Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
І сказав Рафаїл Товії: ти знаєш, брате, в якому становищі ти залишив батька твого;
1
рече же а%гг~лъ, бра'те товїя, вњси ја^ко ѓ^ста'вилъ е^си эTц~а сво е^го.
2
ходімо вперед, раніше дружини твоєї, і приготуємо приміщення;
2
а^ще ё^бо ё^го'днотебњ да прїидемъ напреD, раби' же твои`съ ти'хостїю да и^дђтъ по насъ въкђ'пњ со жено'ю твое'ю и^ съ ско'ты” Є$гда' же ё^гоDно е^мђ бы'сть и^до'ста напреD”
3
а ти візьми у руку і жовч риб’ячу. І пішли; за ними побіг і собака.
3
Рече же рафаи'лъ товїи, возми` съ собо'ю же'лчь ры'бїю, бђдетъ б^о потре'бна. и^ взя` товїя же'лчь ѓ%нђ, і^ и^до'ста. Тогда` притече` пе'съ и^же бя'ше с ни'мъ на пђти` пре'ди прїиде въ до'мъ ја%ко вњстникъ нњкїи, та'ко и^ ѓ'нъ помая'нїемъ своея ѓ%шиби ра'довашеся.
4
Тим часом Анна сиділа, виглядаючи на дорозі сина свого,
4
мт~и же е^го а%нна седя'ше близъ пђти` на вся'къ дн~ь на връхђ горы`, эTкђдђ можа'ше
5
і, помітивши, що він іде, сказала батькові його: ось, іде син твій і людина, яка вирушила з ним.
5
ё^смотри'ти и^здале'че. и^ е^гда эTтђдђ зря'ше прише'ствїя е^го, и^ ви'дњ и& и^здале'ча. а%бїе позна` грядђща сн~а свое^го. те'кши възвњсти` мђжеви свое^мђ рекђщи, с^е и^де` сн~ъ твои”
6
Рафаїл сказав: я знаю, Товіє, що в батька твого відкриються очі;
6
Рече же рафаи'лъ к товїю, е^гда же вни'деши в домъ твои. скоро поклони'ся г~ђ б~ђ твое^мђ и^ хвалђ` възда'и е^мђ, вњждь б^о ја%ко ско'ро эTврьзђтся ѓ%чи е^го, и^ ё'зритъ эTц~ъ твои свњтъ нбsныи, и^ ви'дящи т^я възра'дђе^тся”
7
ти тільки помасти жовчю очі його, і він, відчувши їдкість, обітре їх, і спадуть більма, і він побачить тебе.
7
и^ пристђпи` къ эTц~ђ твое^мђ, и^ ѓ^блобыза'и е^го. а%бїе же пома'жи ѓ%чи е^го сею` же'лчїю ры'бїею ю%же несе'ши съ собо'ю,
8
Анна, підбігши, кинулася на шию сина свого і сказала йому: побачила я тебе, дитя моє, — тепер мені хоч померти. І обоє заплакали.
8
и^ прїемъ ѓ^блобыза` е^го, съ жено'ю свое'ю. и^ нача'ста пла'кати эT ра'дости,
9
А Товит пішов до дверей і спіткнувся, але син його поспішив до нього, і підтримав батька свого,
9
и^ въста` эTц~ъ е^го слpњ нача` ско'ро и^ти` и^ прет#кнђся ногамA и^ даде` рђкђ ѓ%трокђ да веде'тъ е^го, і^ и^зы'иде въ срњте'нїе сн~а свое^го.
10
і приклав жовч до очей батька свого, і сказав: підбадьорся, батьку мій!
10
е^гда же помоли'шася б~ђ и^ хвалђ` възда'ша сњдо'ша въкђпњ” Тогда прїемъ товїя же'лчь ры'бїю, пома'за ѓ%чи эTц~а свое^го.
11
Очі його защеміли, і він обтер їх,
11
и^ пожда` ја%ко близъ полђ ча'са.
12
і знялися з країв очей його більма. Побачивши сина свого, він упав на шию його
12
и^ нача` бњльмо` эT ѓ'чїю е^го и^сходи'ти ја^ко чешђ'я. ю%же в#зима'ющи товїя эTяT эT ѓ'чїю е^го, и^ а'бїе прозрњ.
13
і заплакав і сказав: благословенний Ти, Боже, і благословенне ім’я Твоє повіки, і благословенні всі святі ангели Твої!
13
и^ славя'хђ б~а се'и и^ жена` е^го, и^ вс^и зна'емїи е^го” Товїя же па'ки рече, хвалю' тя г~и бж~е і^и^л~евъ и^ бл~годарю тя.
14
Тому що Ти покарав і помилував мене. Ось, я бачу Товію, сина мого. — І ввійшов син його радісно і розповів батькові своєму про дивовижні діла, які були з ним у Мідії.
14
ја^ко наказа' мя, и^ здра'ва сътвори`, и^ с^е ви'ждђ товїю сн~а мое^го”
15
І вийшов Товит назустріч невістці своїй до воріт Ниневії, радіючи і благословляючи Бога. Ті, які бачили, що він іде, дивувалися, як він прозрів.
15
По седмиy дне'хъ прїиде са'ра жена` сн~а е^го, и^ вси домоча'дцы и^ ско'ти съ здра'вїемъ, и^ вельблю'ды и^ сре'бреники мно'ги ја%же взя` съ жено'ю, та'коже и^ сре'бреники ја%же въспрїя эT гаваи'ла вся` принесе'на сђть”
16
І Товит сповідав перед ними, що Бог помилував його. Коли підійшов Товит до Сарри, невістки своєї, благословив її і сказав: здрастуй, дочко моя! Благословенний Бог, Який привів тебе до нас, і благословенні батько твій і мати твоя! Зраділи і всі брати його в Ниневії.
16
И$ повњда` ро'дђ свое^мђ вс^я бл~гая творе'нїя бж~їя и^же сътвори` е^мђ чл~комъ веDшимъ е^го”
17
І прийшов Ахиахар і Насвас, племінник його,
17
Прїидо'ша же а^хїѓ'ръ и^ нава'џъ сн~ове сестры` товїины, ра'дђющися к товїю, весели'стася въкђпњ с ни'мъ ѓ^ всњхъ бл~гихъ ја%же сътвори` е^мђ б~ъ”
18
і весело святкували шлюб Товії сім днів.
18
И$ по седмь днїи пирђ'юще вси` съ ра'достїю ве'лїею веселя'щеся”