¹

Премудрість прославить себе і серед народу свого буде звеличена.

¹

ΚΥΡΙΕ, πάτερ καὶ δέσποτα ζωῆς μου, μὴ ἐγκαταλίπῃς με ἐν βουλῇ αὐτῶν, μὴ ἀφῇς με πεσεῖν ἐν αὐτοῖς.

²

У церкві Всевишнього вона відкриє вуста свої, і перед воїнством Його буде прославляти себе:

²

τίς ἐπιστήσει ἐπὶ τοῦ διανοήματός μου μάστιγας καὶ ἐπὶ τῆς καρδίας μου παιδείαν σοφίας, ἵνα ἐπὶ τοῖς ἀγνοήμασί μου μὴ φείσωνται καὶ οὐ μὴ παρῇ τὰ ἁμαρτήματα αὐτῶν,

³

«я вийшла з уст Всевишнього і, подібно до хмари, покрила землю;

³

ὅπως μὴ πληθύνωσιν αἱ ἄγνοιαί μου καὶ αἱ ἁμαρτίαι μου πλεονάσωσι καὶ πεσοῦμαι ἔναντι τῶν ὑπεναντίων καὶ ἐπιχαρεῖταί μοι ὁ ἐχθρός μου;

⁴

я поставила скинію на висоті, і престіл мій — у стовпі хмарному;

⁴

Κύριε, πάτερ καὶ Θεὲ ζωῆς μου, μετεωρισμὸν ὀφθαλμῶν μὴ δῷς μοι

⁵

я одна обійшла коло небесне і ходила у глибині безодні;

⁵

καὶ ἐπιθυμίαν ἀπόστρεψον ἀπ᾿ ἐμοῦ·

⁶

у хвилях моря і по всій землі й у всякому народі та племені мала я володіння:

⁶

κοιλίας ὄρεξις καὶ συνουσιασμὸς μὴ καταλαβέτωσάν με, καὶ ψυχῇ ἀναιδεῖ μὴ παραδῷς με. ΠΑΙΔΕΙΑ ΣΤΟΜΑΤΟΣ.—

⁷

між усіма ними я шукала заспокоєння, і у чиїй спадщині оселитися мені.

⁷

Παιδείαν στόματος ἀκούσατε, τέκνα, καὶ ὁ φυλάσσων οὐ μὴ ἁλῷ.

⁸

Тоді Творець усіх повелів мені, і Той, Хто породив мене, указав мені спокійне житло і сказав:

⁸

ἐν τοῖς χείλεσιν αὐτοῦ καταληφθήσεται ἁμαρτωλός, καὶ λοίδορος καὶ ὑπερήφανος σκανδαλισθήσονται ἐν αὐτοῖς.

⁹

оселися в Якові і прийми спадщину в Ізраїлі.

⁹

ὅρκῳ μὴ ἐθίσῃς τὸ στόμα σου καὶ ὀνομασίᾳ τοῦ ἁγίου μὴ συνεθισθῇς·

¹⁰

Раніше віку від початку Він породив мене, і я не помру повіки.

¹⁰

ὥσπερ γὰρ οἰκέτης ἐξεταζόμενος ἐνδελεχῶς ἀπὸ μώλωπος οὐκ ἐλαττωθήσεται, οὕτως καὶ ὁ ὀμνύων καὶ ὀνομάζων διαπαντὸς ἀπὸ ἁμαρτίας οὐ μὴ καθαρισθῇ.

¹¹

Я служила перед Ним у святій скинії і так утвердилася у Сионі.

¹¹

ἀνὴρ πολύορκος πλησθήσεται ἀνομίας, καὶ οὐκ ἀποστήσεται ἀπὸ τοῦ οἴκου αὐτοῦ μάστιξ· ἐὰν πλημμελήσῃ, ἁμαρτία αὐτοῦ ἐπ᾿ αὐτῷ, κἂν ὑπερίδῃ, ἥμαρτε δισσῶς· καὶ εἰ διακενῆς ὤμοσεν, οὐ δικαιωθήσεται, πλησθήσεται γὰρ ἐπαγωγῶν ὁ οἶκος αὐτοῦ.—

¹²

Він дав мені також спокій в улюбленому місті, і у Єрусалимі — влада моя.

¹²

῎Εστι λέξις ἀντιπεριβεβλημένη θανάτῳ, μὴ εὑρεθήτω ἐν κληρονομίᾳ ᾿Ιακώβ· ἀπὸ γὰρ εὐσεβῶν ταῦτα πάντα ἀποστήσεται, καὶ ἐν ἁμαρτίαις οὐκ ἐγκυλισθήσονται.

¹³

І вкорінилася я у прославленому народі, у спадкоємному наділі Господа.

¹³

ἀπαιδευσίαν ἀσυρῆ μὴ συνεθίσῃς τὸ στόμα σου, ἔστι γὰρ ἐν αὐτῇ λόγος ἁμαρτίας.

¹⁴

Я піднеслася, як кедр на Ливані і як кипарис на горах ермонських;

¹⁴

μνήσθητι πατρὸς καὶ μητρός σου, ἀνὰ μέσον γὰρ μεγιστάνων συνεδρεύεις· μήποτ᾿ ἐπιλάθῃ ἐνώπιον αὐτῶν καὶ τῷ ἐθισμῷ σου μωρανθῇς καὶ θελήσεις εἰ μὴ ἐγεννήθης καὶ τὴν ἡμέραν τοῦ τοκετοῦ σου καταράσῃ.

¹⁵

я піднеслася, як пальма в Енгадді і як рожеві кущі у Єрихоні;

¹⁵

ἄνθρωπος συνεθιζόμενος λόγοις ὀνειδισμοῦ ἐν πάσαις ταῖς ἡμέραις αὐτοῦ οὐ μὴ παιδευθῇ.

¹⁶

я, як красива олива у долині і як платан, піднеслася.

¹⁶

Δύο εἴδη πληθύνουσιν ἁμαρτίας, καὶ τὸ τρίτον ἐπάξει ὀργήν·

¹⁷

Як кориця й аспалаф, я виточила ароматний запах і, як відмінна смирна, поширила пахощі,

¹⁷

ψυχὴ θερμὴ ὡς πῦρ καιόμενον, οὐ μὴ σβεσθῇ ἕως ἂν καταποθῇ· ἄνθρωπος πόρνος ἐν σώματι σαρκὸς αὐτοῦ, οὐ μὴ παύσηται ἕως ἂν ἐκκαύσῃ πῦρ· ἀνθρώπω πόρνῳ πᾶς ἄρτος ἡδύς, οὐ μὴ κοπάσῃ ἕως ἂν τελευτήσῃ.

¹⁸

як халвані, онікс і стакті і як пахощі ладану у скинії.

¹⁸

ἄνθρωπος παραβαίνων ἀπὸ τῆς κλίνης αὐτοῦ, λέγων ἐν τῇ ψυχῇ αὐτοῦ· τίς με ὁρᾷ; σκότος κύκλῳ μου, καὶ οἱ τοῖχοί με καλύπτουσι, καὶ οὐθείς με ὁρᾷ· τί εὐλαβοῦμαι; τῶν ἁμαρτιῶν μου οὐ μὴ μνησθήσεται ὁ ῞Υψιστος.

¹⁹

Я розпростерла свої віти, як теревинф, і віти мої — віти слави і благодаті.

¹⁹

καὶ ὀφθαλμοὶ ἀνθρώπων ὁ φόβος αὐτοῦ, καὶ οὐκ ἔγνω ὅτι ὀφθαλμοὶ Κυρίου μυριοπλασίως ἡλίου φωτεινότεροι, ἐπιβλέποντες πάσας ὁδοὺς ἀνθρώπων καὶ κατανοοῦντες εἰς ἀπόκρυφα μέρη.

²⁰

Я — як виноградна лоза, що виточує благодать, і квіти мої — плід слави і багатства.

²⁰

πρὶν ἢ κτισθῆναι τὰ πάντα, ἔγνωσται αὐτῷ, οὕτως καὶ μετὰ τὸ συντελεσθῆναι.

²¹

Приступіть до мене, хто бажає мене, і насичуйтеся плодами моїми;

²¹

οὗτος ἐν πλατείαις πόλεως ἐκδικηθήσεται, καὶ οὗ οὐχ ὑπενόησεν πιασθήσεται.—

²²

бо спогад про мене солодший за мед, і володіння мною приємніше за медовий стільник.

²²

Οὕτως καὶ γυνὴ καταλιποῦσα τὸν ἄνδρα καὶ παριστῶσα κληρονόμον ἐξ ἀλλοτρίου·

²³

Ті, що споживають мене, ще будуть жадати, і ті, що п’ють мене, ще будуть відчувати жагу.

²³

πρῶτον μὲν γὰρ ἐν νόμῳ ῾Υψίστου ἠπείθησε, καὶ δεύτερον εἰς ἄνδρα ἑαυτῆς ἐπλημμέλησε, καὶ τὸ τρίτον ἐν πορνείᾳ ἐμοιχεύθη, ἐξ ἀλλοτρίου ἀνδρὸς τέκνα παρέστησεν.

²⁴

Хто слухає мене, не посоромиться, і хто трудиться зі мною, не згрішить.

²⁴

αὕτη εἰς ἐκκλησίαν ἐξαχθήσεται, καὶ ἐπὶ τὰ τέκνα αὐτῆς ἐπισκοπὴ ἔσται.

²⁵

Усе це — книга завіту Бога Всевишнього,

²⁵

οὐ διαδώσουσι τὰ τέκνα αὐτῆς εἰς ρίζαν, καὶ οἱ κλάδοι αὐτῆς οὐ δώσουσι καρπόν.

²⁶

закон, який заповів Мойсей як спадщину сонмам Якова.

²⁶

καταλείψει εἰς κατάραν τὸ μνημόσυνον αὐτῆς, καὶ τὸ ὄνειδος αὐτῆς οὐκ ἐξαλειφθήσεται.

²⁷

Він насичує мудрістю, як Фисон і як Тигр у дні новин;

²⁷

καὶ ἐπιγνώσονται οἱ καταλειφθέντες ὅτι οὐθὲν κρεῖττον φόβου Κυρίου καὶ οὐθὲν γλυκύτερον τοῦ προσέχειν ἐντολαῖς Κυρίου.

²⁸

він наповнює розумом, як Євфрат і як Йордан у дні жнив;

²⁹

він розливає вчення, як світло і як Гион у час збирання винограду.

³⁰

Перша людина не досягла повного пізнання її; не дослідить її також і остання;

³¹

бо думки її повніші за море, і наміри її глибші за велику безодню.

³²

І я, як канал з ріки і як водопровід, вийшла у рай.

³³

Я сказала: поллю мій сад і напою мої грядки.

³⁴

І ось, канал мій зробився рікою, і ріка моя зробилася морем.

³⁵

І буду я сяяти вченням, як ранкове світло, і далеко виявлю його;

³⁶

і буду я виливати вчення, як пророцтво, і залишу його у роди вічні».

³⁷

Бачите, що я трудився не для себе одного, але для усіх, хто шукає премудрости.