Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Багато хто грішив заради маловажливих речей, і той, хто шукає багатства, відвертає очі.
1
За скꙋ́дость мно́зи согрѣши́ша, и҆ и҆ща́й ѡ҆богатѣ́ти ѿврати́тъ ѻ҆́ко.
2
Посередині скріплень каменів вбивається цвях: так посередині продажу і купівлі входить гріх.
2
Посредѣ̀ со́браныхъ ка́менїй вонзе́тсѧ ко́лъ, и҆ посредѣ̀ продаѧ́нїѧ и҆ кꙋ́пли соверши́тсѧ грѣ́хъ.
3
Якщо хто не утримується старанно у страху Господньому, то швидко зруйнується дім його.
3
А҆́ще не держи́тсѧ стра́ха гдⷭ҇нѧ со тща́нїемъ, вско́рѣ преврати́тсѧ до́мъ є҆гѡ̀.
4
При трясінні решета залишається сміття: так нечистота людини — при розмірковуванні її.
4
Трѧсе́нїемъ решета̀ ѡ҆ста́нетъ сме́тїе: та́кожде ѻ҆тре́би человѣ́честїи въ помышле́нїи є҆гѡ̀.
5
Глиняний посуд випробовується у печі, а випробовування людини — у розмові її.
5
Сосꙋ́ды скꙋдє́льничи и҆скꙋша́етъ пе́щь, и҆ и҆скꙋше́нїе человѣ́ческо въ помышле́нїи є҆гѡ̀.
6
Догляд за деревом виявляється у плоді його: так у слові — помисли серця людського.
6
Воздѣ́ланїе дре́ва ꙗ҆влѧ́етъ пло́дъ є҆гѡ̀: та́кѡ сло́во помышле́нїѧ въ се́рдцы человѣ́честѣмъ.
7
Раніше бесіди не хвали людину, тому що вона є випробовуванням людей.
7
Пре́жде бесѣ́ды не похвалѝ мꙋ́жа: сїѧ́ бо и҆скꙋше́нїе (є҆́сть) человѣ́кѡвъ.
8
Якщо ти ретельно будеш шукати правду, то знайдеш її й одягнешся нею, як подиром слави.
8
А҆́ще го́ниши пра́вдꙋ, пости́гнеши ю҆̀ и҆ ѡ҆блече́шисѧ въ ню̀ ꙗ҆́кѡ въ поди́ръ сла́вы.
9
Птахи злітаються до подібних собі, й істина навертається до тих, які вправляються у ній.
9
Пти̑цы съ подо́бными себѣ̀ ѡ҆бита́ютъ, и҆ и҆́стина къ творѧ́щымъ ю҆̀ ѡ҆брати́тсѧ.
10
Як лев підстерігає здобич, так і гріхи — тих, що чинять неправду.
10
Ле́въ лови́тъ ло́въ, та́кожде и҆ грѣсѝ дѣ́лающихъ непра́вдꙋ.
11
Бесіда благочестивого — завжди мудрість, а безумний змінюється, як місяць.
11
По́вѣсть благочести́вагѡ всегда̀ премꙋ́дрость: безꙋ́мный же ꙗ҆́кѡ лꙋна̀ и҆змѣнѧ́етсѧ.
12
Серед нерозумних не гай часу, а проводь його постійно серед розсудливих.
12
Посредѣ̀ безꙋ́мныхъ блюдѝ вре́мѧ, посредѣ́ же размышлѧ́ющихъ оу҆чаща́й.
13
Бесіда дурнів огидна, і сміх їх — у забаві гріхом.
13
По́вѣсть бꙋ́ихъ ме́рзость, и҆ смѣ́хъ и҆́хъ во оу҆слажде́нїи грѣха̀.
14
Марнослів’я тих, хто багато клянеться, підніме сторчма волосся, а суперечка їх заткне вуха.
14
Бесѣ́да многокленꙋ́щагѡсѧ под̾и́метъ власы̀, и҆ сва́ръ є҆гѡ̀ затче́нїе оу҆ше́съ.
15
Сварка гордовитих — кровопролиття, і лайка їх нестерпна для слуху.
15
Проли́тїе кро́ве сва́ръ го́рдыхъ, и҆ оу҆кори́зна и҆́хъ слꙋ́хъ тѧ́жкїй.
16
Той, хто відкриває таємниці, втрачає довіру і не знайде друга до душі собі.
16
Ѿкрыва́ѧй та̑йнаѧ погꙋблѧ́етъ вѣ́рность и҆ не ѡ҆брѧ́щетъ дрꙋ́га проти́вꙋ дꙋшѝ своеѧ̀.
17
Люби друга і будь вірний йому;
17
Возлюбѝ дрꙋ́га и҆ оу҆вѣ́рисѧ съ ни́мъ:
18
а якщо відкриєш таємниці його, не женися більше за ним:
18
а҆́ще же ѿкры́еши та̑йны є҆гѡ̀, не и҆́маши гна́ти по не́мъ.
19
бо як людина убиває свого ворога, так ти убив дружбу ближнього;
19
Ꙗ҆́коже бо погꙋби́тъ человѣ́къ врага̀ своего̀, та́кѡ погꙋби́ши дрꙋ́жбꙋ и҆́скреннѧгѡ:
20
і як ти випустив би з рук своїх птаха, так ти упустив друга і не впіймаєш його;
20
и҆ ꙗ҆́коже пти́цꙋ и҆з̾ рꙋкѝ твоеѧ̀ и҆спꙋ́стиши, та́кѡ и҆спꙋсти́лъ є҆сѝ и҆́скреннѧго и҆ не оу҆лови́ши є҆го̀:
21
не женися за ним, бо він далеко пішов і втік, як сарна з сіті.
21
не гони́сѧ за ни́мъ, ꙗ҆́кѡ дале́че ѿстꙋпѝ и҆ и҆збѣжѐ ꙗ҆́кѡ се́рна ѿ сѣ́ти.
22
Рану можна перев’язати, і після сварки можливе примирення;
22
Ꙗ҆́кѡ стрꙋ́пъ є҆́сть ѡ҆бѧза́ти, и҆ клеветы̀ є҆́сть и҆змѣ́на:
23
але хто відкрив таємниці, той утратив надію на примирення.
23
ѿкры́вый же та̑йнаѧ погꙋбѝ вѣ́рность.
24
Хто мигає оком, той будує підступи, і ніхто не втримає його від того;
24
Помиза́ѧй ѻ҆́комъ кꙋе́тъ ѕло̀, и҆ никто́же є҆го̀ ѿста́витъ ѿ тогѡ̀:
25
перед очима твоїми він буде говорити солодко і буде дивуватися словам твоїм,
25
пред̾ ѻ҆чи́ма твои́ма оу҆слади́тъ оу҆ста̀ своѧ̑ и҆ словесє́мъ твои̑мъ подиви́тсѧ,
26
а опісля перекрутить вуста свої і у словах твоїх відкриє спокусу;
26
послѣди́ же разврати́тъ оу҆ста̀ своѧ̑ и҆ въ словесѣ́хъ твои́хъ да́стъ собла́знъ.
27
багато чого я ненавиджу, але не стільки, як його; і Господь зненавидить його.
27
Мнѡ́гаѧ возненави́дѣхъ и҆ не ѡ҆брѣто́хъ подо́бна є҆мꙋ̀, и҆ гдⷭ҇ь возненави́дитъ є҆го̀.
28
Хто кидає камінь угору, кидає його на свою голову, і підступний удар розділить рани.
28
Верга́ѧй ка́мень на высотꙋ̀ на главꙋ̀ свою̀ верга́етъ, и҆ ꙗ҆́зва льсти́ва раздере́тъ стрꙋ́пы.
29
Хто риє яму, сам упаде у неї, і хто ставить сіть, сам буде уловлений нею.
29
И҆скопова́ѧй ро́въ впаде́тсѧ въ ѻ҆́нь, и҆ распростира́ѧй сѣ́ть оу҆вѧ́знетъ въ не́й.
30
Хто робить зло, на того обернеться воно, і він не довідається, звідки воно прийшло до нього;
30
Творѧ́й ѕло̀ ввали́тсѧ въ нѐ и҆ не позна́етъ, ѿкꙋ́дꙋ прїи́детъ є҆мꙋ̀.
31
посміяння і ганьба від гордих і помста, як лев, підстереже його.
31
Порꙋга́нїе и҆ поноше́нїе го́рдыхъ, и҆ ѿмще́нїе ꙗ҆́кѡ ле́въ оу҆лови́тъ и҆̀хъ.
32
Уловлені будуть сіткою ті, що радіють від падіння благочестивих, і скорбота виснажить їх раніше смерти їх.
32
Сѣ́тїю оу҆ло́вѧтсѧ веселѧ́щїисѧ ѡ҆ паде́нїи благовѣ́рныхъ, и҆ болѣ́знь и҆знꙋри́тъ ѧ҆̀ пре́жде сме́рти и҆́хъ.
33
Злість і гнів — теж мерзота, і вони будуть володіти чоловіком грішним.
33
Гнѣ́въ и҆ ꙗ҆́рость, и҆ сїѧ̑ сꙋ́ть ме́рзость, и҆ мꙋ́жъ грѣ́шникъ ѡ҆держа́нъ и҆́ми бꙋ́детъ.