Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Багато трудів призначено кожній людині, і важке ярмо на синах Адама, з дня виходу з утроби матері їх до дня повернення до матері усіх.
1
Непрaзднство вeліе создано2 бhсть всsкому человёку, и3 и4го тsжко на сынёхъ ґдaмлихъ, t днE и3сх0да и3з8 чрeва мaтере и4хъ до днE погребeніz въ мaтерь всёхъ.
2
Думка про очікуване і день смерти породжує у них міркування і страх серця.
2
Размышлє1ніz и4хъ и3 стрaхъ сердeчный, помышлeніе чazніz, дeнь скончaніz:
3
Від того, хто сидить на славному престолі і до поваленого на землі і у поросі,
3
t сэдsщагw на прест0лэ слaвы и3 дaже до смирeннагw на земли2 и3 пeпелэ,
4
від того, хто носить порфиру і вінець, і до одягненого у руб’я, —
4
t носsщагw багрzни1цу и3 вэнeцъ и3 дaже до њдэвaющагwсz льнsною,
5
у всякого досада і ревнощі, і знічення, і занепокоєння, і страх смерти, й обурення, і сварка, і під час заспокоєння на постелі нічний сон бентежить розум його.
5
ћрость и3 зaвисть, и3 мzтeжъ и3 молвA, и3 стрaхъ смeрти и3 враждA и3 рвeніе, и3 во врeмz пок0z на л0жи с0нъ нощнhй и3змэнsетъ рaзумъ є3гw2:
6
Мало, майже зовсім не має він спокою, і тому й уві сні він, як удень, насторожі:
6
мaлw ћкw ничт0же на пок0й, и3 t тогw2 во снёхъ ћкw во днeхъ блюдeніz:
7
будучи збентеженим серцевими своїми мріями, як той, що утік з поля битви, під час безпеки своєї він пробуджується і не може надивуватися, що нічого не було страшного.
7
возмущeнъ видёніемъ сeрдца своегw2, ћкw и3збэжaвъ t лицA брaни, во врeмz спасeніz своегw2 востA, и3 дивsсz ни при є3ди1нэмъ же стрaсэ.
8
Хоч це буває з усякою плоттю, від людини до худоби, але у грішників у сім разів більше за це.
8
Со всsкою пл0тію t человёка дaже до скотA, и3 на грёшныхъ седмери1цею къ си6мъ:
9
Смерть, убивство, сварка, меч, нещастя, голод, руйнація й удари, —
9
смeрть и3 кр0вь, и3 рвeніе и3 nрyжіе, наведє1ніz, глaдъ и3 сокрушeніе и3 р†ны,
10
усе це — для беззаконних; і потоп був для них.
10
на беззак0нныхъ создан† бhша сі‰ вс‰, и3 си1хъ рaди бhсть пот0пъ.
11
Усе, що від землі, повертається у землю, і що з води, повертається у море.
11
Вс‰, є3ли6ка t земли2, въ зeмлю возвращaютсz, и3 t воды2, въ м0ре возвращaютсz.
12
Усякий подарунок і несправедливість будуть знищені, а вірність буде стояти повік.
12
Всsкъ дaръ и3 непрaвда и3стреби1тсz, ґ вёра во вёкъ стоsти бyдетъ.
13
Маєтки несправедливих, як потік, висохнуть і, як сильний грім при заливному дощі, прогримлять.
13
И#мёніе непрaведныхъ ћкw рэкA и4зсхнетъ, и3 ћкоже гр0мъ вели1къ въ д0ждь возгреми1тъ.
14
Хто відкриває руку, той буває веселий; а злочинці остаточно загинуть.
14
Е#гдA разгнeтъ рyцэ, возвесели1тсz, тaкw преступaющіи до концA и3зчeзнутъ.
15
Нащадки нечестивих не примножать гілок, і нечисті корені — на стрімкій скелі:
15
И#зч†діz нечести1выхъ не ўмн0жатъ вётвій, и3 корє1ніz нечи6стаz на твeрдэ кaмени:
16
осока біля усякої води і на березі ріки скошується раніше усякої іншої трави.
16
ѕлaкъ над8 всsкою вод0ю и3 на брeзэ рэки2 прeжде всsкіz травы2 и3ст0рженъ бyдетъ.
17
Доброчинність, як рай, повна благословінь, і милостиня перебуває повік.
17
Благодaть ћкw рaй во благословeніихъ, и3 ми1лостынz во вёкъ пребывaетъ.
18
Життя задоволеного своєю долею і трудівника солодке; але перевершує обох той, хто знаходить скарб.
18
Жив0тъ самодов0лнагw дёлателz ўслади1тсz, и3 пaче nбои1хъ њбрэтazй сокр0вище.
19
Діти і побудова міста увічнюють ім’я, але кращою за те й інше вважається бездоганна дружина.
19
Ч†да и3 созидaніе грaда ўтверждaютъ и4мz, и3 пaче nбои1хъ женA непор0чна вмэнsетсz.
20
Вино і музика веселять серце, але краще за те й інше — любов до мудрости.
20
Віно2 и3 мусікjа веселsтъ сeрдце, ґ пaче nбои1хъ возлюблeніе премyдрости.
21
Сопілка і гуслі роблять приємним спів, але краще за них — приємний язик.
21
Свирёль и3 pалти1рь ўслаждaютъ пёснь, ґ пaче nбои1хъ љзhкъ слaдкій.
22
Приємність і краса бажані для очей твоїх, але більше тієї й іншої — зелень посіву.
22
Благодaти и3 добр0ты возжелaетъ џко твоE, ґ пaче nбои1хъ ѕлaка сёмене.
23
Друг і приятель сходяться часом, але дружина з чоловіком — завжди.
23
Пріsтель и3 дрyгъ срэт†ющасz во врeмz, ґ пaче nбои1хъ женA съ мyжемъ.
24
Брати і покровителі — під час скорботи, але вірніше за тих та інших спасає милостиня.
24
Брaтіz и3 п0мощь во врeмz ск0рби, ґ пaче nбои1хъ ми1лостынz и3збaвитъ.
25
Золото і срібло утверджують стопи, але надійнішою за те й інше визнається добра порада.
25
Злaто и3 сребро2 ўтвердsтъ н0гу, ґ пaче nбои1хъ совётъ благоуг0денъ бyдетъ.
26
Багатство і сила підносять серце, але вищий за те — страх Господній:
26
И#мёніе и3 крёпость вознесyтъ сeрдце, ґ пaче nбои1хъ стрaхъ гDень:
27
у страху Господньому немає недоліку, і немає потреби шукати при ньому допомоги;
27
нёсть во стрaсэ гDни ўмалeніz и3 нёсть въ нeмъ лишeніz п0мощи:
28
страх Господній — як благословенний рай, і наділяє його усякою славою.
28
стрaхъ гDень ћкw рaй благословeніz, и3 пaче всsкіz слaвы покры2 є3го2.
29
Сину мій! не живи життям убогим: краще померти, ніж просити милостиню.
29
Чaдо, живот0мъ просли1вымъ не живи2: лyчше ўмрeти, нeжели проси1ти.
30
Хто задивляється на чужий стіл, того життя — не життя: він принижує душу свою чужими стравами;
30
Мyжъ зрS на чуждyю трапeзу, нёсть жив0тъ є3гw2 въ числЁ животA: њпечaлитъ дyшу свою2 чуждhми брaшны:
31
але людина розумна і вихована застереже себе від того.
31
мyжъ же худ0гъ и3 накaзанъ сохрани1тсz.
32
У вустах безсоромного солодким здається прохання милостині, але в утробі його вогонь запалає.
32
Во ўстёхъ нестыдли1вагw прошeніе ўслади1тсz, и3 во чрeвэ є3гw2 џгнь возгори1тсz.