Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Хто любить свого сина, той нехай частіше карає його, щоб згодом утішатися ним.
1
Любя'и сн~а свое^го ё^части'т# е^мђ ра'ны, да възвеселиTся напослњдо'къ свои”
2
Хто наставляє свого сина, той буде мати допомогу від нього і серед знайомих буде хвалитися ним.
2
Кажа'и сн~ъ свои наслади'тся послњди ѓ^ немъ, и^ посредњ ꙁна'емыхъ ѓ^ немъ похва'лится”
3
Хто навчає свого сина, той збуджує заздрість у ворога, а перед друзями буде радіти за нього.
3
Оу^ча` сн~ъ свои възревнитъ врага`, и^ преD дрђги ѓ^ немъ възра'дђется.
4
Помер батько його — і ніби не вмирав, тому що залишив після себе подібного до себе;
4
ё^мретъ эTц~ъ е^мђ и^ ја%ко не ё'мре, подобна б^о себњ ѓ^ста'ви по себњ.
5
за життя свого він дивився на нього й утішався, і при смерті своїй не засмутився;
5
в животњ свое^мъ ви'дњвъ и& и^ възвеселися, и^ на ё^мрњтїи свое^мъ не ѓ^скръби'ся”
6
для ворогів він залишив у ньому месника, а для друзів — того, хто воздає подяку.
6
Проти'вђ врагоM ѓ^стави ме'стника, и^ дрђгомъ възда'юща блгDть”
7
Поблажливий до сина буде перев’язувати рани його, і при всякому крику його буде тривожитися серце його.
7
ѓ^ дш~ахъ сн~овъ ѓ^бя'жетъ стрђпы своя, и^ ѓ^ вся'комъ во'пли възмяте'тся ё^троба е^го”
8
Необ’їжджений кінь буває впертим, а син, залишений на свою волю, стає зухвалим.
8
Ко'нь не ё^ченъ сверњпъ и^де'тъ, и^ сн~ъ самовлъныи блђдникъ бђдетъ.
9
Плекай дитя, і воно злякає тебе; грай з ним, і воно засмутить тебе.
9
накажи` ча'да и^ ё^дивиT т^я, и^граяи с ни'мъ и^ сътвори'тъ ти печа'ль”
10
Не смійся з ним, щоб не горювати з ним і потім не скреготати зубами своїми.
10
Не смњ'ися с ниM да не поболи'ши ѓ^ неM, и^ напослњдокъ сотне'ши си` зђбы”
11
Не давай йому волі в юності і не потурай нерозуму його.
11
Не да'ждь е^мђ вла'сти въ ю'ности,
12
Нагинай шию його в юності і скрушай ребра його, доки воно молоде, щоб, зробившись упертим, воно не вийшло з покори тобі.
12
съкрђши ре'бра е^го дондеже мла'дъ еs е^гда` ка'ко ѓ^жестњвъ и^ не покори'тъ ти ся.
13
Учи сина твого і трудися над ним, щоб не мати тобі засмучення від непристойних вчинків його.
13
накажи` сн~ъ свои и^ дњлаи ѓ^ немъ, да не въ бестђдїе е^го поTкнешися”
14
Краще бідняк здоровий і міцний силами, ніж багатій з виснаженим тілом;
14
Лђ'че е^сть ни'щъ и^ крњпоk съ здра'вїемъ, нежели богаT и^ ё^ра'нен# тњломъ своиM”
15
здоров’я і добрий стан тіла дорожче за всяке золото, і міцне тіло краще за незліченне багатство;
15
Здра'вїе и^сцњлно лђче е^сть вся'кого зла'та, и^ тњло здра'во нежели богаTство бесчи'слено.
16
немає багатства кращого за тілесне здоров’я, і немає радости вищої за радість сердечну;
16
нњсть богаTство лђче здра'вїя теле'снаго, и^ нњсть веселїя паче ра'досᲄи срчDныя”
17
краще смерть, ніж гірке життя, або хвороба, що постійно триває.
17
Лђче е^сть смр~ть паче живота` горка, и^ нежели недђг# доlгїи”
18
Солодощі, піднесені до зімкнутих уст, те саме, що їжа, поставлена на могилі.
18
Мно'го добро` просы'пано преD ё^сты` затво'реными, преDложе'нїя бра'шна преDлежа'ща ё^ гроба`”
19
Яка користь ідолу від жертви? він ні їсти, ні нюхати не може:
19
Ка'я по'льза и%долђ эT жрътвы, не и'мать б^о ја%сᲄи ни ѓ^боня'ти.
20
так переслідуваний від Господа,
20
та'коже и^згони'мыи гм~ъ,
21
дивлячись очима і стогнучи, подібний до євнуха, який обіймає дівчину і зітхає.
21
зря'и ѓ^чи'ма и^ стеня`. ја%ко е^внђхъ ѓ^сяза'яи деви'цђ и^ възъстеня'етъ, та'ко творя'и по нђжди сђды.
22
Не віддавайся суму душею твоєю і не муч себе своєю підозріливістю;
22
не да'ждь печа'ли дш~и свое'и, и^ не ѓ^скорби` себе совњтомъ свои^мъ.
23
веселощі серця — життя людини, і радість чоловіка — довголіття;
23
Весе'лїе срчDно живо'тъ чл~ка, и^ радова'нїе мђжеско длъгоденьствїе”
24
люби душу твою й утішай серце твоє і віддаляй від себе сум,
24
Люби` дш~ђ свою и^ тњши срDце свое и^ печа'ль эT себе эTрини дале'че.
25
бо сум багатьох убив, а користи у ньому немає.
25
мно'ги б^о печа'ль ё^би`, нњсᲄь по'льза в не'и.
26
Ревнощі і гнів скорочують дні, а турбота — раніше часу приводить старість.
26
рве'нїе и^ ја%рость ё^маля'ютъ дн~и, и^ прежде вре'мене печа'ль ста'рость наво'дитъ”
27
Відкрите і добре серце піклується і про поживу свою.
27