Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
З тим, хто боїться Господа, не станеться зла, але й у спокусі Він визволить його.
1
Боѧ́щагосѧ гдⷭ҇а не срѧ́щетъ ѕло̀: а҆́ще и҆ въ напа́сть впаде́тъ, па́ки и҆́зметъ є҆го̀.
2
Мудрий муж не зненавидить закон, а хто удавано тримається його — як корабель у бурю.
2
Мꙋ́жъ премꙋ́дръ не возненави́дитъ зако́на, сꙋмнѧ́йжесѧ въ не́мъ ꙗ҆́коже въ бꙋ́ри кора́бль.
3
Розумна людина вірить закону, і закон для неї вірний, як відповідь урима.
3
Человѣ́къ разꙋми́въ вѣ́рꙋ и҆́метъ зако́нꙋ, и҆ зако́нъ є҆мꙋ̀ вѣ́ренъ,
4
Приготуй слово — і будеш вислуханий; збери настановлення — і відповідай.
4
ꙗ҆́кѡ вопроше́нїе пра́ведныхъ. Пригото́ви сло́во, и҆ та́кѡ оу҆слы́шанъ бꙋ́деши: сочета́й наказа́нїе и҆ тогда̀ ѿвѣща́й.
5
Колесо у колісниці — серце нерозумного, і як крутиться вісь — думка його.
5
Ко́ло колесни́чное оу҆тро́ба бꙋ́ѧгѡ, и҆ ꙗ҆́коже ѻ҆́сь вертѧ́щаѧсѧ помышле́нїе є҆гѡ̀.
6
Глузливий друг те саме, що запальний кінь, який під усяким сідоком ірже.
6
Ко́нь на ꙗ҆жде́нїи ꙗ҆́кѡ дрꙋ́гъ лицемѣ́ренъ, под̾ всѧ́кимъ ꙗ҆здѧ́щимъ рже́тъ.
7
Чому один день кращий за інший, тоді як кожне денне світло у році виходить від сонця?
7
Почто̀ де́нь днѐ преспѣва́етъ, и҆ всѧ́къ свѣ́тъ днѐ лѣ́та ѿ со́лнца;
8
Вони розділені премудрістю Господа; Він розрізнив часи і свята:
8
Ра́зꙋмомъ гдⷭ҇нимъ разлꙋчи́стасѧ, и҆ и҆змѣнѝ вре́мѧ и҆ пра́здники:
9
деякі з них Він підніс і освятив, а інші поклав у числі звичайних днів.
9
ѿ ни́хъ вознесѐ и҆ ѡ҆ст҃ѝ, и҆ ѿ ни́хъ положѝ въ число̀ дні́й.
10
І всі люди з пороху, і Адам був створений із землі;
10
И҆ человѣ́цы всѝ ѿ пе́рсти, и҆ ѿ землѝ со́зданъ бы́сть а҆да́мъ.
11
але за всевіданням Своїм Господь поклав різницю між ними і призначив їм різні путі:
11
Мно́жествомъ вѣ́дѣнїѧ гдⷭ҇ь раздѣлѝ ѧ҆̀ и҆ и҆змѣнѝ пꙋти̑ и҆́хъ.
12
одних з них благословив і підніс, інших освятив і наблизив до Себе, а ще інших прокляв і принизив і зрушив з місця їх.
12
Ѿ ни́хъ блгⷭ҇вѝ и҆ вознесѐ, и҆ ѿ ни́хъ ѡ҆ст҃ѝ и҆ къ себѣ̀ прибли́жи, ѿ ни́хъ проклѧ̀ и҆ смирѝ и҆ совратѝ и҆̀хъ ѿ стоѧ́нїѧ и҆́хъ.
13
Як глина у гончара у руці його, і всі долі її в його волі, так люди — у руці Творця їх, і Він воздає їм за судом Своїм.
13
Ꙗ҆́кѡ бре́нїе скꙋде́льника въ рꙋцѣ̀ є҆гѡ̀, всѝ пꙋтїѐ є҆гѡ̀ по и҆зволе́нїю є҆гѡ̀: та́кѡ человѣ́цы въ рꙋцѣ̀ сотво́ршагѡ и҆̀хъ, и҆́мже возда́стъ по сꙋдꙋ̀ своемꙋ̀.
14
Як навпроти зла — добро, і навпроти смерти — життя, так навпроти благочестивого — грішник. Так дивись і на усі діла Всевишнього: їх по два, одне навпроти другого.
14
(Ꙗ҆́кѡ) проти́вꙋ ѕло́мꙋ благо́е и҆ проти́вꙋ сме́рти живо́тъ, та́кѡ проти́вꙋ благочести́вагѡ грѣ́шникъ. И҆ си́це воззрѝ во всѧ̑ дѣла̀ вы́шнѧгѡ: дво́е дво́е, є҆ди́но проти́вꙋ є҆ди́номꙋ.
15
І я останній ретельно потрудився, як той, що підбирав після збирачів виноград,
15
А҆́зъ же послѣ́днїй бдѣ́хъ и҆ наслѣ́дихъ ꙗ҆́коже ѿ нача́тка, ꙗ҆́коже собира́ѧй в̾слѣ́дъ ѡ҆б̾има́телей вїногра́дныхъ.
16
і з благословення Господа устиг і наповнив точило, як збирач винограду.
16
Во блгⷭ҇ве́нїе гдⷭ҇не достиго́хъ и҆ ꙗ҆́кѡ ѡ҆б̾има́тель напо́лнихъ точи́ло.
17
Зрозумійте, що я трудився не для себе одного, але для всіх, хто шукає настановлення.
17
Разсмотри́те, ꙗ҆́кѡ не себѣ̀ є҆ди́номꙋ трꙋди́хсѧ, но всѣ̑мъ и҆́щꙋщымъ наказа́нїѧ.
18
Послухайте мене, князі народу, і вслухайтеся, начальники зібрання:
18
Послꙋ́шайте менѐ, вельмѡ́жи люді́й, и҆ вла́стелїе собо́ра, внꙋши́те.
19
ні синові, ні дружині, ні братові, ні другові не давай влади над тобою за життя твого;
19
Сы́нꙋ и҆ женѣ̀, бра́тꙋ и҆ дрꙋ́гꙋ не да́ждь вла́сти на себѣ̀ въ животѣ̀ свое́мъ,
20
і не віддавай іншому маєтку твого, щоб, розкаявшись, не благати за нього.
20
и҆ не да́ждь и҆но́мꙋ и҆мѣ́нїѧ своегѡ̀, да не раска́ешисѧ тре́бꙋѧй и҆̀хъ:
21
Доки ти живий і дихання у тобі, не замінюй себе ніким;
21
до́ндеже жи́въ є҆сѝ и҆ дыха́нїе въ тебѣ̀, не и҆змѣнѝ себѐ всѧ́цѣй пло́ти:
22
бо краще, щоб діти просили тебе, ніж тобі дивитися в руки синів твоїх.
22
лꙋ́чше бо є҆́сть, да тебѣ̀ мо́лѧтсѧ ча̑да твоѧ̑, не́жели тебѣ̀ зрѣ́ти въ рꙋ́цѣ ча̑дъ твои́хъ.
23
У всіх справах твоїх будь головним, і не клади плями на честь твою.
23
Во всѣ́хъ дѣ́лѣхъ твои́хъ бꙋ́ди преспѣва́ѧ и҆ не да́ждь поро́ка на сла́вꙋ твою̀.
24
В кінці днів життя твого і при смерті передай спадщину.
24
Въ де́нь сконча́нїѧ дні́й живота̀ твоегѡ̀ и҆ во вре́мѧ сме́рти твоеѧ̀ раздѣлѝ наслѣ́дїе твоѐ.
25
Корм, палка і ярмо — для осла; хліб, покарання і справа — для раба.
25
Пи́ща и҆ же́злїе и҆ бре́мѧ ѻ҆слꙋ̀: хлѣ́бъ и҆ наказа́нїе и҆ дѣ́ло рабꙋ̀.
26
Завантажуй раба роботою — і будеш мати спокій; послаб руки йому — і він буде шукати свободи.
26
Накажѝ раба̀, и҆ ѡ҆брѧ́щеши поко́й: ѡ҆сла́би рꙋ́кꙋ є҆мꙋ̀, и҆ и҆ска́ти на́чнетъ свобо́ды.
27
Ярмо і ремінь зігнуть шию вола, а для лукавого раба — кайдани і рани;
27
И҆́го и҆ реме́нь вы́ю прекланѧ́ютъ, и҆ рабꙋ̀ лꙋка́вꙋ оу҆́зы и҆ ра̑ны.
28
використовуй його для праці, щоб він не залишався в неробстві, тому що бездіяльність навчила багато чого злого;
28
Вложѝ є҆го̀ въ дѣ́ло, да не пра́зденъ бꙋ́детъ, мно́зѣй бо ѕло́бѣ наꙋчи́ла пра́здность:
29
пристав його до справи, як йому належить, і якщо він не буде коритися, наклади на нього важкі кайдани.
29
оу҆стро́й є҆го̀ въ дѣ́лѣхъ, ꙗ҆́коже подоба́етъ є҆мꙋ̀, и҆ а҆́ще не послꙋ́шаетъ, всадѝ є҆го̀ во ѡ҆кѡ́вы.
30
Але ні на кого не накладай зайвого і нічого не роби необдумано.
30
И҆ не бꙋ́ди и҆зли́шенъ над̾ всѧ́кою пло́тїю, и҆ без̾ сꙋда̀ не сотворѝ ничесѡ́же.
31
Якщо є в тебе раб, то нехай буде він як ти, бо ти придбав його кров’ю;
31
А҆́ще тѝ є҆́сть ра́бъ, да бꙋ́детъ ꙗ҆́коже ты̀, поне́же кро́вїю стѧжа́лъ є҆сѝ є҆го̀:
32
якщо є в тебе раб, то поводься з ним, як з братом, бо ти будеш мати потребу в ньому, як у душі твоїй;
32
а҆́ще тѝ є҆́сть ра́бъ, и҆мѣ́й є҆го̀ ꙗ҆́коже бра́та, поне́же ꙗ҆́кѡ дꙋшѝ твоеѧ̀ востре́бꙋеши є҆гѡ̀:
33
якщо ти будеш кривдити його, і він встане й утече від тебе, то на якій дорозі ти будеш шукати його?
33
а҆́ще ѡ҆ѕло́биши є҆го̀ непра́веднѡ, и҆ воста́въ ѿбѣжи́тъ, кі́имъ пꙋте́мъ пои́щеши є҆гѡ̀; (не вѣ́си.)