Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
До брудного каменя подібний лінивий: усякий освистить безславність його.
1
Ка́мени нечи́стомꙋ оу҆подо́бисѧ лѣни́вый, и҆ всѧ́къ позви́ждетъ ѡ҆ безче́стїи є҆гѡ̀:
2
До волового посліду подібний лінивий: усякий, хто підняв його, обтрусить руку.
2
ка́лꙋ воло́вїю приложи́сѧ лѣни́вый, всѧ́къ взе́млѧй є҆го̀ ѡ҆трѧсе́тъ рꙋ́кꙋ.
3
Сором батькові народження невихованого сина, дочка ж невихована народжується на приниження.
3
Стꙋ́дъ ѻ҆тцꙋ̀ ненака́занъ сы́нъ, дщи́ же на оу҆мале́нїе бꙋ́детъ.
4
Розумна дочка знаходить собі чоловіка, а безсоромна — печаль тому, хто її породив.
4
Дще́рь мꙋ́драѧ наслѣ́дитъ мꙋ́жа своего̀, а҆ несрамлѧ́ющаѧсѧ печа́ль ѻ҆тцꙋ̀.
5
Нахабна ганьбить батька і чоловіка, і в обох буде у презирстві.
5
Ѻ҆тца̀ и҆ мꙋ́жа посрамлѧ́етъ проде́рзаѧ, и҆ ѿ ѻ҆бою̀ безче́стїе прїи́метъ.
6
Невчасна розповідь — те саме, що музика під час суму; покарання ж і навчання мудрости годиться всякому часу.
6
Ꙗ҆́кѡ мꙋсїкі́а во пла́чи безвре́меннаѧ по́вѣсть: ра̑ны же и҆ наказа́нїе во всѧ́ко вре́мѧ премꙋ́дрости.
7
Хто повчає нерозумного — те саме, що той, хто склеює черепки, або пробуджує сплячого від глибокого сну.
7
Ꙗ҆́кѡ слѣплѧ́ѧй чре́пїе, та́кѡ оу҆ча́й бꙋ́ѧго и҆ возбꙋжда́ѧй спѧ́щаго ѿ глꙋбо́кагѡ сна̀:
8
Хто розповідає що-небудь нерозумному — те саме, що той, хто розповідає дрімотному, який після закінчення запитує: «що?»
8
повѣ́даетъ дре́млющемꙋ повѣ́даѧй бꙋ́емꙋ, и҆ на концы̀ рече́тъ: что́ є҆сть;
9
Плач над померлим, тому що світло зникло для нього; плач і над нерозумним, бо розум зник для нього.
9
Над̾ ме́ртвымъ пла́чисѧ, и҆зчезе́ бо свѣ́тъ: и҆ над̾ бꙋ́имъ пла́чисѧ, и҆зчезе́ бо ра́зꙋмъ.
10
Менше плач над померлим, тому що він упокоївся, а зле життя нерозумного — гірше за смерть.
10
Сладча́е пла́чисѧ над̾ ме́ртвымъ, ꙗ҆́кѡ почи́лъ є҆́сть: бꙋ́ѧгѡ же лꙋ́чше сме́рть, не́же живо́тъ ѕо́лъ.
11
Плач за померлим — сім днів, а за нерозумним і нечестивим — усі дні життя його.
11
Сѣ́тованїе ѡ҆ мертвецѣ̀ се́дмь дні́й, ѡ҆ бꙋ́емъ же и҆ нечести́вѣмъ всѧ̑ дни̑ живота̀ є҆гѡ̀.
12
З безрозсудним багато не говори, і до нерозумного не ходи;
12
Со безꙋ́мнымъ не мно́жи слове́съ и҆ ко неразꙋ́мивꙋ не ходѝ:
13
бережися від нього, щоб не мати неприємности і не забруднити себе зіткненням з ним;
13
храни́сѧ ѿ негѡ̀, да не прїи́меши трꙋда̀ и҆ не ѡ҆скверни́шисѧ во ѡ҆трѧсе́нїи є҆гѡ̀:
14
ухилися від нього і знайдеш спокій і не будеш засмучений безумством його.
14
оу҆клони́сѧ ѿ негѡ̀, и҆ ѡ҆брѧ́щеши поко́й, и҆ не оу҆ны́еши безꙋ́мїемъ є҆гѡ̀.
15
Що важче за свинець? і яке ім’я йому, як не дурний?
15
Па́че ѻ҆́лова что̀ тѧжча́е быва́етъ; и҆ что̀ є҆мꙋ̀ и҆́мѧ, то́кмѡ бꙋ́й;
16
Легше понести пісок і сіль, і брилу заліза, ніж людину безглузду.
16
Песо́къ и҆ со́ль и҆ рꙋдꙋ̀ желѣ́за легча́е понестѝ, не́же человѣ́ка неразꙋ́мива.
17
Як дерев’яна зв’язка у домі, міцно влаштована, не дає йому розпадатися при струсі, так серце, утверджене на обдуманій раді, не завагається у час страху.
17
Сключе́нїе древѧ́но свѧ́зано на созида́нїе хра́мины во трѧсе́нїи не расто́ргнетсѧ: та́кожде и҆ се́рдце оу҆твержде́но на размышле́нїи совѣ́та во вре́мѧ стра́ха не оу҆страши́тсѧ.
18
Серце, утверджене на розумному міркуванні, — як ліпна прикраса на витесаній стіні.
18
Се́рдце ѡ҆сно́вано на размышле́нїи ра́зꙋма, ꙗ҆́кѡ оу҆краше́нїе песо́чное на те́санѣй стѣнѣ̀.
19
Підпорка, поставлена на висоті, не встоїть проти вітру:
19
Ꙗ҆́кѡ ѻ҆стро́зи на высотѣ̀ лежа́щїи проти́вꙋ вѣ́трꙋ не стерпѧ́тъ:
20
так боязке серце, при дурному міркуванні, не устоїть проти страху.
20
та́кѡ се́рдце страшли́во во размышле́нїи бꙋ́ѧгѡ проти́вꙋ всѧ́комꙋ стра́хꙋ не стерпи́тъ.
21
Хто наносить удар оку, викликає сльози, а хто наносить удар серцю, збуджує почуття болісне.
21
Оу҆бода́ѧй ѻ҆́ко и҆сточи́тъ сле́зы, и҆ оу҆бода́ѧй въ се́рдце и҆з̾ѧвлѧ́етъ чꙋ́вство.
22
Хто кидає камінь у птахів, віджене їх; а хто паплюжить друга, розірве дружбу.
22
Верга́ѧй ка́мень на пти̑цы ѿжене́тъ ѧ҆̀: и҆ и҆́же поно́ситъ дрꙋ́га, разори́тъ дрꙋ́жбꙋ.
23
Якщо ти на друга витяг меч, не впадай у відчай, бо можливе повернення дружби.
23
На дрꙋ́га а҆́ще и҆звлече́ши ме́чь, не ѿчаѧва́йсѧ, є҆́сть бо возвра́тъ (любвѐ):
24
Якщо ти відкрив уста проти друга, не бійся, бо можливе примирення.
24
на дрꙋ́га а҆́ще ѿве́рзеши оу҆ста̀, не оу҆бо́йсѧ, є҆́сть бо примире́нїе:
25
Тільки ганьблення, гордість, відкриття таємниці і підступне лиходійство можуть відігнати усякого друга.
25
кромѣ̀ поноше́нїѧ и҆ горды́ни, и҆ ѿкрове́нїѧ та́йны и҆ ꙗ҆́звы ле́стныѧ, си́хъ бо ра́ди ѿбѣжи́тъ всѧ́къ дрꙋ́гъ.
26
Здобувай довіру ближнього в убогості його, щоб радіти разом з ним у багатстві його;
26
Вѣ́рꙋ стѧжѝ въ нищетѣ̀ со и҆́скреннимъ, да во благи́хъ є҆гѡ̀ вкꙋ́пѣ возвесели́шисѧ:
27
залишайся з ним під час скорботи, щоб мати участь у його спадщині.
27
во вре́мѧ ско́рби пребыва́й съ ни́мъ, да въ наслѣ́дїи є҆гѡ̀ сонаслѣ́диши.
28
Раніше полум’я буває у печі пара і дим: так раніше кровопролиття — сварки.
28
Пре́жде ѻ҆гнѧ̀ пе́щнаѧ па́ра и҆ ды́мъ: та́кѡ пре́жде крове́й оу҆кори́зна.
29
Захищати друга я не посоромлюсь і не сховаюся від лиця його;
29
Дрꙋ́га застꙋпа́ти не оу҆срамлю́сѧ и҆ ѿ лица̀ є҆гѡ̀ не скры́юсѧ:
30
а якщо скоїться зі мною через нього зло, то усякий, хто почує, буде остерігатися його.
30
а҆́ще мѝ приключа́тсѧ и҆ ѕла̑ѧ є҆гѡ̀ ра́ди, всѧ́къ слы́шай сохрани́тсѧ ѿ негѡ̀.
31
Хто дасть мені варту до вуст моїх і печатку розсудливости на вуста мої, щоб мені не впасти через них, і щоб язик мій не погубив мене!
31
Кто̀ да́стъ мѝ во оу҆ста̀ моѧ̑ храни́лище и҆ на оу҆стнѣ̀ моѝ печа́ть разꙋ́мнꙋ, да не падꙋ́сѧ ѿ ни́хъ, и҆ ѧ҆зы́къ мо́й да не погꙋби́тъ мѧ̀;