Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Помилуй нас, Владико, Боже усіх, і споглянь,
1
Помилђи н^ы влDко б~е всњхъ и^ възри,
2
і наведи на всі народи страх Твій.
2
и^ наложи стра'хъ твои на вся ја^зы'ки.
3
Воздвигни руку Твою на чужі народи, і нехай пізнають вони могутність Твою.
3
въꙁдви'гни рђ'кђ твою на ја^зы'ки тђжда, и^ да ё^ꙁрятъ си'лђ твою”
4
Як перед ними Ти явив святість Твою у нас, так перед нами яви велич Твою у них, —
4
ЈА/коже преD ни'ми ѓ^ст~ися в насъ, та'коже преD на'ми възвели'чися на ни'х#.
5
і нехай пізнають вони Тебе, як ми пізнали, що немає Бога, крім Тебе, Господи.
5
и^ да позна'ютъ т^я, ја%коже и^ м^ы поꙁна'хомъ тя. ја%ко нњсть б~а ра'звње тебе г~и”
6
Віднови знамення і сотвори нові чудеса;
6
ѓ^бнови зна'менїа, и^ ꙁмњни чюдеса,
7
прослав руку і правицю Твою; воздвигни лють, і пролий гнів;
7
просла'ви рђ'кђ и^ деснђ'ю мы'шцю твою” Въꙁдви'гни ја%рость и^ꙁлњи гнњ'въ,
8
знищи супротивника і знищи ворога;
8
изми сђперника и^ сътри вра'га.
9
прискор час і згадай клятву, і нехай сповістять про великі діла Твої.
9
потщи вре'мя и^ помяни ꙁаклина'нїе, и^ да и^сповњдя'тъ вели'чїа твоя”
10
Люттю вогню нехай буде знищений той, хто втікає від меча, і ті, що пригноблюють народ Твій, нехай знайдуть загибель.
10
Гнњ'вомъ ѓ^гня поја^де'нъ бђдетъ сп~сая'ися, ѓ^злобля'ющїи лю'ди твоя да ѓ^бря'щђтъ пагђбђ.
11
Сокруши голови начальників ворожих, які говорять: «нікого немає, крім нас!»
11
Съкрђши главы кн~ѕь вра'гъ на'ших# гл~ющихъ нњсть ра'ꙁвњ насъ.
12
Збери усі коліна Якова і зроби їх спадщиною Твоєю, як було спочатку.
12
събери вся колњ'на і^а'ковля. свњтло срDце и^ бл~гоѓ^брашнњ, и^ ѓ^ ја%ди свое^и попече'тся”
13
Помилуй, Господи, народ, названий за іменем Твоїм, і Ізраїля, якого Ти нарік первістком.
13
Поми'лђи люди г~и наречен#ныи` и^менемъ твои^мъ, і^и^л~ь е^гоже первенцемъ ё^подоби'лъ е^си”
14
Змилосердься над містом святині Твоєї, над Єрусалимом, місцем спокою Твого.
14
Оу^щедри граD ст~ыни твое^я і^ерsлимъ, грDа поко'ища твое^го.
15
Наповни Сион хвалою обітниць Твоїх, і Твоєю славою — народ Твій.
15
и^спо'лни сїѓ'на вꙁя'ти словеса твоя, и^ эT сла'вы свое^я лю'ди своя”
16
Даруй свідчення тим, які від початку були надбанням Твоїм, і воздвигни пророцтва від імені Твого.
16
да'ждь свњдњтельство тва'ри свое^и и^ сђщимъ эT нача'ла, и^ въꙁдви'гни пррoчествїя сђщая ѓ^ и^мени твое^мъ,
17
Даруй нагороду тим, хто надіється на Тебе, і нехай вірують пророкам Твоїм.
17
да'жDь мꙁдђ терпя'щимъ тебе, и^ пррoцы твои вњрни бђ'дђтъ.
18
Почуй, Господи, молитву рабів Твоїх, за благословенням Аарона, за народ Твій, —
18
послђшаи г~и мо'льбы мл~твеникъ твои^хъ. по блsгве'нїю а^а^ро'ню ѓ^ людехъ твои^хъ”
19
і пізнають усі, що живуть на землі, що Ти — Господь, Бог віків.
19
И$ разђмњ'ютъ вс^и сђщїи на ꙁемли`, ја^ко г~ь б~ъ вњкоM.
20
Шлунок приймає у себе всяку їжу, але їжа за їжу краща:
20
всяко брашно ја^сть чрево, е^сᲄь же бра'шно бра'шна добрᲇе.
21
як гортань відрізняє їжу з дичини, так розумне серце — слова неправдиві.
21
горта'нь вкђша'етъ бра'шна ло'ва, та'ко срDце раꙁђми'во словеса ло'жна”
22
Лукаве серце заподіє сум, але людина великодосвідчена воздасть йому.
22
СрDце стропти'во да'сть печа'ль, и^ чл~къ мно'гоё^мњтель въꙁда'сть е^мђ.
23
Жінка прийме усякого чоловіка, але дівчина за дівчину краща:
23
вся'каго мђжеска по'лђ прїимеT жена, е^сть же дщи дще'ре лђ'чше.
24
краса дружини веселить лице і бажаніша за усе для чоловіка;
24
доброта же'ньска ё^кроти'тъ лице, и^ наD все жела'нїе чл~ческо преспњетъ.
25
якщо є на язиці її привітність і лагідність, то чоловік її виходить з ряду синів людських.
25
а^ще е^сть на ја^ꙁы'цњ е^я` млsть и^ кро'тость, нњсть мђжъ е^я` точенъ сн~омᲆ чл~ческимъ”
26
Хто узяв дружину, той кладе початок надбанню, здобуває відповідного до нього помічника, опору спокою свого.
26
Приводя'и женђ начина'етъ стяжанїя, помо'щника по себњ самомᲆ столпа покою`.
27
Де немає огорожі, там розкрадеться майно; а у кого немає дружини, той буде зітхати, поневіряючись:
27
и^дњже не бђдетъ преграды расхыщено бђдеT и^мњнїе, і^ и^дњже не бђдетъ жены` воꙁдохнетъ ꙁаблђжда'я.
28
бо хто повірить озброєному розбійнику, який блукає з міста у місто?
28
кт^о бо` вњрђетъ въѓ^рђженђ раꙁбо'иникђ находя'щђ эT граD во' граD”
29
Так і людині, яка не має осілости і яка зупиняється для ночівлі там, де вона припізниться.
29
Такоже и^ чл~кђ не и^мђщђ гнњзда, и^ ѓ^бита'ющђ и^деже ѓ^бвечери'тся”