Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Усякий друг може сказати: «і я подружився з ним». Але буває друг тільки за іменем другом.
1
Всѧ́къ дрꙋ́гъ рече́тъ: содрꙋжи́хсѧ є҆мꙋ̀ и҆ а҆́зъ. Но є҆́сть дрꙋ́гъ и҆́менемъ то́чїю дрꙋ́гъ.
2
Чи не є це скорбота до смерти, коли приятель і друг перетворюється на ворога?
2
Печа́ль не пребыва́етъ ли до сме́рти, прїѧ́тель и҆ дрꙋ́гъ претворѧ́ѧйсѧ во врага̀;
3
О, зла думка! звідкіля взялася ти, щоб покрити землю підступністю?
3
Ѽⷩ҇̑, лꙋка́во помышле́нїе, ѿкꙋ́дꙋ и҆звали́лосѧ є҆сѝ покры́ти сꙋ́шꙋ ле́стїю;
4
Приятель радіє, коли веселий друг, а під час скорботи його буде проти нього.
4
Прїѧ́тель ѡ҆ весе́лїи дрꙋ́жни сра́дꙋетсѧ, а҆ во вре́мѧ ско́рби проти́венъ бꙋ́детъ:
5
Приятель допомагає другові у трудах його заради утроби, а у випадку війни візьметься за щит.
5
прїѧ́тель со дрꙋ́гомъ трꙋжда́етсѧ чре́ва ра́ди и҆ проти́вꙋ бра́ни во́зметъ щи́тъ.
6
Не забувай друга у душі твоїй і не забувай його у маєтку твоєму.
6
Не забꙋ́ди дрꙋ́га въ дꙋшѝ твое́й и҆ не помина́й є҆гѡ̀ во и҆мѣ́нїи твое́мъ.
7
Усякий радник хвалить свою пораду, але хтось радить на свою користь;
7
Всѧ́къ совѣ́тникъ возно́ситъ совѣ́тъ, но є҆́сть совѣща́ѧй ѡ҆ себѣ̀ самѣ́мъ.
8
від радника охороняй душу твою і наперед довідайся, що йому потрібно; бо, може бути, він буде радити для самого себе;
8
Ѿ совѣ́тника хранѝ дꙋ́шꙋ твою̀ и҆ разꙋмѣ́й пе́рвѣе, что̀ є҆мꙋ̀ потре́ба: са́мъ бо себѣ̀ совѣщава́етъ:
9
може бути, він кине на тебе жереб і скаже тобі: «шлях твій добрий»; а сам стане навпроти тебе, щоб подивитися, що трапиться з тобою.
9
да не когда̀ возложи́тъ на тѧ̀ жре́бїй и҆ рече́тъ тѝ: до́бръ пꙋ́ть тво́й: и҆ ста́нетъ прѧ́мѡ, ви́дѣти, что̀ сбꙋ́детсѧ тебѣ̀.
10
Не радься з недоброзичливцем твоїм і від заздрісників твоїх приховуй наміри.
10
Не совѣщава́й съ подзира́ющимъ тѧ̀ и҆ ѿ зави́дѧщихъ тѝ скры́й совѣ́тъ:
11
Не радься з жінкою про суперницю її і з боязким — про війну, з продавцем — про обмін, з покупцем — про продаж, із заздрим — про подяку,
11
со жено́ю ѡ҆ ревнꙋ́ющей є҆́й и҆ со страшли́вымъ ѡ҆ бра́ни, съ кꙋпце́мъ ѡ҆ мѣ́нѣ и҆ со кꙋпꙋ́ющимъ ѡ҆ прода́жи, со зави́дливымъ ѡ҆ благодаре́нїи
12
з немилосердним — про благодійність, з лінивим — про усяку справу,
12
и҆ съ неми́лостивымъ ѡ҆ поми́лованїи, съ лѣни́вымъ ѡ҆ всѧ́цѣмъ дѣ́лѣ
13
з річним найманцем — про закінчення роботи, з лінивим рабом — про велику роботу:
13
и҆ съ нае́мникомъ годовы́мъ ѡ҆ соверше́нїи, съ рабо́мъ лѣни́вымъ ѡ҆ мно́зѣ дѣ́ланїи.
14
не покладайся на таких ні при якій нараді,
14
Не внемлѝ си̑мъ ѡ҆ всѧ́цѣмъ совѣща́нїи,
15
але звертайся завжди тільки до мужа благочестивого, про якого дізнаєшся, що він дотримується заповідей Господніх,
15
но то́кмѡ съ мꙋ́жемъ благоговѣ́йнымъ прⷭ҇нѡ бꙋ́ди, є҆го́же а҆́ще позна́еши соблюда́юща за́пѡвѣди гдⷭ҇ни,
16
який своєю душею — до душі тобі й, у випадку падіння твого, буде сумувати разом з тобою.
16
и҆́же дꙋше́ю свое́ю по дꙋшѝ твое́й, и҆ а҆́ще согрѣши́ши, споболи́тъ съ тобо́ю.
17
Тримайся поради серця твого, бо немає нікого для тебе вірнішого за нього;
17
И҆ совѣ́тъ се́рдца оу҆ста́ви, нѣ́сть бо тѝ вѣ́рнѣе є҆гѡ̀:
18
душа людини іноді більше скаже, ніж сім спостерігачів, які сидять на високому місці для спостереження.
18
дꙋша́ бо мꙋ́жа возвѣща́ти нѣ́когда бо́лѣе ѡ҆бы́че, не́жели се́дмь блюсти́телїе высо́цѣ сѣдѧ́щїи на стра́жи.
19
Але при всьому цьому молися Всевишньому, щоб Він управив шлях твій в істині.
19
И҆ ѡ҆ всѣ́хъ си́хъ помоли́сѧ вы́шнемꙋ, да оу҆пра́витъ во и҆́стинѣ пꙋ́ть тво́й.
20
Початок усякої справи — розмірковування, а раніше за усяку дію — рада.
20
Нача́токъ всѧ́кагѡ дѣ́ла сло́во, и҆ пре́жде всѧ́кагѡ дѣ́ланїѧ совѣ́тъ.
21
Виявлення сердечної зміни — лице. Чотири стани виявляються на ньому: добро і зло, життя і смерть, а панує завжди язик.
21
Слѣ́дъ и҆змѣне́нїѧ серде́чна лицѐ. Четы́ри ча̑сти происхо́дѧтъ: добро̀ и҆ ѕло̀, живо́тъ и҆ сме́рть: и҆ ѡ҆блада́ѧй и҆́ми всегда̀ ѧ҆зы́къ є҆́сть.
22
Якась людина майстерна і багатьох вчить, а для своєї душі некорисна.
22
Є҆́сть мꙋ́жъ хи́тръ и҆ наказа́тель мнѡ́гимъ, а҆ свое́й дꙋшѝ неключи́мь є҆́сть.
23
Інший мудрує у промовах, а буває ненависний, — такий залишиться без усякої споживи;
23
Є҆́сть оу҆мꙋдрѧ́ѧйсѧ въ словесѣ́хъ ненави́димь: се́й всѧ́кїѧ пи́щи лише́нъ бꙋ́детъ:
24
бо не дана йому від Господа благодать, і він позбавлений усякої мудрости.
24
не дана́ бо бы́сть є҆мꙋ̀ ѿ гдⷭ҇а благода́ть, ꙗ҆́кѡ всѧ́кїѧ премꙋ́дрости лише́нъ бы́сть.
25
Хтось мудрий для душі своєї, і плоди знання на вустах його правильні.
25
Є҆́сть премꙋ́дръ свое́й дꙋшѝ, и҆ плоды̀ ра́зꙋма є҆гѡ̀ во оу҆стѣ́хъ вѣ̑рны.
26
Мудрий муж повчає народ свій, і плоди знання його правильні.
26
Мꙋ́жъ премꙋ́дръ лю́ди своѧ̑ нака́жетъ, и҆ плоды̀ ра́зꙋма є҆гѡ̀ вѣ̑рны.
27
Мудрий муж буде багатим на благословення, і всі, що бачать його, будуть називати його блаженним.
27
Мꙋ́жъ премꙋ́дръ и҆спо́лнитсѧ благослове́нїѧ, и҆ оу҆блажа́тъ є҆го̀ всѝ зрѧ́щїи.
28
Життя людини визначається кількістю днів, а дні Ізраїля незліченні.
28
Живо́тъ мꙋ́жа въ числѣ̀ дні́й: а҆ дні́е і҆и҃лєвы безчи́сленни.
29
Мудрий придбає довіру у свого народу, й ім’я його буде жити повік.
29
Премꙋ́дрый во свои́хъ лю́дехъ наслѣ́дитъ вѣ́рꙋ, и҆ и҆́мѧ є҆гѡ̀ жи́во бꙋ́детъ во вѣ́къ.
30
Сину мій! протягом життя випробовуй твою душу і спостерігай, що для неї шкідливо, і не давай їй того;
30
Ча́до, въ животѣ̀ твое́мъ и҆скꙋсѝ дꙋ́шꙋ твою̀ и҆ ви́ждь, что̀ є҆́й ѕло̀ є҆́сть, и҆ не да́ждь є҆́й.
31
бо не все корисно для усіх, і не усяка душа до всього схильна.
31
И҆́бо не всѧ̑ всѣ̑мъ на по́льзꙋ, и҆ не всѧ́ка дꙋша̀ во все́мъ благоволи́тъ.
32
Не пересичуйся всякими солодощами і не кидайся на різні страви,
32
Не пресыща́йсѧ во всѧ́цѣй сла́дости и҆ не разлива́йсѧ на (разли́чїе) бра́шна,
33
бо від переїдання буває хвороба, і пересичення доводить до холери;
33
и҆́бо во мно́зѣхъ бра́шнахъ недꙋ́гъ бꙋ́детъ, и҆ пресыще́нїе прибли́житъ да́же до холе́ры:
34
від пересичення багато хто помер, а стриманий додасть собі життя.
34
пресыще́нїемъ бо мно́зи оу҆мро́ша, внима́ѧй же приложи́тъ житїѐ.