Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Нехай цілує він мене цілуванням уст своїх! Бо пестощі твої кращі за вино.
1
Да ло'бжетъ м^я эT лобза'нїя ё'стъ свои^хъ, ја%ко бл~га сесца твоя паче вина`,
2
Від запашности мастей твоїх ім’я твоє — як розлите миро; тому дівчата люблять тебе.
2
и^ во'ня ми'ра твое^го паче всњхъ а^рома'тъ. ми'ро и^злїяно и^мя твое, сего ради эTроковица възлюби'ша т^я
3
Приваблюй мене, ми побіжимо за тобою; — цар увів мене у палаци свої, — будемо захоплюватися і радіти тобою, звеличувати пестощі твої більше, ніж вино; достойно люблять тебе!
3
и^ привлеко'шA т^я. въ слњдъ тебе въ во'ню ми'ра твое^го тече'мъ” Въведе мя цр~ь въ ло'жницђ свою, възра'дђемся и^ возвесели'мся ѓ^ тебњ, възлюбимъ сесца твоя, ппаче вина` пра'вость възлюби` т^я”
4
Дочки єрусалимські! чорна я, але красива, як намети кидарські, як завіси Соломонові.
4
Черна е^смь аZ и^ добри дщери і^ерsлимъскїя. ја%ко се'ла кедаrска, и^ ја%ко ко'жа саломон#.
5
Не дивіться на мене, що я смуглява, бо сонце обпалило мене: сини матері моєї розгнівалися на мене, поставили мене стерегти виноградники, — мого власного виноградника я не стерегла.
5
не зри'те мене ја%ко а'зъ е^смь ё^чрьмена, ја^ко при'зрњ мя слн~це” Сн~ове мт~ре моеа сваряхђся ѓ^ мнњ. положи'ша м^я стража ё^ виногра'дњхᲆ, винограда моего не сохранихъ”
6
Скажи мені, ти, якого любить душа моя: де пасеш ти? де відпочиваєш опівдні? для чого мені бути блукачкою біля стад товаришів твоїх?
6
Възвњсти` м^и е^гоже възлюби` дш~а моя, гдњ пасе'ши и^ где ѓ^почи^ва'еши въ полђдне`. да не когда бђдђ ја%ко ѓ^блага'ющася по ста'дехъ дрђговъ твоиX.
7
Якщо ти не знаєш цього, найкрасивіша з жінок, то йди собі слідами овець і паси козенят твоїх біля наметів пастуших.
7
А$ще не ё^вњде самђю тебе до'брђ въ жена'хъ, и^зыиди` ты` въ пята'хъ па'ствъ, и^ па'си ко'злища твоя ё^ кђщеи па'стыр#скихъ.
8
Кобилиці моїй у колісниці фараоновій я уподібнив тебе, кохано моя.
8
ко'ни мои` въ колесни'цы фараѓ'новᲇ, ё^подобиX тя близᲆ мене.
9
Прекрасні щоки твої під підвісками, шия твоя у намистах;
9
чт^о ё^крашеnни ланиᲄы твои` ја%ко го'рлицы, вы'я твоя ја%ко монисᲄе”
10
золоті підвіски ми зробимо тобі із срібними блискітками.
10
Подо'бїе злаᲄа сᲆтвориM ти сᲆ пестротами сребра`”
11
Доки цар був за столом своїм, нард мій виточував пахощі свої.
11
До'ндеже цр~ь на восклоне'нїи е^го, ма'сть драгая дасть во'ню свою.
12
Мировий пучок — коханий мій у мене, біля грудей моїх перебуває.
12
вяза'нїе стаkти сестры` моея, посреди сесцђ мои^хъ въдвори'тся.
13
Як гроно киперу, коханий мій у мене у виноградниках енгедських.
13
грезнъ эT ки'пра сестра` моя мнњ въ виногра'дњ гаDдове”
14
О, ти прекрасна, кохана моя, ти прекрасна! очі твої голубині.
14
Се е^си добра` и%скрьняа моя, с^е е^си добрA ѓ%чи твои` голђби'не”
15
О, ти прекрасний, коханий мій, і люб’язний! і ложе у нас — зелень;
15
Се` е^сть добръ братъ мои и^ е^ще красенъ, ѓ%дръ на'шъ съ ѓ^сњне'нїемъ.
16
покрівлі домів наших — кедри, стелі наші кипариси.
16
прекла'ди до'мђ на'шего ке'дровыя, и^ столя кипари'сная”