Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Трьома я прикрасилася і стала прекрасною перед Господом і людьми:
1
Тремѝ оу҆краси́хсѧ и҆ ста́хъ красна̀ пред̾ гдⷭ҇емъ и҆ челѡвѣ́ки:
2
це — однодумність між братами і любов між ближніми, і дружина і чоловік, які у згоді живуть між собою.
2
є҆диномы́слїемъ бра́тїй и҆ любо́вїю и҆́скреннихъ, и҆ мꙋ́жъ и҆ жена̀ междꙋ̀ собо́ю согла́сни.
3
І три роди людей зненавиділа душа моя, і дуже огидне для мене життя їх:
3
Трѝ же ви́ды возненави́дѣ дꙋша̀ моѧ̀, и҆ ѕѣлѡ̀ мѝ ѡ҆мерзѣ̀ живо́тъ и҆́хъ:
4
гордовитого жебрака, неправдивого багатія і старого перелюбника, який слабшає розумом.
4
оу҆бо́га го́рда, и҆ бога́та лжи́ва, и҆ ста́ра прелюбодѣ́ѧ оу҆малѧ́ющагосѧ оу҆мо́мъ.
5
Чого не зібрав ти в юності, — як же можеш придбати у старості твоїй?
5
Ꙗ҆̀же въ ю҆́ности не собра́лъ є҆сѝ, то̀ ка́кѡ мо́жеши ѡ҆брѣстѝ въ ста́рости твое́й;
6
Як пристойно сивинам судити, і старцям — уміти давати пораду!
6
Ко́ль є҆́сть красе́нъ сѣди́намъ сꙋ́дъ, и҆ старѣ́йшымъ разꙋмѣ́ти совѣ́тъ;
7
Як прекрасна мудрість старців і як личать людям поважним розсудливість і рада!
7
Ко́ль красна̀ ста̑рымъ премꙋ́дрость и҆ сла̑внымъ разꙋмѣ́нїе и҆ совѣ́тъ;
8
Вінець старців — багатобічна досвідченість, і хвала їх — страх Господній.
8
Вѣне́цъ ста́рцємъ многоразли́чное и҆скꙋ́сство, и҆ похвале́нїе и҆́хъ стра́хъ гдⷭ҇ень.
9
Дев’ять помислів похвалив я у серці, а десяте висловлю язиком:
9
Де́вѧть помышле́нїй оу҆блажи́хъ въ се́рдцы мое́мъ, а҆ десѧ́тое и҆зрекꙋ̀ ѧ҆зы́комъ:
10
це людина, яка радіє за дітей і за життя бачить падіння ворогів.
10
человѣ́къ веселѧ́йсѧ ѡ҆ ча́дѣхъ, живѧ́й и҆ зрѧ́й паде́нїе врагѡ́въ.
11
Блаженний, хто живе з дружиною розумною, хто не грішить язиком і не служить недостойному себе.
11
Блаже́нъ живѧ́й со жено́ю разꙋ́мною, и҆ и҆́же ѧ҆зы́комъ (свои́мъ) не поползнꙋ́сѧ, и҆ и҆́же не порабо́та недосто́йномꙋ себѣ̀.
12
Блаженний, хто придбав мудрість і передає її у вуха слухачів.
12
Блаже́нъ, и҆́же ѡ҆брѣ́те мꙋ́дрость и҆ повѣ́даѧй во оу҆́ши послꙋ́шающихъ.
13
Який великий той, хто знайшов премудрість! але він не вищий за того, хто боїться Господа.
13
Ко́ль вели́къ, и҆́же мꙋ́дрость ѡ҆брѣ́те, но нѣ́сть па́че боѧ́щагѡсѧ гдⷭ҇а.
14
Страх Господній усе перевершує, і хто має його, з ким може бути порівняний?
14
Стра́хъ гдⷭ҇ень па́че всегѡ̀ пред̾ꙋспѣ̀, держа́й є҆го̀ комꙋ̀ оу҆подо́битсѧ;
15
Можна перенести всяку рану, тільки не рану сердечну, і всяку злість, тільки не злість жіночу,
15
Всѧ́ка ꙗ҆́зва и҆ не ꙗ҆́зва серде́чнаѧ и҆ всѧ́кое лꙋка́вство и҆ не лꙋка́вство же́нское:
16
усякий напад, тільки не напад від тих, що ненавидять, і всяку помсту, тільки не помсту ворогів;
16
всѧ́кое нападе́нїе и҆ не нападе́нїе ненави́дѧщихъ, и҆ всѧ́кое мще́нїе и҆ не ѿмще́нїе врагѡ́въ.
17
немає голови отруйнішої за голову змії, і немає люті сильнішої за лють ворога.
17
Нѣ́сть главы̀ па́че главы̀ ѕмїи́ны, и҆ нѣ́сть ꙗ҆́рости па́че ꙗ҆́рости вра́жїѧ.
18
Погоджуся краще жити з левом і драконом, ніж жити зі злою дружиною.
18
Лꙋ́чше жи́ти со льво́мъ и҆ ѕмі́емъ, не́же жи́ти со жено́ю лꙋка́вою.
19
Злість дружини змінює погляд її і робить лице її похмурим, як у ведмедя.
19
Лꙋка́вство жены̀ и҆змѣнѧ́етъ зра́къ є҆ѧ̀ и҆ ѡ҆мрача́етъ лицѐ своѐ ꙗ҆́кѡ вре́тище:
20
Сяде чоловік її серед друзів своїх і, почувши про неї, гірко зітхне.
20
посредѣ̀ и҆́скреннихъ свои́хъ возлѧ́жетъ мꙋ́жъ є҆ѧ̀, и҆ слы́шавъ воздо́хнетъ го́рькѡ.
21
Усяка злість мала у порівнянні зі злістю дружини; жереб грішника нехай упаде на неї.
21
Мала̀ є҆́сть всѧ́ка ѕло́ба проти́вꙋ ѕло́бѣ же́нстѣй: жре́бїй грѣ́шника спаде́тъ на ню̀.
22
Що сходження по піску для ніг старого, те сварлива дружина для тихого чоловіка.
22
Ꙗ҆́коже восхожде́нїе по пескꙋ̀ нога́ма ста́рагѡ, та́кѡ жена̀ ѧ҆зы́чна мꙋ́жꙋ молчали́вꙋ.
23
Не задивляйся на красу жіночу і не будь хтивим до дружини.
23
Не сматрѧ́й на красотꙋ̀ же́нскꙋю и҆ жены̀ въ по́хоть не пожела́й.
24
Досада, ганьба і великий сором, коли дружина буде переважати свого чоловіка.
24
Гнѣ́въ и҆ безстꙋ́дїе и҆ срамота̀ вели́ка жена̀, а҆́ще ѡ҆блада́етъ мꙋ́жемъ свои́мъ.
25
Серце зажурене й лице сумне і рана сердечна — зла дружина.
25
Се́рдце смире́но, и҆ лицѐ дрѧ́хло, и҆ ꙗ҆́зва серде́чна жена̀ лꙋка́ва:
26
Опущені руки і розслаблені коліна — дружина, яка не щасливить свого чоловіка.
26
рꙋ́цѣ немѡщны́ѧ и҆ кѡлѣ́на разсла́блєна, (жена̀) ꙗ҆́же не блажи́тъ мꙋ́жа своего̀.
27
Від жінки початок гріха і через неї усі ми помираємо.
27
Ѿ жены̀ нача́ло грѣха̀, и҆ то́ю оу҆мира́емъ всѝ.
28
Не давай воді виходу, ні злій дружині — влади;
28
Не да́ждь водѣ̀ прохо́да, ни женѣ̀ лꙋка́вѣ дерзнове́нїѧ:
29
якщо вона не ходить під рукою твоєю, то відсічи її від плоті твоєї.
29
а҆́ще не хо́дитъ под̾ рꙋко́ю твое́ю, ѿсѣцы̀ ю҆̀ ѿ пло́ти твоеѧ̀.