Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Якщо поставили тебе старшим на бенкеті, не підносся; будь між іншими як один з них:
1
Старѣ́йшинꙋ ли тѧ̀ поста́виша, не возноси́сѧ, но бꙋ́ди въ ни́хъ ꙗ҆́кѡ є҆ди́нъ ѿ ни́хъ:
2
подбай про них і потім сідай. І коли усю твою справу виконаєш, тоді займи твоє місце,
2
попецы́сѧ и҆́ми, и҆ та́кѡ сѧ́ди. И҆ всю̀ потре́бꙋ твою̀ сотвори́въ возлѧ́зи,
3
щоб порадіти на них і за добре розпорядження одержати вінок.
3
да возвесели́шисѧ и҆́хъ ра́ди и҆ красоты̀ ра́ди прїи́меши вѣне́цъ.
4
Розмову веди ти, старший, — тому що це пристойно тобі, —
4
Глаго́ли, старѣ́йшино, подоба́етъ бо тѝ,
5
з ґрунтовним знанням; і не забороняй музику.
5
и҆спы́тною хи́тростїю и҆ не возбранѝ мꙋсїкі́и:
6
Коли слухають, не примножуй розмови і дочасно не мудруй.
6
и҆дѣ́же слꙋ́шанїе (бꙋ́детъ), не и҆злива́й бесѣ́ды и҆ без̾ вре́мене не мꙋдри́сѧ.
7
Що рубінова печатка у золотій прикрасі, те благозвучність музики на бенкеті за вином;
7
Печа́ть а҆нѳра́ѯа на оу҆краше́нїи зла́тѣ, и҆ сладкогла́сїе мꙋсїкі́євъ въ пи́ршествѣ вїна̀.
8
що смарагдова печатка у золотій оправі, те приємність пісень за смачним вином.
8
Во оу҆краше́нїи златѣ́мъ печа́ть смара́гдова, сладкопѣ́нїе мꙋсїкі́євъ по сла́дцѣмъ вїнѣ̀.
9
Говори, юначе, якщо потрібно тобі, ледь слова два, коли тебе запитають,
9
Глаго́ли, ю҆́ноше, а҆́ще тебѣ̀ є҆́сть потре́ба, є҆два̀ два́щи, а҆́ще вопроше́нъ бꙋ́деши:
10
говори головне, багато у небагатьох словах. Будь, як знавець і, разом, як той, хто уміє мовчати.
10
сократѝ сло́во, ма́лыми мнѡ́гаѧ (и҆зглаго́ли): бꙋ́ди ꙗ҆́кѡ вѣ́дый и҆ вкꙋ́пѣ молчѧ̀.
11
Серед вельмож не рівняйся з ними і, коли говорить інший, ти багато не говори.
11
Посредѣ̀ вельмо́жъ не ра́венъ твори́сѧ и҆ и҆но́мꙋ глаго́лющꙋ не многосло́ви.
12
Грому передує блискавка, а сором’язливого випереджає прихильність.
12
Пре́жде гро́ма предварѧ́етъ мо́лнїѧ, и҆ пре́жде стыдли́вагѡ предварѧ́етъ благода́ть.
13
Вставай вчасно і не будь останнім; поспішай додому і не зупиняйся.
13
Во вре́мѧ востава́й, а҆ не послѣдѝ (и҆ны́хъ), въ до́мъ ѿидѝ и҆ не лѣни́сѧ:
14
Там забавляйся і роби, що тобі подобається; але не гріши гордим словом.
14
та́мѡ и҆гра́й и҆ творѝ помышлє́нїѧ твоѧ̑, и҆ не согрѣша́й сло́вомъ го́рдымъ.
15
І за це благословляй Того, Хто сотворив тебе і насичує тебе Своїми благами.
15
И҆ ѡ҆ си́хъ благословѝ сотво́ршаго тѧ̀ и҆ оу҆поева́ющаго тѧ̀ ѿ бл҃гъ свои́хъ.
16
Хто боїться Господа, той прийме настановлення, і ті, що з раннього ранку звертаються до Нього, придбають благовоління Його.
16
Боѧ́йсѧ гдⷭ҇а прїи́метъ наказа́нїе, и҆ оу҆́тренюющїи ѡ҆брѧ́щꙋтъ бл҃говоле́нїе.
17
Той, хто шукає закон, насититься ним, а лицемір спіткнеться через нього.
17
И҆ща́й зако́на насы́титсѧ є҆гѡ̀, и҆ лицемѣ́рствꙋѧй соблазни́тсѧ ѡ҆ не́мъ.
18
Ті, що бояться Господа, знайдуть суд і, як світло, запалять правосуддя.
18
Боѧ́щїисѧ гдⷭ҇а ѡ҆брѧ́щꙋтъ сꙋ́дъ и҆ ѡ҆правда̑нїѧ ꙗ҆́кѡ свѣ́тъ возжгꙋ́тъ.
19
Чоловік грішний ухиляється від викриття і знаходить вибачення, відповідно до бажання свого.
19
Человѣ́къ грѣ́шникъ оу҆кланѧ́етсѧ ѿ ѡ҆бличе́нїѧ и҆ по во́ли свое́й ѡ҆брѣта́етъ и҆звине́нїе.
20
Чоловік розсудливий не зневажає міркування, а безрозсудний і гордий не здригається від страху і після того, як зробив що-небудь без розмірковування.
20
Мꙋ́жъ совѣ́тный не пре́зритъ размышле́нїѧ, чꙋжды́й же и҆ го́рдый не оу҆бои́тсѧ стра́ха и҆ по сотворе́нїи свое́мъ без̾ совѣ́та.
21
Без роздумів не роби нічого, і коли зробиш, не розкаюйся.
21
Без̾ совѣ́та ничесо́же творѝ, и҆ є҆гда̀ сотвори́ши, не раскаѧва́йсѧ.
22
Не ходи шляхом, де руїни, щоб не спіткнутися об камінь;
22
На пꙋтѝ паде́нїѧ не ходѝ и҆ не претыка́йсѧ ѡ҆ ка́менїе:
23
не покладайся і на рівний шлях; остерігайся навіть дітей твоїх.
23
не вѣ́рꙋй пꙋтѝ, въ не́мже не претыка́ешисѧ, и҆ ѿ ча̑дъ свои́хъ храни́сѧ.
24
У всякій справі вір душі твоїй: і це є дотримання заповідей.
24
Во всѧ́цѣмъ дѣ́лѣ бла́зѣ вѣ́рꙋй дꙋше́ю твое́ю, и҆́бо сїѐ є҆́сть соблюде́нїе за́повѣдїй.
25
Віруючий закону уважний до заповідей, і хто уповає на Господа, не зазнає шкоди.
25
Вѣ́рꙋѧй зако́нꙋ внима́етъ за́повѣдемъ, и҆ оу҆пова́ѧй на гдⷭ҇а не оу҆ма́литсѧ.