Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Багато трудів призначено кожній людині, і важке ярмо на синах Адама, з дня виходу з утроби матері їх до дня повернення до матері усіх.
1
Непра́зднство ве́лїе создано̀ бы́сть всѧ́комꙋ человѣ́кꙋ, и҆ и҆́го тѧ́жко на сынѣ́хъ а҆да́млихъ, ѿ днѐ и҆схо́да и҆з̾ чре́ва ма́тере и҆́хъ до днѐ погребе́нїѧ въ ма́терь всѣ́хъ.
2
Думка про очікуване і день смерти породжує у них міркування і страх серця.
2
Размышлє́нїѧ и҆́хъ и҆ стра́хъ серде́чный, помышле́нїе ча́ѧнїѧ, де́нь сконча́нїѧ:
3
Від того, хто сидить на славному престолі і до поваленого на землі і у поросі,
3
ѿ сѣдѧ́щагѡ на престо́лѣ сла́вы и҆ да́же до смире́ннагѡ на землѝ и҆ пе́пелѣ,
4
від того, хто носить порфиру і вінець, і до одягненого у руб’я, —
4
ѿ носѧ́щагѡ багрѧни́цꙋ и҆ вѣне́цъ и҆ да́же до ѡ҆дѣва́ющагѡсѧ льнѧ́ною,
5
у всякого досада і ревнощі, і знічення, і занепокоєння, і страх смерти, й обурення, і сварка, і під час заспокоєння на постелі нічний сон бентежить розум його.
5
ꙗ҆́рость и҆ за́висть, и҆ мѧте́жъ и҆ молва̀, и҆ стра́хъ сме́рти и҆ вражда̀ и҆ рве́нїе, и҆ во вре́мѧ поко́ѧ на ло́жи со́нъ нощны́й и҆змѣнѧ́етъ ра́зꙋмъ є҆гѡ̀:
6
Мало, майже зовсім не має він спокою, і тому й уві сні він, як удень, насторожі:
6
ма́лѡ ꙗ҆́кѡ ничто́же на поко́й, и҆ ѿ тогѡ̀ во снѣ́хъ ꙗ҆́кѡ во дне́хъ блюде́нїѧ:
7
будучи збентеженим серцевими своїми мріями, як той, що утік з поля битви, під час безпеки своєї він пробуджується і не може надивуватися, що нічого не було страшного.
7
возмꙋще́нъ видѣ́нїемъ се́рдца своегѡ̀, ꙗ҆́кѡ и҆збѣжа́въ ѿ лица̀ бра́ни, во вре́мѧ спасе́нїѧ своегѡ̀ воста̀, и҆ дивѧ́сѧ ни при є҆ди́нѣмъ же стра́сѣ.
8
Хоч це буває з усякою плоттю, від людини до худоби, але у грішників у сім разів більше за це.
8
Со всѧ́кою пло́тїю ѿ человѣ́ка да́же до скота̀, и҆ на грѣ́шныхъ седмери́цею къ си̑мъ:
9
Смерть, убивство, сварка, меч, нещастя, голод, руйнація й удари, —
9
сме́рть и҆ кро́вь, и҆ рве́нїе и҆ ѻ҆рꙋ́жїе, наведє́нїѧ, гла́дъ и҆ сокрꙋше́нїе и҆ ра̑ны,
10
усе це — для беззаконних; і потоп був для них.
10
на беззако́нныхъ создана̑ бы́ша сїѧ̑ всѧ̑, и҆ си́хъ ра́ди бы́сть пото́пъ.
11
Усе, що від землі, повертається у землю, і що з води, повертається у море.
11
Всѧ̑, є҆ли̑ка ѿ землѝ, въ зе́млю возвраща́ютсѧ, и҆ ѿ воды̀, въ мо́ре возвраща́ютсѧ.
12
Усякий подарунок і несправедливість будуть знищені, а вірність буде стояти повік.
12
Всѧ́къ да́ръ и҆ непра́вда и҆стреби́тсѧ, а҆ вѣ́ра во вѣ́къ стоѧ́ти бꙋ́детъ.
13
Маєтки несправедливих, як потік, висохнуть і, як сильний грім при заливному дощі, прогримлять.
13
И҆мѣ́нїе непра́ведныхъ ꙗ҆́кѡ рѣка̀ и҆́зсхнетъ, и҆ ꙗ҆́коже гро́мъ вели́къ въ до́ждь возгреми́тъ.
14
Хто відкриває руку, той буває веселий; а злочинці остаточно загинуть.
14
Є҆гда̀ разгне́тъ рꙋ́цѣ, возвесели́тсѧ, та́кѡ престꙋпа́ющїи до конца̀ и҆зче́знꙋтъ.
15
Нащадки нечестивих не примножать гілок, і нечисті корені — на стрімкій скелі:
15
И҆зча̑дїѧ нечести́выхъ не оу҆мно́жатъ вѣ́твїй, и҆ корє́нїѧ нечи̑стаѧ на тве́рдѣ ка́мени:
16
осока біля усякої води і на березі ріки скошується раніше усякої іншої трави.
16
ѕла́къ над̾ всѧ́кою водо́ю и҆ на бре́зѣ рѣкѝ пре́жде всѧ́кїѧ травы̀ и҆сто́рженъ бꙋ́детъ.
17
Доброчинність, як рай, повна благословінь, і милостиня перебуває повік.
17
Благода́ть ꙗ҆́кѡ ра́й во благослове́нїихъ, и҆ ми́лостынѧ во вѣ́къ пребыва́етъ.
18
Життя задоволеного своєю долею і трудівника солодке; але перевершує обох той, хто знаходить скарб.
18
Живо́тъ самодово́лнагѡ дѣ́лателѧ оу҆слади́тсѧ, и҆ па́че ѻ҆бои́хъ ѡ҆брѣта́ѧй сокро́вище.
19
Діти і побудова міста увічнюють ім’я, але кращою за те й інше вважається бездоганна дружина.
19
Ча̑да и҆ созида́нїе гра́да оу҆твержда́ютъ и҆́мѧ, и҆ па́че ѻ҆бои́хъ жена̀ непоро́чна вмѣнѧ́етсѧ.
20
Вино і музика веселять серце, але краще за те й інше — любов до мудрости.
20
Вїно̀ и҆ мꙋсїкі́а веселѧ́тъ се́рдце, а҆ па́че ѻ҆бои́хъ возлюбле́нїе премꙋ́дрости.
21
Сопілка і гуслі роблять приємним спів, але краще за них — приємний язик.
21
Свирѣ́ль и҆ ѱалти́рь оу҆слажда́ютъ пѣ́снь, а҆ па́че ѻ҆бои́хъ ѧ҆зы́къ сла́дкїй.
22
Приємність і краса бажані для очей твоїх, але більше тієї й іншої — зелень посіву.
22
Благода́ти и҆ добро́ты возжела́етъ ѻ҆́ко твоѐ, а҆ па́че ѻ҆бои́хъ ѕла́ка сѣ́мене.
23
Друг і приятель сходяться часом, але дружина з чоловіком — завжди.
23
Прїѧ́тель и҆ дрꙋ́гъ срѣта̑ющасѧ во вре́мѧ, а҆ па́че ѻ҆бои́хъ жена̀ съ мꙋ́жемъ.
24
Брати і покровителі — під час скорботи, але вірніше за тих та інших спасає милостиня.
24
Бра́тїѧ и҆ по́мощь во вре́мѧ ско́рби, а҆ па́че ѻ҆бои́хъ ми́лостынѧ и҆зба́витъ.
25
Золото і срібло утверджують стопи, але надійнішою за те й інше визнається добра порада.
25
Зла́то и҆ сребро̀ оу҆твердѧ́тъ но́гꙋ, а҆ па́че ѻ҆бои́хъ совѣ́тъ благоꙋго́денъ бꙋ́детъ.
26
Багатство і сила підносять серце, але вищий за те — страх Господній:
26
И҆мѣ́нїе и҆ крѣ́пость вознесꙋ́тъ се́рдце, а҆ па́че ѻ҆бои́хъ стра́хъ гдⷭ҇ень:
27
у страху Господньому немає недоліку, і немає потреби шукати при ньому допомоги;
27
нѣ́сть во стра́сѣ гдⷭ҇ни оу҆мале́нїѧ и҆ нѣ́сть въ не́мъ лише́нїѧ по́мощи:
28
страх Господній — як благословенний рай, і наділяє його усякою славою.
28
стра́хъ гдⷭ҇ень ꙗ҆́кѡ ра́й благослове́нїѧ, и҆ па́че всѧ́кїѧ сла́вы покры̀ є҆го̀.
29
Сину мій! не живи життям убогим: краще померти, ніж просити милостиню.
29
Ча́до, живото́мъ просли́вымъ не живѝ: лꙋ́чше оу҆мре́ти, не́жели проси́ти.
30
Хто задивляється на чужий стіл, того життя — не життя: він принижує душу свою чужими стравами;
30
Мꙋ́жъ зрѧ̀ на чꙋждꙋ́ю трапе́зꙋ, нѣ́сть живо́тъ є҆гѡ̀ въ числѣ̀ живота̀: ѡ҆печа́литъ дꙋ́шꙋ свою̀ чꙋжды́ми бра́шны:
31
але людина розумна і вихована застереже себе від того.
31
мꙋ́жъ же хꙋдо́гъ и҆ нака́занъ сохрани́тсѧ.
32
У вустах безсоромного солодким здається прохання милостині, але в утробі його вогонь запалає.
32
Во оу҆стѣ́хъ нестыдли́вагѡ проше́нїе оу҆слади́тсѧ, и҆ во чре́вѣ є҆гѡ̀ ѻ҆́гнь возгори́тсѧ.