Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
І не ставай ворогом з друга, бо погане ім’я одержує у частку сором і ганьбу; так — і грішник двоязичний.
1
И҆ вмѣ́стѡ дрꙋ́га не бꙋ́ди вра́гъ, и҆́мѧ бо лꙋка́во стꙋ́дъ и҆ поноше́нїе наслѣ́дитъ: си́це грѣ́шникъ двоѧзы́ченъ.
2
Не піднось себе у помислах душі твоєї, щоб душа твоя не була розтерзана, як віл:
2
Не возносѝ себѐ совѣ́томъ дꙋшѝ твоеѧ̀, да не расхище́на бꙋ́детъ а҆́ки ю҆не́цъ дꙋша̀ твоѧ̀:
3
листя твоє ти знищиш і плоди твої погубиш, і залишишся, як сухе дерево.
3
ли́ствїе твоѐ поѧ́си и҆ плоды̀ твоѧ̑ погꙋби́ши и҆ ѡ҆ста́виши себѐ ꙗ҆́кѡ дре́во сꙋ́хо.
4
Душа лукава погубить свого власника і зробить його посміховиськом ворогів.
4
Дꙋша̀ лꙋка́ва погꙋби́тъ стѧжа́вшаго ю҆̀ и҆ пора́дованїе врагѡ́мъ сотвори́тъ є҆го̀.
5
Солодкі вуста примножать друзів, і добромовний язик примножить приязнь.
5
Горта́нь сла́докъ оу҆мно́житъ дрꙋ́ги своѧ̑, и҆ ѧ҆зы́къ доброглаго́ливъ оу҆мно́житъ добры̑ бесѣ̑ды.
6
Тих, хто живе з тобою у мирі, нехай буде багато, а радником твоїм — один з тисячі.
6
Ми́рствꙋющїи съ тобо́ю да бꙋ́дꙋтъ мно́зи, совѣ̑тницы же твоѝ є҆ди́нъ ѿ ты́сѧщъ.
7
Якщо хочеш придбати друга, набувай його після випробування і не скоро довіряйся йому.
7
А҆́ще стѧ́жеши дрꙋ́га, во и҆скꙋше́нїи стѧжѝ є҆го̀ и҆ не ско́рѡ оу҆вѣ́рисѧ є҆мꙋ̀:
8
Буває друг у потрібний для нього час, і не залишиться з тобою у день скорботи твоєї;
8
є҆́сть бо дрꙋ́гъ во вре́мѧ своѐ и҆ не пребꙋ́детъ во вре́мѧ ско́рби твоеѧ̀,
9
і буває друг, який перетворюється на ворога і відкриє сварку на ганьбу твою.
9
и҆ є҆́сть дрꙋ́гъ премѣнѧ́ѧйсѧ во врага̀ и҆ сва́ръ поноше́нїѧ твоегѡ̀ ѿкры́етъ,
10
Буває другом учасник у трапезі, і не залишиться з тобою у день скорботи твоєї.
10
и҆ є҆́сть дрꙋ́гъ ѻ҆́бщникъ трапе́замъ и҆ не пребꙋ́детъ во вре́мѧ ско́рби твоеѧ̀:
11
У маєтку твоєму він буде як ти, і зухвало буде поводитися з домашніми твоїми;
11
и҆ во благи́хъ твои́хъ бꙋ́детъ ꙗ҆́коже ты̀ и҆ на рабы̑ твоѧ̑ де́рзнетъ:
12
але якщо ти будеш принижений, він буде проти тебе і сховається від лиця твого.
12
а҆́ще смире́нъ бꙋ́деши, бꙋ́детъ на тѧ̀ и҆ ѿ лица̀ твоегѡ̀ скры́етсѧ.
13
Віддаляйся від ворогів твоїх і будь обачний з друзями твоїми.
13
Ѿ врагѡ́въ твои́хъ ѿлꙋчи́сѧ и҆ ѿ дрꙋгѡ́въ твои́хъ внима́й.
14
Вірний друг — міцний захист: хто знайшов його, знайшов скарб.
14
Дрꙋ́гъ вѣ́ренъ кро́въ крѣ́покъ: ѡ҆брѣты́й же є҆го̀ ѡ҆брѣ́те сокро́вище.
15
Вірному другові немає ціни, і немає міри доброті його.
15
Дрꙋ́гꙋ вѣ́рнꙋ нѣ́сть и҆змѣ́ны, и҆ нѣ́сть мѣ́рила добро́тѣ є҆гѡ̀.
16
Вірний друг — лікування для життя, і ті, що бояться Господа, знайдуть його.
16
Дрꙋ́гъ вѣ́ренъ врачева́нїе житїю̀, и҆ боѧ́щїисѧ гдⷭ҇а ѡ҆брѧ́щꙋтъ є҆го̀.
17
Хто боїться Господа, направляє дружбу свою так, що, який він сам, таким стає і друг його.
17
Боѧ́йсѧ гдⷭ҇а оу҆правлѧ́етъ дрꙋ́жбꙋ свою̀, ꙗ҆́коже бо са́мъ, та́кѡ и҆ и҆́скреннїй є҆гѡ̀.
18
Сину мій! від юности твоєї віддайся навчанню, і до сивини твоєї знайдеш мудрість.
18
Ча́до, ѿ ю҆́ности твоеѧ̀ и҆зберѝ наказа́нїе, и҆ да́же до сѣди́нъ ѡ҆брѧ́щеши премꙋ́дрость.
19
Приступай до неї як той, що оре і сіє, й очікуй добрих плодів її:
19
Ꙗ҆́коже ѡ҆рѧ́й и҆ сѣ́ѧй пристꙋпѝ къ не́й и҆ ждѝ благи́хъ плодѡ́въ є҆ѧ̀:
20
бо недовгий час потрудишся в обробленні її, і скоро будеш їсти плоди її.
20
въ дѣ́ланїи бо є҆ѧ̀ ма́лѡ потрꙋди́шисѧ и҆ ско́рѡ ꙗ҆́сти бꙋ́деши плоды̀ є҆ѧ̀.
21
Для невігласів вона дуже сувора, і нерозумний не залишиться з нею:
21
Ко́ль стро́потна є҆́сть ѕѣлѡ̀ ненака̑заннымъ, и҆ не пребꙋ́детъ въ не́й безꙋ́мный:
22
вона буде на ньому як важкий камінь випробування, і він не забариться скинути її.
22
ꙗ҆́коже ка́мень и҆скꙋше́нїѧ крѣ́покъ бꙋ́детъ на не́мъ, и҆ не заме́длитъ ѿврещѝ є҆ѧ̀.
23
Премудрість відповідає імені своєму, і небагатьом відкривається.
23
Премꙋ́дрость бо по и҆́мени є҆ѧ̀ є҆́сть и҆ не мнѡ́гимъ є҆́сть ꙗ҆́вна.
24
Послухай, сину мій, і прийми думку мою, і не відкинь поради моєї.
24
Слы́ши, ча́до, и҆ прїимѝ во́лю мою̀, и҆ не ѿве́ржи совѣ́та моегѡ̀:
25
Наклади на ноги твої пута її і на шию твою ланцюг її.
25
и҆ введѝ но́зѣ твоѝ во ѡ҆кѡ́вы є҆ѧ̀ и҆ въ гри́внꙋ є҆ѧ̀ вы́ю твою̀:
26
Підстав їй плече твоє, і носи її і не тяготися кайданами її.
26
подложѝ ра́мо твоѐ и҆ носѝ ю҆̀, и҆ не гнꙋша́йсѧ оу҆́зами є҆ѧ̀:
27
Наблизься до неї всією душею твоєю, і всією силою твоєю дотримуйся шляхів її.
27
все́ю дꙋше́ю твое́ю пристꙋпѝ къ не́й и҆ все́ю си́лою твое́ю соблюдѝ пꙋти̑ є҆ѧ̀.
28
Досліджуй і шукай, і вона буде пізнана тобою і, зробившись володарем її, не залишай її;
28
И҆зслѣ́ди и҆ взыщѝ, и҆ позна́на тѝ бꙋ́детъ, и҆ є҆́мьсѧ за ню̀ не ѡ҆ста́ви є҆ѧ̀:
29
бо нарешті ти знайдеш у ній заспокоєння, і вона обернеться на радість тобі.
29
на послѣ́докъ бо ѡ҆брѧ́щеши поко́й є҆ѧ̀, и҆ ѡ҆брати́тсѧ тебѣ̀ на весе́лїе.
30
Пута її будуть тобі міцним захистом, і ланцюги її — славним одягом;
30
И҆ бꙋ́дꙋтъ тѝ пꙋ̑та є҆ѧ̀ на поко́й крѣ́пости и҆ гри̑вны є҆ѧ̀ на ѡ҆дѣѧ́нїе сла́вы.
31
бо на ній прикраса золота, і пута її — гіацинтові нитки.
31
Красота́ бо зла́та є҆́сть на не́й, и҆ оу҆́зы є҆ѧ̀ и҆зви́тїе ѵ҆акі́нѳово:
32
Як у одежу слави, ти облачишся в неї і покладеш її на себе як вінець радости.
32
во ѻ҆де́ждꙋ сла́вы ѡ҆блече́шисѧ є҆́ю, и҆ вѣне́цъ ра́дости возложи́ши на сѧ̀.
33
Сину мій! якщо ти побажаєш її, то навчишся, і якщо віддасися їй душею твоєю, то будеш до всього здатний.
33
А҆́ще восхо́щеши, ча́до, нака́занъ бꙋ́деши, и҆ а҆́ще вда́си дꙋ́шꙋ твою̀, хи́тръ бꙋ́деши:
34
Якщо з любов’ю будеш слухати її, то зрозумієш її, і якщо прихилиш вухо твоє, то будеш мудрий.
34
а҆́ще возлю́биши слꙋ́шати, прїи́меши, и҆ а҆́ще приклони́ши оу҆́хо твоѐ, премꙋ́дръ бꙋ́деши.
35
Бувай у зібранні старців, і хто мудрий, приліпися до того; люби слухати всяку священну повість, і притчі розумні нехай не вислизають від тебе.
35
Во мно́жествѣ старѣ́йшинъ става́й, и҆ а҆́ще кто̀ премꙋ́дръ, томꙋ̀ прилѣпи́сѧ. всѧ́кꙋ по́вѣсть бжⷭ҇твеннꙋю восхощѝ слы́шати, и҆ при̑тчи ра́зꙋма да не оу҆бѣжа́тъ тебє̀.
36
Якщо побачиш розумного, ходи до нього з раннього ранку, і нехай нога твоя стирає пороги дверей його.
36
А҆́ще оу҆́зриши разꙋ́мна, оу҆́тренюй къ немꙋ̀, и҆ степє́ни две́рїй є҆гѡ̀ да тре́тъ нога̀ твоѧ̀.
37
Розмірковуй над повеліннями Господа і завжди повчайся у заповідях Його: Він укріпить твоє серце, і бажання премудрости дасться тобі.
37
Размышлѧ́й въ повелѣ́нїихъ гдⷭ҇нихъ и҆ въ за́повѣдехъ є҆гѡ̀ поꙋча́йсѧ прⷭ҇нѡ: то́й оу҆тверди́тъ се́рдце твоѐ, и҆ жела́нїе премꙋ́дрости дано̀ тѝ бꙋ́детъ.