Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Після цього з’явився Нафан, щоб пророкувати у дні Давида.
1
И҆ по се́мъ воста̀ наѳа́нъ прⷪ҇ро́чествовати во дни̑ даві́дѡвы.
2
Як жир, відокремлений від мирної жертви, так Давид від синів Ізраїлевих.
2
Ꙗ҆́коже тꙋ́къ ѿлꙋче́нъ ѿ же́ртвы ми́рныѧ, та́кѡ даві́дъ ѿ сынѡ́въ і҆и҃левыхъ.
3
Він грав з левами, як з козенятами, і з ведмедями, як з ягнятами.
3
Со львы̑ и҆гра́ше ꙗ҆́кѡ съ кѡ́злищи и҆ съ медвѣ́дми ꙗ҆́кѡ со а҆́гнцы ѻ҆́вчими.
4
В юності своїй чи не убив він велетня, чи не зняв ганьбу з народу,
4
Во ю҆́ности свое́й не оу҆би́лъ ли и҆споли́на, и҆ ѿѧ́тъ поноше́нїе ѿ люді́й,
5
коли підняв руку з пращним каменем і подолав гординю Голіафа?
5
є҆гда̀ прострѐ рꙋ́кꙋ съ ка́менемъ и҆з̾ пра́щи низложи́ти горды́ню голїа́ѳовꙋ;
6
Бо він воззвав до Господа Всевишнього, і Він дав силу правиці його — уразити людину, сильну на війні, і піднести ріг народу свого.
6
Призва́ бо гдⷭ҇а вы́шнѧгѡ, и҆ вдадѐ въ десни́цꙋ є҆гѡ̀ крѣ́пость низложи́ти человѣ́ка си́льна на бра́ни, вознестѝ ро́гъ люді́й свои́хъ.
7
Так прославив народ його десятками тисяч і звеличив його у благословеннях Господа, як достойний вінець слави,
7
Си́це во тма́хъ просла́ви є҆го̀ и҆ восхвалѝ є҆го̀ во блгⷭ҇ве́нїихъ гдⷭ҇нихъ, внегда̀ носи́ти є҆мꙋ̀ вѣне́цъ сла́вы.
8
бо він знищив навколишніх ворогів і смирив ворожих филистимлян, — навіть донині скрушив ріг їх.
8
Потреби́ бо врагѝ ѡ҆́крестъ и҆ оу҆ничижѝ фѷлїсті́млѧны проти́вники: да́же додне́сь сокрꙋшѝ и҆̀мъ ро́гъ.
9
Після кожного діла свого він приносив подяку Святому Всевишньому словом хвали;
9
Во всѧ́цѣмъ дѣ́лѣ свое́мъ дадѐ и҆сповѣ́данїе ст҃о́мꙋ вы́шнемꙋ глаго́ломъ сла́вы:
10
від усього серця він оспівував і любив Творця свого.
10
всѣ́мъ се́рдцемъ свои́мъ восхвалѝ и҆ возлюбѝ сотво́ршаго и҆̀.
11
І поставив перед жертовником піснеспівців, щоб голосом їх усолоджувати піснеспіви.
11
И҆ поста́ви пѣвцы̀ прѧ́мѡ ѻ҆лтаре́ви, и҆ звꙋ́комъ и҆́хъ оу҆слажда́ти пѣ́нїе.
12
Він надав святам велич і з точністю визначив часи, щоб вони хвалили святе ім’я Його і з раннього ранку оглашали святилище.
12
Дадѐ во пра́здницѣхъ благолѣ́пїе и҆ оу҆красѝ времена̀ да́же до сконча́нїѧ, внегда̀ воспѣва́ти и҆̀мъ и҆́мѧ ст҃о́е є҆гѡ̀ и҆ ѿ оу҆́тра гласи́ти во свѧти́лищи.
13
І Господь відпустив йому гріхи і навіки підніс ріг його і дарував йому завіт царствений і престіл слави в Ізраїлі.
13
Гдⷭ҇ь ѿѧ̀ грѣхѝ є҆гѡ̀ и҆ вознесѐ во вѣ́къ ро́гъ є҆гѡ̀, и҆ дадѐ є҆мꙋ̀ завѣ́тъ ца́рскїй и҆ престо́лъ сла́вы во і҆и҃ли.
14
Після нього постав мудрий син його і заради батька жив щасливо.
14
По се́мъ воста̀ сы́нъ разꙋми́ченъ и҆ сегѡ̀ ра́ди ѡ҆бита̀ въ простра́нствѣ:
15
Соломон царював у мирні дні, тому що Бог заспокоїв його з усіх боків, щоб він побудував дім в ім’я Його і приготував святилище навіки.
15
соломѡ́нъ воцари́сѧ во дне́хъ ми́ра, ꙗ҆́кѡ бг҃ъ препоко́и ѡ҆́крестъ, да сози́ждетъ до́мъ во и҆́мѧ є҆гѡ̀ и҆ да оу҆гото́витъ свѧти́лище во вѣ́къ.
16
Який мудрий був ти в юності твоїй і, подібно до ріки, повний розуму!
16
Ко́ль преꙋмꙋдри́лсѧ є҆сѝ во ю҆́ности свое́й и҆ напо́лнилсѧ є҆сѝ ꙗ҆́кѡ рѣка̀ ра́зꙋма.
17
Душа твоя покрила землю, і ти наповнив її загадковими притчами;
17
Зе́млю покры̀ дꙋша̀ твоѧ̀, и҆ и҆спо́лнилъ є҆сѝ при́тчами гада́нїй:
18
ім’я твоє пронеслося до віддалених островів, і тебе любили за мир твій;
18
про́йде и҆́мѧ твоѐ во ѻ҆́стровы дале́че, и҆ возлю́бленъ бы́лъ є҆сѝ въ ми́рѣ твое́мъ.
19
за пісні і вислови, за притчі і пояснення тобі дивувалися країни.
19
Въ пѣ́снехъ и҆ парїмїа́хъ и҆ во при́тчахъ и҆ во сказа́нїихъ оу҆диви́шасѧ тебѣ̀ страны̑.
20
В ім’я Господа Бога, найменованого Богом Ізраїля,
20
И҆́менемъ гдⷭ҇а бг҃а, нарѣче́ннагѡ бг҃а і҆и҃лева,
21
ти зібрав золото, як мідь, і примножив срібло, як свинець.
21
собра́лъ є҆сѝ ꙗ҆́кѡ мѣ́дь зла́то и҆ ꙗ҆́кѡ ѻ҆́лово оу҆мно́жилъ є҆сѝ сребро̀.
22
Але ти схилив стегна твої до жінок і поневолився ними тілом твоїм;
22
Вда́лъ є҆сѝ бока̀ твоѧ̑ жена́мъ и҆ порабо́тилсѧ є҆сѝ тѣ́ломъ твои́мъ:
23
ти поклав пляму на славу твою й осквернив сім’я твоє так, що навів гнів на дітей твоїх, — і вони гірко оплакували твоє безумство, — що влада розділилася надвоє, і від Єфрема пішло непокірливе царство.
23
да́лъ є҆сѝ поро́къ сла́вѣ твое́й и҆ ѡ҆скверни́лъ є҆сѝ сѣ́мѧ твоѐ, нанестѝ гнѣ́въ на ча̑да твоѧ̑, и҆ оу҆мили́тисѧ ѡ҆ безꙋ́мїи твое́мъ: є҆́же раздѣли́тисѧ на дво́е ца́рствꙋ, и҆ ѿ є҆фре́ма нача́тисѧ ца́рствꙋ непокори́вꙋ.
24
Але Господь не залишить Своєї милости і не зруйнує жодного із діл Своїх, не знищить нащадків обраного Свого і не викорінить сім’я того, хто полюбив Його.
24
Гдⷭ҇ь же не ѡ҆ста́витъ млⷭ҇ти своеѧ̀ и҆ не растли́тъ ѿ дѣ́лъ свои́хъ, нижѐ и҆стреби́тъ и҆збра́ннагѡ своегѡ̀ и҆зча́дїй и҆ сѣ́мѧ возлюби́вшагѡ є҆го̀ не и҆́зметъ.
25
І Він дав Якову залишок, і Давиду — корінь від нього.
25
И҆ і҆а́кѡвꙋ дадѐ ѡ҆ста́нокъ, и҆ даві́дꙋ ѿ негѡ̀ ко́рень.
26
І спочив Соломон з батьками своїми
26
И҆ почѝ соломѡ́нъ со ѻ҆тцы̑ свои́ми
27
і залишив після себе від сімені свого безумство народу,
27
и҆ ѡ҆ста́ви по себѣ̀ ѿ сѣ́мене своегѡ̀ лю́демъ безꙋ́мїе,
28
убогого розумом Ровоама, який відвернув від себе народ через свої наради,
28
и҆ оу҆малѧ́ющасѧ ра́зꙋмомъ ровоа́ма, и҆́же ѿста́ви лю́ди ѿ совѣ́та своегѡ̀,
29
й Ієровоама, сина Наватового, який увів у гріх Ізраїля і Єфрему указав шлях гріха.
29
и҆ і҆еровоа́ма сы́на нава́това, и҆́же сотворѝ согрѣши́ти і҆и҃лю и҆ дадѐ є҆фре́мꙋ пꙋ́ть ко грѣхꙋ̀.
30
І дуже примножилися гріхи їхні, так що вони вигнані були із землі своєї;
30
И҆ оу҆мно́жишасѧ грѣсѝ и҆́хъ ѕѣлѡ̀, ѿстꙋпи́ти и҆̀мъ ѿ землѝ своеѧ̀:
31
і замірялися вони на всяке зло, доки не прийшла на них помста.
31
и҆ всѧ́ко лꙋка́вство и҆зыска́ша, до́ндеже ме́сть прїи́де на нѧ̀.