¹

Не покладайся на майно твоє і не говори: «вистачить на життя моє».

¹

Не ўповaй на и3мBніz тво‰ и3 не и3 рцы2: довHлна ми2 сyть.

²

Не йди за потягом душі твоєї і кріпости твоєї, щоб ходити у похотях серця твого,

²

Не послёдуй души2 твоeй и3 крёпости твоeй, є4же ходи1ти въ п0хотехъ сeрдца твоегw2,

³

і не говори: «хто владний у ділах моїх?», бо Господь неодмінно помститься за зухвалість твою.

³

и3 не рцы2: кт0 мz прем0жетъ; гDь бо мстsй tмсти1тъ ти2.

⁴

Не говори: «я грішив, і що мені було?», бо Господь довготерпеливий.

⁴

Не рцы2: согрэши1хъ, и3 чт0 ми бhсть; гDь бо є4сть долготерпэли1въ.

⁵

При думці про умилостивлення не будь безстрашний, щоб додавати гріх до гріхів

⁵

Њ њчищeніи безстрaшенъ не бyди, прилагaти грэхи2 на грэхи2,

⁶

і не говори: «милосердя Його велике, Він простить безліч гріхів моїх»;

⁶

не рцы2: щедр0та є3гw2 мн0га є4сть, мн0жество грэхHвъ мои1хъ њчcтитъ:

⁷

бо милосердя і гнів у Нього, і на грішниках перебуває лють Його.

⁷

млcть бо и3 гнёвъ ў негw2, и3 на грёшницэхъ почjетъ ћрость є3гw2.

⁸

Не барися звернутися до Господа, і не відкладай із дня на день:

⁸

Не мeдли њбрати1тисz ко гDу и3 не tлагaй дeнь t днE:

⁹

бо раптово найде гнів Господа, і ти загинеш під час помсти.

⁹

внезaпу бо и3зhдетъ гнёвъ гDень, и3 во врeмz мє1сти поги1бнеши.

¹⁰

Не покладайся на майно неправедне, бо воно не принесе тобі користи у день відвідування.

¹⁰

Не ўповaй на и3мBніz непрaвєдна: ни чи1мже бо ўп0льзуютъ въ дeнь наведeніz.

¹¹

Не вій при всякому вітрі і не ходи всякою стежкою: такий — двоязичний грішник.

¹¹

Не вёй себE всsкимъ вётромъ и3 не ходи2 всsкимъ путeмъ: си1це грёшникъ двоzзhченъ.

¹²

Будь твердий у твоєму переконанні, й одне нехай буде твоє слово.

¹²

Бyди ўтверждeнъ въ рaзумэ твоeмъ, и3 є3ди1но бyди сл0во твоE.

¹³

Будь швидкий до слухання, й обдумано давай відповідь.

¹³

Бyди ск0ръ въ слyшаніи твоeмъ, и3 съ долготерпёніемъ tвэщавaй tвётъ.

¹⁴

Якщо маєш знання, то відповідай ближньому, а якщо ні, то рука твоя нехай буде на вустах твоїх.

¹⁴

Ѓще є4сть въ тебЁ рaзумъ, tвэщaй и4скреннему: ѓще же ни2, то2 бyди рукA твоS на ўстёхъ твои1хъ.

¹⁵

У словах — слава і нечестя, і язик людини буває падінням її.

¹⁵

Слaва и3 безчeстіе въ бесёдэ и3 љзhкъ человёчь падeніе є3мY.

¹⁶

Не набудь слави обмовника, і не будь підступним язиком твоїм:

¹⁶

Не слови2 шепотни1къ и3 љзhкомъ твои1мъ не ўловлsй:

¹⁷

бо на злодії — сором, і на двоязичному — зле осудження.

¹⁷

на тaти бо стyдъ є4сть и3 заз0ръ лукaвъ над8 двоzзhчнымъ.

¹⁸

Не будь нерозумним ні у великому, ні у малому.

¹⁸

Њ вели1цэ и3 њ мaлэ не неразумэвaй.