.
23
Нерозумний, сміючись, підносить голос свій, а муж розсудливий ледь тихо усміхнеться.
23
Бꙋ́й во смѣ́хѣ возно́ситъ гла́съ сво́й, мꙋ́жъ же разꙋ́мный є҆два̀ ти́хѡ ѡ҆скла́битсѧ.
24
Як золоте убрання — наставляння для розумного, і як коштовна прикраса на правій руці.
24
Ꙗ҆́коже оу҆́тварь злата́ѧ мꙋ́дромꙋ наказа́нїе, и҆ ꙗ҆́коже ѡ҆́брꙋчь на деснѣ́й мы́шцѣ є҆гѡ̀.
25
Нога нерозумного поспішає у чужий дім, але людина вельми досвідчена посоромиться людей;
25
Нога̀ бꙋ́ѧгѡ скора̀ въ до́мъ, человѣ́къ же многоискꙋ́сный оу҆срами́тсѧ ѿ лица̀.
26
нерозумний крізь двері заглядає у дім, а людина вихована зупиниться поза;
26
Безꙋ́мный две́рьми прини́четъ во хра́минꙋ, мꙋ́жъ же нака́занъ внѣ̀ ста́нетъ.
27
невігластво людини — підслуховувати біля дверей, розсудливий же засмутиться такою безсоромністю.
27
Ненаказа́нїе человѣ́кꙋ слꙋ́шати при две́рехъ, мꙋ́дрый же ѡ҆тѧготи́тсѧ безче́стїемъ.
28
Вуста багатомовних розповідають чуже, а слова розсудливих зважуються на терезах.
28
Оу҆стнѣ̀ многорѣ́чивыхъ не своѧ̑ сѝ повѣ́дѧтъ, словеса́ же мꙋ́дрыхъ въ мѣ́рилѣхъ ста́нꙋтъ.
29
У вустах нерозумних — серце їх, вуста ж мудрих — у серці їх.
29
Во оу҆стѣ́хъ бꙋ́ихъ се́рдце и҆́хъ, въ се́рдцы же премꙋ́дрыхъ оу҆ста̀ и҆́хъ.
30
Коли нечестивий проклинає сатану, то проклинає свою душу.
30
Кленꙋ́щꙋ нечести́вомꙋ сатанꙋ̀, са́мъ клене́тъ свою̀ дꙋ́шꙋ.
31
Навушник оскверняє свою душу, і його будуть ненавидіти скрізь, де тільки буде жити.
31
Скверни́тъ свою̀ дꙋ́шꙋ шепотли́вый, и҆ гдѣ́ либо жи́ти и҆́мать, возненави́дѣнъ бꙋ́детъ.