Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Після цього з’явився Нафан, щоб пророкувати у дні Давида.
1
И$ по немъ въста` наџа'нъ пррoчесᲄвова'ти въ дн~и двDвы
2
Як жир, відокремлений від мирної жертви, так Давид від синів Ізраїлевих.
2
ЈА/коже тђкъ эTлђчеn эT ѓ^лътаря, тако и^ дв~дъ эT сн~вᲆ і^и^л~евыхъ.
3
Він грав з левами, як з козенятами, і з ведмедями, як з ягнятами.
3
со львы` и^гра` ја%ко с козлищи, и^ с медвњдьми ја%ко съ а'гньцы ѓ%вчими
4
В юності своїй чи не убив він велетня, чи не зняв ганьбу з народу,
4
въ ю'ности свое'и” не ё^би'лъ л^и и^споли'на, и^ эTја%ть поноше'нїе эT людїи.
5
коли підняв руку з пращним каменем і подолав гординю Голіафа?
5
е^гда простретъ рђцњ пра'щею ка'менемъ, ниꙁложи'ти горды'ню голїа'довђ.
6
Бо він воззвав до Господа Всевишнього, і Він дав силу правиці його — уразити людину, сильну на війні, і піднести ріг народу свого.
6
приꙁва' бо г~а вы'шнего, и^ даде` въ десницђ е^го крњпость, ниꙁложи'ти чл~ка си'лна на брани, и^ въꙁдви'гнђти ро'гъ людїи свои^хъ.
7
Так прославив народ його десятками тисяч і звеличив його у благословеннях Господа, як достойний вінець слави,
7
се` въ тмаX просла'вилъ е^си, и^ въсхвали е^го ѓ^ блsвенїи е^гда же носи'ти е^мђ вњнецъ славы. г~ь
8
бо він знищив навколишніх ворогів і смирив ворожих филистимлян, — навіть донині скрушив ріг їх.
8
потреби б^о враги ѓ%крsтᲆ и^ ё^ничижи филисти'мляны проти'вники до дн~ешняго дн~е. съкрђши` и^мъ ро'гъ,
9
Після кожного діла свого він приносив подяку Святому Всевишньому словом хвали;
9
въ всяцњмъ дњлњ своеM дасть и^сповњда'нїе ст~омђ вы'шънемђ гл~ъми славы.
10
від усього серця він оспівував і любив Творця свого.
10
всњмъ срDцем# е^го въсхвали`, и^ въꙁлюби` сътворъшаго и&”
11
І поставив перед жертовником піснеспівців, щоб голосом їх усолоджувати піснеспіви.
11
И$ поста'ви пњвца` прямо ѓ^лтаре'ви, и^ звђкомъ и^хъ ё^слажа'ти гласъ”
12
Він надав святам велич і з точністю визначив часи, щоб вони хвалили святе ім’я Його і з раннього ранку оглашали святилище.
12
дасть празDникомᲆ бл~гђ лњпотђ, и^ ё^краси` времена до кон#чины. въспњва'ти иM и%мя ст~ое е^го, и^ эT ё'тра красиᲄи въ ст~илищи
13
І Господь відпустив йому гріхи і навіки підніс ріг його і дарував йому завіт царствений і престіл слави в Ізраїлі.
13
Гь~ эTја%ть грњхи е^го, и^ въꙁнесе роh его въ вњки” И$ дасть е^мђ ꙁавњтъ црsкъ, и^ прsтлъ славы въ і^и^л~и”
14
Після нього постав мудрий син його і заради батька жив щасливо.
14
Посемъ въста сн~ъ разђмиченъ, и^ сего ради ѓ^бита` въ простраnстве”
15
Соломон царював у мирні дні, тому що Бог заспокоїв його з усіх боків, щоб він побудував дім в ім’я Його і приготував святилище навіки.
15
Соло'монъ въцр~ися въ дн~и ми'ра, ја%ко б~ъ препоко'и ѓ%крsтъ. да съзижDетъ домъ въ и^мя е^го, и^ да ё^готовитъ ст~илище въ вњки.
16
Який мудрий був ти в юності твоїй і, подібно до ріки, повний розуму!
16
Ко'ль преё^мђдрися вᲆ ю'ности свое'и, и наплънися ја%ко рњка` ра'зђма,
17
Душа твоя покрила землю, і ти наповнив її загадковими притчами;
17
и^ зеMлю покры` дш~а твоя. и^сполнилъ е^си при'тчамъ гаданїя,
18
ім’я твоє пронеслося до віддалених островів, і тебе любили за мир твій;
18
про'иде и%мя твое въ ѓ'стровы далече, и^ възлю'бленъ бысть ѓ^ ми'рњ свое^мъ”
19
за пісні і вислови, за притчі і пояснення тобі дивувалися країни.
19
Пњсньми и^ приTчами и^ приѓ^браженїеM, и въ сказа'нїи подиви'шася страны
20
В ім’я Господа Бога, найменованого Богом Ізраїля,
20
и%менеM г~а б~а, нареченаго б~а і^и^л~ева.
21
ти зібрав золото, як мідь, і примножив срібло, як свинець.
21
събраl е^си ја%ко мᲇдь зла'то, и^ ја%ко ѓ%лово ё^мно'жилъ е^си сребро`”
22
Але ти схилив стегна твої до жінок і поневолився ними тілом твоїм;
22
Вдаl е^си бока твоя` жена'мъ, и^ порабощенъ бысть тњломъ свои^мъ
23
ти поклав пляму на славу твою й осквернив сім’я твоє так, що навів гнів на дітей твоїх, — і вони гірко оплакували твоє безумство, — що влада розділилася надвоє, і від Єфрема пішло непокірливе царство.
23
и далъ е^си поро'къ на дш~ђ свою. и^ ѓ^сквернилъ е^си сњмя свое, нанести` гнњвъ на ча'да своя, и^ ё^милитися ѓ^ беꙁђмїи свое^мъ. быти на двою мђчительствђ, и^ эT е^фре'ма быти црsтвђ непокори'вђ”
24
Але Господь не залишить Своєї милости і не зруйнує жодного із діл Своїх, не знищить нащадків обраного Свого і не викорінить сім’я того, хто полюбив Його.
24
Гь~ же не и^маᲄь ѓста'виᲄи млsти свое^я, и^ не растлњеT эT дњлъ е^го. не и^стребиTся эT и^ꙁбраnнаго е^го и^щадїя, и^ сњмя възлюби'вшаго е^го не и^ꙁметъ”
25
І Він дав Якову залишок, і Давиду — корінь від нього.
25
І$а'ковђ дасть ѓ^станокъ, и^ дв~дђ эT него ко'рень.
26
І спочив Соломон з батьками своїми
26
и^ почи` соло'монъ съ эTц~ы свои^ми.
27
і залишив після себе від сімені свого безумство народу,
27
и^ ѓ^ста'ви по себњ эT сᲇмене свое^го лю'демъ беꙁђмїе,
28
убогого розумом Ровоама, який відвернув від себе народ через свої наради,
28
и^ ё^маля'щася ра'ꙁђмомъ ровоа'ма, и^же эTста'ви лю'ди эT совњта свое^го”
29
й Ієровоама, сина Наватового, який увів у гріх Ізраїля і Єфрему указав шлях гріха.
29
І$еровоа'ма сн~а нава'това, и^же сътвори'ша съгрњши'ти і^и^л~я. и^ даs е^фремђ пђть къ грњхђ,
30
І дуже примножилися гріхи їхні, так що вони вигнані були із землі своєї;
30
и^ ё^множишася грњси и^хъ ѕњло, эTстђпити и%мъ эT ꙁемля` свое^я,
31
і замірялися вони на всяке зло, доки не прийшла на них помста.
31
и^ вся'ко лђкаvство и^ꙁыска'ша, дондеже месть прїиде на' ня”