Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Коли закінчили вечерю, ввели до неї Товію.
1
Е#гдa же њкончaша вeчерю, введ0ша тwвjю къ нeй.
2
Він же, йдучи, згадав слова Рафаїла і взяв курильницю, і поклав серце і печінку риби, і курив.
2
Џнъ же и3дhй помzнY словесA рафаи1лwва, и3 взS жерaтокъ fmміaмный, и3 возложи2 сeрдце рhбіе и3 пeчень, и3 покури2:
3
Демон, відчувши цей запах, утік у верхні країни Єгипту, і зв’язав його ангел.
3
є3гдa же њбонS дeмwнъ воню2, tбэжE въ вы6шнzz є3гЂпта, и3 свzзA є3го2 ѓгGлъ.
4
Коли вони залишилися в кімнаті удвох, Товія встав з постелі і сказав: встань, сестро, і помолимося, щоб Господь помилував нас.
4
Е#гдa же заключє1на бhста џба, востA тwвjа t л0жа и3 речE: востaни, сестро2, и3 пом0лимсz, да поми1луетъ ны2 гDь.
5
І почав Товія говорити: благословенний Ти, Боже батьків наших, і благословенне ім’я Твоє святе і славне повіки! Нехай благословляють Тебе небеса і всі творіння Твої!
5
И# начA тwвjа глаг0лати: блгcвeнъ є3си2, б9е nтє1цъ нaшихъ, и3 блгcвeно и4мz твоE с™0е и3 слaвное во вёки, да блгcвsтъ тS нб7сA и3 вс‰ созд†ніz тво‰:
6
Ти створив Адама і дав йому помічницею Єву, підпорою — дружину його. Від них народився рід людський. Ти сказав: недобре бути чоловікові одному, створимо помічника, подібного до нього.
6
ты2 сотвори1лъ є3си2 ґдaма и3 дaлъ є3си2 є3мY пом0щницу є4vу ўтверждeніе женY є3гw2: t тёхъ роди1сz человёческое сёмz: ты2 рeклъ є3си2: не добро2 бhти человёку є3ди1ному, сотвори1мъ є3мY пом0щницу под0бную є3мY:
7
І нині, Господи, я беру цю сестру мою не для задоволення похоті, але воістину як дружину: благоволи ж помилувати мене, і дай мені постаріти з нею!
7
и3 нн7э, гDи, не блудодэsніz рaди ѓзъ поeмлю сестрY мою2 сію2, но по и4стинэ: повели2 поми1ловану ми2 бhти и3 съ нeю состарётисz.
8
І вона сказала з ним: амінь.
8
И# речE съ ни1мъ: ґми1нь.
9
І обоє спокійно спали у цю ніч. Тим часом Рагуїл, уставши, пішов і викопав могилу,
9
И# спaста џба н0щію, И# востaвъ рагуи1лъ п0йде и3 и3скопA гр0бъ, глаг0лz:
10
говорячи: чи не помер і цей?
10
є3дA и3 т0й ќмре;
11
І прийшов Рагуїл у дім свій
11
И# пріи1де рагуи1лъ въ д0мъ св0й
12
і сказав Едні, дружині своїй: пошли одну зі служниць подивитися, чи живий він; якщо ні, поховаємо його, і ніхто не буде знати.
12
и3 речE є4днэ женЁ своeй: посли2 є3ди1ну t рабhнь, и3 да ви1дитъ, ѓще жи1въ є4сть: ѓще же ни, да погребeмъ є3го2, и3 да никт0же ўвёсть.
13
Служниця, відчинивши двері, ввійшла і побачила, що обоє вони сплять.
13
И# вни1де рабhнz tвeрзши двeрь, и3 њбрёте nбои1хъ спsщихъ,
14
І, вийшовши, оголосила їм, що він живий.
14
и3 и3зшeдши возвэсти2 и5мъ, ћкw жи1въ є4сть.
15
І благословив Рагуїл Бога, говорячи: благословенний Ти, Боже, усяким благословенням чистим і святим! Нехай благословляють Тебе святі Твої, і всі творіння Твої, і всі ангели Твої, і всі обрані Твої, нехай благословляють Тебе повіки!
15
И# благослови2 рагуи1лъ бGа, глаг0лz: блгcвeнъ є3си2 ты2, б9е, во всsцэмъ бlгословeніи чи1стэмъ и3 с™ёмъ: и3 да блгcвsтъ тS с™jи твои2 и3 вс‰ созд†ніz тво‰, и3 вси2 ѓгGли твои2 и3 и3збрaнни твои2: да блгcвsтъ тS во вёки:
16
Благословенний Ти, що звеселив мене, і не сталося зі мною так, як я думав, але сотворив з нами з великої Твоєї милости!
16
блгcвeнъ є3си2, ћкw возвесели1лъ мS є3си2, и3 не бhсть ми2, ћкоже непщевaхъ, но по ми0зэй млcти твоeй сотвори1лъ є3си2 съ нaми:
17
Благословенний Ти, що помилував двох єдинородних! Доверши, Владико, милість над ними: дай їм закінчити життя в здоров’ї, з веселощами і милістю!
17
блгcвeнъ є3си2, ћкw поми1ловалъ є3си2 двои1хъ є3динор0дныхъ: сотвори2 и4ма, вLко, млcть, соверши2 жив0тъ и4хъ во здрaвіи съ весeліемъ и3 млcтію.
18
І наказав рабам своїм закопати могилу.
18
Повелё же рабHмъ засhпати гр0бъ,
19
І зробив для них шлюбний бенкет на чотирнадцять днів.
19
и3 сотвори2 и5мъ брaкъ днjй четыренaдесzть,
20
І сказав йому Рагуїл із клятвою раніше закінчення днів шлюбного бенкету: не йди, доки не сповняться ці чотирнадцять днів шлюбного бенкету;
20
И# речE є3мY рагуи1лъ, прeжде дaже соверши1тисz днє1мъ брaка, съ клsтвою, да не и3зhдетъ, ѓще не и3сп0лнzтсz четыренaдесzть днjе брaка:
21
а тоді, взявши половину майна, благополучно вирушай до батька твого: інше ж одержиш, коли помру я і дружина моя.
21
и3 тогдA взeмъ п0лъ и3мёній свои1хъ да п0йдетъ со здрaвіемъ ко nтцY: прHчаz же, є3гдA ўмрY и3 женA моS.