Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Тільки той, хто присвячує свою душу розмірковуванню про закон Всевишнього, буде шукати мудрости усіх древніх і вправлятися у пророцтвах:
1
То́чїю вдаѧ́й дꙋ́шꙋ свою̀ и҆ размышлѧ́ѧй въ зако́нѣ вы́шнѧгѡ премꙋ́дрости всѣ́хъ дре́внихъ взы́щетъ и҆ во прⷪ҇ро́чествїихъ поꙋча́тисѧ бꙋ́детъ:
2
він буде зважати на сказання мужів іменитих і заглиблюватися у тонкі звороти притч;
2
пѡ́вѣсти мꙋже́й и҆мени́тыхъ соблюде́тъ и҆ во и҆зви̑тїѧ при́тчей совни́детъ,
3
буде досліджувати таємний зміст висловлювань і займатися загадками притч.
3
сокровє́ннаѧ при́тчей и҆зы́щетъ и҆ въ гада́нїи при́тчей поживе́тъ,
4
Він буде проходити служіння серед вельмож і являтися перед правителем;
4
посредѣ̀ вельмо́жъ послꙋ́житъ и҆ пред̾ старѣ́йшинꙋ ꙗ҆ви́тсѧ,
5
буде подорожувати по землі чужих народів, бо випробував добре і зле між людьми.
5
въ землѝ чꙋжди́хъ ꙗ҆зы̑къ про́йдетъ, добро́ бо и҆ ѕло̀ въ человѣ́цѣхъ и҆скꙋсѝ.
6
Серце своє він направить до того, щоб з раннього ранку звертатися до Господа, Який сотворив його, і буде молитися перед Всевишнім; відкриє у молитві вуста свої і буде молитися за гріхи свої.
6
Се́рдце своѐ вда́стъ оу҆́треневати ко гдⷭ҇ꙋ сотво́ршемꙋ є҆го̀ и҆ пред̾ вы́шнимъ помо́литсѧ, и҆ ѿве́рзетъ оу҆ста̀ своѧ̑ на моли́твꙋ и҆ ѡ҆ грѣсѣ́хъ свои́хъ помо́литсѧ.
7
Якщо Господу великому вгодно буде, він сповниться духом розуму,
7
А҆́ще гдⷭ҇ь ве́лїй восхо́щетъ, дꙋ́хомъ ра́зꙋма и҆спо́лнитсѧ:
8
буде виточувати слова мудрости своєї і у молитві прославляти Господа;
8
то́й ѡ҆дожди́тъ глаго́лы премꙋ́дрости своеѧ̀ и҆ въ моли́твѣ и҆сповѣ́стсѧ гдⷭ҇еви,
9
благоуправить свою волю і розум і буде розмірковувати про таємниці Господа;
9
то́й оу҆пра́витъ совѣ́тъ є҆гѡ̀ и҆ хꙋдо́жество и҆ въ сокрове́нныхъ є҆гѡ̀ размышлѧ́ти бꙋ́детъ,
10
він покаже мудрість свого навчання і буде хвалитися законом завіту Господнього.
10
то́й и҆звѣсти́тъ наказа́нїе оу҆че́нїѧ є҆гѡ̀ и҆ въ зако́нѣ завѣ́та гдⷭ҇нѧ похва́литсѧ.
11
Багато хто буде прославляти знання його, і він не буде забутий повік;
11
Восхва́лѧтъ ра́зꙋмъ є҆гѡ̀ мно́зи, и҆ до вѣ́ка не поги́бнетъ:
12
пам’ять про нього не загине, й ім’я його буде жити у роди родів.
12
не ѿи́детъ па́мѧть є҆гѡ̀, и҆ и҆́мѧ є҆гѡ̀ поживе́тъ въ ро́ды родѡ́въ:
13
Народи будуть прославляти його мудрість, і суспільство буде звіщати хвалу його;
13
премꙋ́дрость є҆гѡ̀ повѣ́дѧтъ ꙗ҆зы́цы, и҆ хвалꙋ̀ є҆гѡ̀ и҆сповѣ́сть цр҃ковь.
14
доки буде жити, він придбає більшу славу, ніж тисячі; а коли спочиє, збільшить її.
14
А҆́ще пребꙋ́детъ, приꙋсво́итъ себѣ̀, и҆ а҆́ще почі́етъ, и҆́мѧ ѡ҆ста́витъ па́че ты́сѧщъ.
15
Ще подумавши, розповім, бо я повний, як місяць у повноті своїй.
15
Є҆щѐ размы́сливъ повѣ́мъ, и҆ ꙗ҆́коже лꙋны̀ полнота̀ напо́лнихсѧ.
16
Вислухайте мене, благочестиві діти, і ростіть, як троянда, що росте на полі біля потоку;
16
Послꙋ́шайте менѐ, преподо́бнїи сы́нове, и҆ прозѧ́бните ꙗ҆́кѡ ши́пки произраста́ющыѧ при пото́цѣ се́лнѣмъ,
17
виточуйте пахощі, як ливан;
17
и҆ ꙗ҆́коже лїва́нъ дади́те благово́нїе,
18
цвітіть, як лілея, поширюйте пахощі і співайте пісню;
18
и҆ процвѣти́те цвѣ́тъ ꙗ҆́кѡ крі́нъ, преподади́те воню̀ и҆ воспо́йте пѣ́снь.
19
благословляйте Господа в усіх ділах; величайте ім’я Його і прославляйте Його хвалою Його,
19
Благослови́те гдⷭ҇а во всѣ́хъ дѣ́лѣхъ є҆гѡ̀, дади́те и҆́мени є҆гѡ̀ вели́чїе и҆ и҆сповѣ́дайтесѧ во хвале́нїи є҆гѡ̀,
20
піснями вуст і гуслями і, прославляючи, говоріть так:
20
въ пѣ́снехъ оу҆сте́нъ и҆ въ гꙋ́слехъ, и҆ си́це рцы́те во и҆сповѣ́данїи:
21
усі діла Господа дуже доброчинні, і всяке повеління Його у свій час сповниться;
21
дѣла̀ гдⷭ҇нѧ всѧ̑ ꙗ҆́кѡ дѡбра̀ ѕѣлѡ̀, и҆ всѧ́ко повелѣ́нїе во вре́мѧ своѐ бꙋ́детъ.
22
і не можна сказати: «що це? для чого це?», бо усе у свій час відкриється.
22
И҆ нѣ́сть рещѝ: что̀ сїѐ; на что̀ сїѐ; всѧ̑ бо сїѧ̑ во вре́мѧ своѐ взы̑скана бꙋ́дꙋтъ.
23
За словом Його стала вода, як стіг, і за словами вуст Його з’явилися вмістилища вод.
23
Сло́вомъ є҆гѡ̀ ста̀ вода̀ ꙗ҆́кѡ сто́гъ, и҆ гл҃го́ломъ оу҆́стъ є҆гѡ̀ прїѧ́тєлища вѡдна́ѧ.
24
У повеліннях Його — усе Його благовоління, і ніхто не може применшити спасительність їх.
24
Повелѣ́нїемъ є҆гѡ̀ всѧ́кое благоволе́нїе, и҆ нѣ́сть, и҆́же оу҆ма́литъ спⷭ҇нїе є҆гѡ̀.
25
Перед Ним діла всякої плоті, і неможливо сховатися від очей Його.
25
Дѣла̀ всѧ́кїѧ пло́ти пред̾ ни́мъ, и҆ нѣ́сть оу҆кры́тисѧ ѿ ѻ҆че́съ є҆гѡ̀:
26
Він передбачає з віку у вік, і нічого немає дивного перед Ним.
26
ѿ вѣ́ка на вѣ́къ призрѣ̀, и҆ ничто́же є҆́сть ди́вно пред̾ ни́мъ.
27
Не можна сказати: «що це? для чого це?», бо усе створено для свого вжитку.
27
Нѣ́сть рещѝ: что̀ сїѐ; на что̀ сїѐ; всѧ̑ бо на потре́бꙋ и҆́хъ создана̑ бы́ша.
28
Благословення Його покриває, як ріка, і, як потоп, напуває сушу.
28
Блгⷭ҇ве́нїе є҆гѡ̀ ꙗ҆́кѡ рѣка̀ покры̀ и҆ ꙗ҆́кѡ пото́къ сꙋ́шꙋ напоѝ:
29
Але і гніву Його зазнають народи, як колись Він перетворив води на солончаки.
29
си́це гнѣ́въ є҆гѡ̀ ꙗ҆зы́цы наслѣ́дѧтъ, ꙗ҆́кѡ превратѝ во́дꙋ въ сла́ность.
30
Путі Його для святих прямі, а для беззаконних вони — спотикання.
30
Пꙋтїѐ є҆гѡ̀ преподѡ́бнымъ пра́ви, та́кѡ беззако́нникѡмъ претыка̑нїѧ.
31
Від початку для добрих створене добре, як для грішників — зле.
31
Блага̑ѧ благи̑мъ создана̑ бы́ша и҆з̾ нача́ла, та́кожде грѣ̑шнымъ ѕла̑ѧ.
32
Головні з усіх потреб для життя людини — вода, вогонь, залізо, сіль, пшеничне борошно, мед, молоко, виноградний сік, олія й одяг:
32
Нача́ло всѧ́кїѧ потре́бы въ житїѐ человѣ́кꙋ, вода̀ и҆ ѻ҆́гнь, и҆ желѣ́зо и҆ со́ль, и҆ семїда́лъ пшени́цы и҆ млеко̀ и҆ ме́дъ, кро́вь гро́здова и҆ ма́сло и҆ ри́за:
33
усе це благочестивим служить на користь, а грішникам може обернутися на шкоду.
33
всѧ̑ сїѧ̑ благочести̑вымъ во блага̑ѧ, си́це и҆ грѣ́шникѡмъ превратѧ́тсѧ во ѕла̑ѧ.
34
Є вітри, які створені для помсти й у люті своїй посилюють удари свої,
34
Сꙋ́ть дꙋ́си, и҆̀же со́здани бы́ша на ме́сть и҆ ꙗ҆́ростїю свое́ю оу҆тверди́ша ра̑ны и҆̀мъ:
35
під час устремління свого виливають силу і задовольняють лють Творця їх.
35
во вре́мѧ сконча́нїѧ и҆злїю́тъ крѣ́пость и҆ ꙗ҆́рость сотво́ршагѡ и҆̀хъ соверша́тъ.
36
Вогонь і град, голод і смерть — усе це створено для помсти;
36
Ѻ҆́гнь и҆ гра́дъ, и҆ гла́дъ и҆ сме́рть, всѧ̑ сїѧ̑ создана̑ бы́ша на ме́сть:
37
зуби звірів, і скорпіони, і змії, і меч, який мститься нечестивим загибеллю, —
37
зꙋ́бы ѕвѣре́й и҆ скѡрпі́и, и҆ є҆хі̑дны и҆ ме́чь ѿмща́ѧй въ поги́бель нечести́выхъ,
38
зрадіють повелінню Його і готові будуть на землі, коли будуть потрібні, й у свій час не переступлять слова Його.
38
въ за́повѣдехъ є҆гѡ̀ возвеселѧ́тсѧ, и҆ на землѝ на потре́бꙋ оу҆гото́вѧтсѧ, и҆ во бремена́хъ свои́хъ не и҆́мꙋтъ прейтѝ сло́ва.
39
Тому я від самого початку вирішив, обміркував і залишив у писанні,
39
Сегѡ̀ ра́ди и҆спе́рва оу҆тверди́хсѧ и҆ размы́слихъ и҆ въ писа́нїи ѡ҆ста́вихъ:
40
що усі діла Господа прекрасні, і Він дарує усе потрібне у свій час;
40
всѧ̑ дѣла̀ гдⷭ҇нѧ бла̑га, и҆ всю̀ потре́бꙋ во вре́мѧ своѐ пода́стъ:
41
і не можна сказати: «це гірше за те», бо усе у свій час визнане буде добрим.
41
и҆ нѣ́сть рещѝ: сїѐ сегѡ̀ ѕлѣ́е: всѧ̑ бо во вре́мѧ на оу҆гожде́нїе бꙋ́дꙋтъ.
42
Отже, усім серцем і вустами оспівуйте і благословляйте ім’я Господа.
42
И҆ нн҃ѣ всѣ́мъ се́рдцемъ и҆ оу҆сты̑ воспо́йте и҆ благослови́те и҆́мѧ гдⷭ҇не.