¹

Пам’ять Іосії — як сполука фіміаму, приготована майстерністю мироварника:

¹

Па'мять и^ѓ^сїева въ сложе'нїе џимїа'ма, състрое'ное дњ'ло мљ=рова'рника.

²

в усяких устах вона буде солодка, як мед, і як музика при частуванні вином.

²

въ вся'цњхъ ё^стњхъ ја%ко ме'дъ ё^слади'тся, и^ ја%ко мђсическа пњ'нїя в пи'рњ вина`.

³

Він успішно діяв у наверненні народу і знищив мерзоти беззаконня;

³

тои ё^пра'ви вся` въ ѓ^браще'нїе людїи, и^ эTя'тъ ме'рꙁость беꙁако'нїя.

⁴

він спрямував до Господа серце своє і у дні беззаконних утвердив благочестя.

⁴

и^ ё^пра'ви преD гм~ъ срDце е^го. въ дн~и беꙁако'нникъ ё^крњпи' пра'вовњрїе,

⁵

Крім Давида, Єзекії та Іосії, усі тяжко згрішили,

⁵

ра'звњ дв~да и^е^ꙁекїя і^ѓ^сїа, вс^и прегрњши'ша прегрњше'нїемъ.

⁶

бо залишили закон Всевишнього; царі юдейські припинилися,

⁶

ѓ^ста'виша б^о ꙁако'нъ вы'шняго е^гоже и^ цр~и і^ё%дови ё^клони'шася,

⁷

бо передали ріг свій іншим і славу свою — чужому народові.

⁷

да'ша б^о ро'гъ свои и%нњмъ, и^ сла'вђ свою ја^ꙁы'кђ тђждемђ”

⁸

Обране місто святині спалене, і вулиці його спустошені, як пророкував Єремія,

⁸

Пожго'ша и^ꙁбра'нъ гра'дъ ст~ыни, и ѓ^пђсти'ша пђти` е^го, рђко'ю і^е^ремїиною.

⁹

якого вони ображали, хоча він ще в утробі був освячений на пророка, щоб викорінювати, вражати і погубляти, так само як будувати і насаджувати.

⁹

ѓ^ꙁлоби'ша б^о е^го, и^ то'и въ чре'вњ сщ~енъ бы'сть пррoкъ, и^скорени'ти и^ ѓ^ꙁлоби'ти и^ погђбити, та'кожде съꙁда'ти и^ насади'ти”

¹⁰

Єзекиїль бачив явлення слави, яку Бог показав йому на херувимській колісниці;

¹⁰

І$еꙁекїиль и^же ви'дњ видњ'нїе сла'вы, ю%же покаꙁа` е^мђ въ ѓ^рђж'їи херђви'мᲆстњ”

¹¹

він нагадував про ворогів під образом дощу і сповіщав добре тим, хто виправляв путі свої.

¹¹

Помянђ б^о враги въ бђрњ, и^ ё^блажи'ти направля'ющиX пђть.

¹²

І дванадцять пророків — нехай процвітуть кості їхні на місці своїм! — утішали Якова і спасали їх вірною надією.

¹²

І$ ѓ^бо'юна'десяте пррoкђ да процвњтђтъ ко'сти эT мњстъ свои^хъ, ё^тњши б^о і^а'кова, и^ꙁба'вилъ я& мно'жествомъ крњ'пости”

¹³

Як звеличимо Зоровавеля? І він — як перстень на правій руці;

¹³

Ка'ко въꙁвели'чи ꙁороваве'ля, и^ сеи ја%ко печа'ть на деснњи рђцњ”

¹⁴

також Ісус, син Іоседека: вони у дні свої побудували дім і відновили святий храм Господу, призначений на вічну славу.

¹⁴

Та'кожде і^сђсᲆ сн~ъ ѓ^седе'ковъ, ја%же въ дн~и и^хъ съꙁда'ста до'мъ, и^ въꙁдвиго'ста цр~ковь ст~ђ гв~и, и^ ё^готованђ въ сла'вђ вњка”

¹⁵

Велика пам’ять і Неємії, який відбудував нам зруйновані стіни, поставив ворота і запори і відновив зруйновані доми наші.

¹⁵

І$ нее^мїи на мно'ѕњ бђ'ди па'мяT, и^ въꙁдви'гшемђ намᲆ стњ'ны паDшаа и^ поста'вльша две'ри и^ заво'ры, и^ въꙁдви'гшаго до'мђ распа'лины”

¹⁶

Не було на землі нікого зі створених, подібного до Еноха, — бо він був узятий від землі,

¹⁶

Никтоже съꙁда'нъ бы'сть та'ко ја%ко е^ноX на ꙁемли`, то'и б^о въꙁнесенъ бы'сть эT земля`”

¹⁷

і не народився такий муж, як Йосиф, глава братів, опора народу, — і кості його були вшановані.

¹⁷

І$ѓ'сифъ же бы'сть мђж'ъ во'жDь бра'тїи, и^ ё^твержDе'нїе лю'деM. и^ ко'сти е^го посњще'ны бы'ша.

¹⁸

Прославилися між людьми Сим і Сиф, але вище за все живе у творінні — Адам.

¹⁸

си'џъ и^ симъ прославле'на бы'ста въ чл~цXњ. и^ паче вся'кого живо'тнаго въ тва'ри а^да'мъ”