Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
О, ти прекрасна, люба моя, ти прекрасна! очі твої блакитні під кучерями твоїми; волосся твоє — як стадо кіз, які сходять із гори Галаадської;
1
Сѐ, є҆сѝ добра̀, бли́жнѧѧ моѧ̀, сѐ, є҆сѝ добра̀: ѻ҆́чи твоѝ голꙋби̑нѣ, кромѣ̀ замолча́нїѧ твоегѡ̀: вла́си твоѝ ꙗ҆́кѡ стада̀ кози́цъ, ꙗ҆̀же ѿкры́шасѧ ѿ галаа́да.
2
зуби твої — як отара вистрижених овець, які виходять із купальні, у кожної з яких пара ягнят, і неплідної немає між ними;
2
Зꙋ́бы твоѝ ꙗ҆́кѡ стада̀ ѡ҆стриже́ныхъ, ꙗ҆̀же и҆зыдо́ша и҆з̾ кꙋпѣ́ли, всѧ̑ двоеплѡ́дны, и҆ неродѧ́щїѧ нѣ́сть въ ни́хъ.
3
як стрічка червона губи твої, і вуста твої люб’язні; як половинки гранатового яблука — щоки твої під кучерями твоїми;
3
Ꙗ҆́кѡ ве́рвь червле́на оу҆стнѣ̀ твоѝ, и҆ бесѣ́да твоѧ̀ красна̀: ꙗ҆́кѡ ѡ҆броще́нїе ши́пка лани̑ты твоѧ̑, кромѣ̀ замолча́нїѧ твоегѡ̀.
4
шия твоя — як стовп Давидів, споруджений для зброї, тисяча щитів висить на ньому — усі щити сильних;
4
Ꙗ҆́кѡ сто́лпъ даві́довъ вы́ѧ твоѧ̀, со́зданъ въ ѳалпїѡ́ѳѣ: ты́сѧща щитѡ́въ ви́ситъ на не́мъ, всѧ̑ стрѣ́лы си́льныхъ.
5
два соски твої — як двійні молодої сарни, які пасуться між лілеями.
5
Два̀ сосца̑ твоѧ̑ ꙗ҆́кѡ два̀ мла́да близнца̑ се́рны, пасѡ́маѧ во крі́нахъ,
6
Доки день дихає прохолодою, і втікають тіні, піду я на гору мирову і на пагорб фіміаму.
6
до́ндеже дхне́тъ де́нь, и҆ подви́гнꙋтсѧ сѣ̑ни. Пойдꙋ̀ себѣ̀ къ горѣ̀ смѵ́рнѣй и҆ къ хо́лмꙋ лїва́нскꙋ.
7
Уся ти прекрасна, люба моя, і плями немає на тобі!
7
Всѧ̀ добра̀ є҆сѝ, бли́жнѧѧ моѧ̀, и҆ поро́ка нѣ́сть въ тебѣ̀.
8
Зі мною з Ливану, наречена! зі мною йди з Ливану! поспішай з вершини Амани, з вершини Сеніра й Ермона, від лігвищ левових, від гір барсових!
8
Грѧдѝ ѿ лїва́на, невѣ́сто, грѧдѝ ѿ лїва́на: прїидѝ и҆ прейдѝ и҆з̾ нача́ла вѣ́ры, ѿ главы̀ сані́ра и҆ а҆ермѡ́на, ѿ ѡ҆гра́дъ льво́выхъ, ѿ го́ръ пардале́ѡвъ.
9
Полонила ти серце моє, сестро моя, наречена! полонила ти серце моє одним поглядом очей твоїх, одним намистом на шиї твоїй.
9
Се́рдце на́ше привлекла̀ є҆сѝ, сестро̀ моѧ̀ невѣ́сто, се́рдце на́ше привлекла̀ є҆сѝ є҆ди́нымъ ѿ ѻ҆́чїю твоє́ю, є҆ди́нымъ мони́стомъ вы́и твоеѧ̀.
10
О, які любі пестощі твої, сестро моя, наречена! о, наскільки кращі пестощі твої за вино, і пахощі мастей твоїх кращі за всі пахощі!
10
Что̀ оу҆добрѣ́ста сосца̑ твоѧ̑, сестро̀ моѧ̀ невѣ́сто; что̀ оу҆добрѣ́ста сосца̑ твоѧ̑ па́че вїна̀, и҆ вонѧ̀ ри́зъ твои́хъ па́че всѣ́хъ а҆рѡма̑тъ;
11
Стільниковий мед капає з уст твоїх, наречена; мед і молоко під язиком твоїм, і пахощі одягу твого подібні до пахощів Ливану!
11
Со́тъ и҆ска́паютъ оу҆стнѣ̀ твоѝ, невѣ́сто, ме́дъ и҆ млеко̀ под̾ ѧ҆зы́комъ твои́мъ, и҆ благово́нїе ри́зъ твои́хъ ꙗ҆́кѡ благоꙋха́нїе лїва́на.
12
Замкнений сад — сестро моя, наречена, закладений колодязь, запечатане джерело:
12
Вертогра́дъ заключе́нъ сестра̀ моѧ̀ невѣ́ста, вертогра́дъ заключе́нъ, и҆сто́чникъ запечатлѣ́нъ.
13
розсадники твої — сад із гранатовими яблуками, з чудовими плодами, кипери з нардами,
13
Лѣ́тѡрасли твоѧ̑ са́дъ ши́пкѡвъ съ плодо́мъ ꙗ҆́блочнымъ, кѵ́при съ на́рдами,
14
нард і шафран, аїр і кориця з усякими запашними деревами, мира й алое з усякими кращими ароматами;
14
на́рдъ и҆ шафра́нъ, тро́сть и҆ кїннамѡ́нъ со всѣ́ми древа́ми лїва́нскими, смѵ́рна, а҆ло́й со всѣ́ми пе́рвыми мѵ́рами,
15
садове джерело — колодязь живих вод і потоки з Ливану.
15
и҆сто́чникъ вертогра́да, и҆ кла́дѧзь воды̀ жи́вы и҆ и҆стека́ющїѧ ѿ лїва́на.
16
Піднімися вітер з півночі і принесися з півдня, повій на сад мій, — і поллються аромати його! — Нехай прийде любий мій у сад свій і споживає солодкі плоди його.
16
Воста́ни, сѣ́вере, и҆ грѧдѝ, ю҆́же, и҆ повѣ́й во вертогра́дѣ мое́мъ, и҆ да потекꙋ́тъ а҆рѡма́ты моѝ.