Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
До брудного каменя подібний лінивий: усякий освистить безславність його.
1
Ка'мени нечи'стомђ точенъ е^сть лњни'выи,
2
До волового посліду подібний лінивий: усякий, хто підняв його, обтрусить руку.
2
и^ вся'къ подвижа'яи е^го эTтрясе'тъ рђ'кђ свою”
3
Сором батькові народження невихованого сина, дочка ж невихована народжується на приниження.
3
Стђ'дъ эTц~ђ ненакаꙁа'нъ сн~ъ, дщи же на ё^моле'нїе е^мђ бђдетъ”
4
Розумна дочка знаходить собі чоловіка, а безсоромна — печаль тому, хто її породив.
4
дщи же мђдра почте'тъ эTц~а свое^го, а^ не срамля'ющися печа'ль эTц~ђ.
5
Нахабна ганьбить батька і чоловіка, і в обох буде у презирстві.
5
эTц~а и^ мђжа посрами'тъ дръꙁая, и^ эT ѓбо'ю беще'стїе прїиметъ”
6
Невчасна розповідь — те саме, що музика під час суму; покарання ж і навчання мудрости годиться всякому часу.
6
ЈА/ко мђсике'иска печа'ль, без#вре'менна повњсᲄь. ра'ны и^ накаꙁа'нїе въ вся'ко вре'мя премђдрости,
7
Хто повчає нерозумного — те саме, що той, хто склеює черепки, або пробуджує сплячого від глибокого сну.
7
ја%ко сълњпля'я чре'пїе. ја%ко ё^ча'и бђя'го, та'ко възбђжDа'яи спя'ща эT тя'жка сна.
8
Хто розповідає що-небудь нерозумному — те саме, що той, хто розповідає дрімотному, який після закінчення запитує: «що?»
8
повњда'яи дрњмлющђ, повњда'етъ бђ'ю, и^ на концы рече'тъ чт^о е^сть”
9
Плач над померлим, тому що світло зникло для нього; плач і над нерозумним, бо розум зник для нього.
9
НаD мр~твыми пла'чися и^ще'зе б^о свTњ, и^ бђяго плачися и^з#чеꙁе б^о ра'ꙁђмъ.
10
Менше плач над померлим, тому що він упокоївся, а зле життя нерозумного — гірше за смерть.
10
слаDко е^сть пла'катися мр~твьца, ја%ко почи'лъ е^сть. бђя'го же лђче смр~ть неже живо'тъ зо'лъ”
11
Плач за померлим — сім днів, а за нерозумним і нечестивим — усі дні життя його.
11
Сњтова'нїе мр~твᲆца, з~, дн~їи, бђя'го же и^ нечести'ваго вся` дн~и живота` е^го.
12
З безрозсудним багато не говори, і до нерозумного не ходи;
12
съ безђмными не мно'жи слове'съ, и^ къ неразђмивђ не ходи”
13
бережися від нього, щоб не мати неприємности і не забруднити себе зіткненням з ним;
13
Храни'ся эT него да не трђда прїимеши, и^ не ѓ^скверни'шися въ стяжа'нїи е^го.
14
ухилися від нього і знайдеш спокій і не будеш засмучений безумством його.
14
ё^клони'ся эT него и^ ѓ^бря'щеши поко'и, и^ не ё^ны'еши безђмїемъ е^го”
15
Що важче за свинець? і яке ім’я йому, як не дурний?
15
Па'че ѓ%лова чт^о ѓ^тяжчи'тся, н^о и^мя е^мђ чт^о е^сть то'кмо бђ'и”
16
Легше понести пісок і сіль, і брилу заліза, ніж людину безглузду.
16
Пњсо'къ и^ соl и^ рђдђ желњза ле'гко е^сть понести, паче чл~ка неразђми'ва”
17
Як дерев’яна зв’язка у домі, міцно влаштована, не дає йому розпадатися при струсі, так серце, утверджене на обдуманій раді, не завагається у час страху.
17
Съключе'нїе древя'но на ё^тверже'нїе храми'ны да не расто'ргнется, та'коже и^ срDце ё^тверже'но на размышле'нїе совњта въ врњмя не ё^страшится”
18
Серце, утверджене на розумному міркуванні, — як ліпна прикраса на витесаній стіні.
18
срDце ѓ^снова'но на совњсти ра'зђма ја%ко сълњпле'нїе песо'чно тесаныя стњ'ны”
19
Підпорка, поставлена на висоті, не встоїть проти вітру:
19
ЈА/ко дроблїе ка'менїе на высо'цњ лежа'щее проти'вђ вњтрђ не стерпи'тъ,
20
так боязке серце, при дурному міркуванні, не устоїть проти страху.
20
та'коже срDце страши'во въ размышле'нїи бђя'го пря'мо вся'комђ стра'хђ не стерпитъ”
21
Хто наносить удар оку, викликає сльози, а хто наносить удар серцю, збуджує почуття болісне.
21
Оу^то'кся въ ѓ%ко и^ точитъ сле'зы, и ё^то'кся въ срDце и^сто'читъ чюв#ство”
22
Хто кидає камінь у птахів, віджене їх; а хто паплюжить друга, розірве дружбу.
22
Вергаяи камы на пти'цы разлђчитъ я&, і^ и'же поно'ситъ дрђ'гђ разори'тъ дрQђбђ”
23
Якщо ти на друга витяг меч, не впадай у відчай, бо можливе повернення дружби.
23
На дрђ'га а^ще и^звлече'ши ме'чь, не надњ'ися е^сть б^о ме'сть эT него”
24
Якщо ти відкрив уста проти друга, не бійся, бо можливе примирення.
24
на дрђга а^ще эTверꙁе'ши ё^ста не бо'ися, стыди'ся е^сть б^о и^змњне'нїе. нњсᲄь добра эT мђ'жа лђка'ва,
25
Тільки ганьблення, гордість, відкриття таємниці і підступне лиходійство можуть відігнати усякого друга.
25
развњ поноше'нїя и^ горды'ня, и^ эTкрове'нїе та'ины, и^ ја%звы ле'стны, сихъ эTбњжиT вся'къ дрђ'гъ”
26
Здобувай довіру ближнього в убогості його, щоб радіти разом з ним у багатстві його;
26
Вњ'рђ стяжи в нищетњ съ и%скренимъ бђди, да въ бл~гиX е^го вкђ'пњ възвесели'шися”
27
залишайся з ним під час скорботи, щоб мати участь у його спадщині.
27
И$ въ время ско'рби пребыва'и с ни'мъ, да въ наслњдїе е^го наслњди'ши”
28
Раніше полум’я буває у печі пара і дим: так раніше кровопролиття — сварки.
28
Прьвње ѓ^гня и^ ды'ма пе'щнаго па'ра, та'ко первње кро'ве клевета”
29
Захищати друга я не посоромлюсь і не сховаюся від лиця його;
29
дрђга застђпа'ти не срамњ'ися, и^ эT лица е^го не съкрыва'ися,
30
а якщо скоїться зі мною через нього зло, то усякий, хто почує, буде остерігатися його.
30
а^ще т^и ключиTся и^ ѕл^о е^го ради” вся'къ слы'шаяи съхранитъ я&”
31
Хто дасть мені варту до вуст моїх і печатку розсудливости на вуста мої, щоб мені не впасти через них, і щоб язик мій не погубив мене!
31
Кт^о да'сть м^и въ ё^стњхъ мои^хъ храни'лище, и^ на ё^стњхъ мои^хъ печа'тъ кова да не падђся эT нея, и^ ја^зы'къ мои да не погђбитъ м^я”