Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Ще: хтось, збираючись плисти і перепливати люті хвилі, кличе на допомогу дерево, що слабкіше за корабель, який його носить;
1
Плы'ти паки кт^о помы'слиT, и^ сверњпыя волны` преходи'ти. нося'щаго е^го корабля` тлᲇннњишаго дре'ва приꙁыва'етᲆ”
2
бо прагнення до надбань вигадало його, а художник вправно влаштував,
2
ѓ%ное же ё^бо похотњнїе къ снабдњнїю смы'слилъ, хи'трец же мђ'дростїю содњла”
3
але промисел Твій, Отче, керує кораблем, бо Ти дав і путь у морі і безпечний шлях у хвилях;
3
Ты же эTч~е състроа'еши пораꙁђмᲇнїе, ја%ко далъ е^си и^ въ мори пђть, и^ въ волнаX стеѕю крњпча'ишђ
4
показуючи, що Ти можеш від усього спасати, хоч би хто вирушав у море і без уміння.
4
покаꙁђющи ја%ко си'ленъ е^си эT вся'кого спасти, да а%ще и^ беꙁъ хђдожества кт^о въꙁыидетъ.
5
Ти хочеш, щоб не марні були діла Твоєї премудрости; тому люди довіряють своє життя найменшому дереву і рятуються, проходячи по хвилях на човні.
5
хо'щеши же да не бђдђтᲆ праꙁни дњла премђ'дросᲄи твое'а, сего ради и^ мало'мђ дре'вђ, въвњря'ютъ чл~цы дш~а своа” и^ преходя'ще влъны корабльцемъ и^ꙁбавле'ни сђть.
6
Бо і спочатку, коли знищувані були горді велетні, надія світу, керована Твоєю рукою, використавши корабель, залишила світу сім’я роду.
6
и эT нача'ла б^о погибшихъ го'рдыX гигаnтовъ” Оу^пова'нїе мира въ корабльци и^ꙁбњжа, ѓ^ста'ви вњкђ сњмя рожденїя, рђкою твое'ю ё^строе'но”
7
Благословенне дерево, через яке буває правда!
7
Блsвитъ б^о ся дре'во и%мже быва'етъ ѓ^правда'нїе,
8
А це рукотворне прокляте і саме, і той, хто зробив його, — за те, що зробив; а це тлінне назване богом.
8
рђкоᲄворенїе же прокляᲄо е^сᲄь і^ и^же съᲄвори е^го. ја%ко е^же содњла тлњнное, б~а и^менова.
9
Бо однаково ненависні Богу і нечестивець і нечестя його;
9
въ равне б^о ненави'дима сђть б~ђ нечествђя'и и^ нечестїе е^го.
10
і зроблене разом із тим, хто зробив, буде покаране.
10
и^б^о сътвореное съ сотворшимъ ё^мђ'чится”
11
Тому і на ідолів язичницьких буде суд, оскільки вони серед створіння Божого зробилися мерзотою, спокусою душ людських і сіттю для ніг нерозумних.
11
Сего ради и^ въ и%долехъ ја^ꙁы'ческихъ не бђдетъ расмоᲄренїе, ја%ко въ сᲆтворенїю бж~їеM въ мръꙁость сътворени сђть. и^ въ соблаꙁнъ дш~амъ чл~ческиM, и^ в сњть нога'мъ бђи^хъ.
12
Бо вигадка ідолів — початок блуду, і винахід їх — розтління життя.
12
начало б^о блђженїа е^сть вънима'нїе и%долехъ, ѓ^брњтенїе и^хъ ради тлњнїе живота` е^сть”
13
Не було їх спочатку, і не повіки вони будуть.
13
ниже б^о бњ` эT нача'ла, ниже бђдетъ въ вњки.
14
Вони увійшли у світ через людське марнославство, і тому близький призначений їм кінець.
14
тщесла'вїе б^о чл~къ вни'де въ ми'ръ, и^ сего ради кратокъ и^хъ конецъ въмњнися”
15
Батько, який мучиться гіркою скорботою щодо рано померлого сина, зробивши зображення його, як уже мертвої людини, потім став шанувати його, як бога, і передав підвладним таємниці і жертвоприношення.
15
Го'рькимъ б^о пла'чемъ сњтђ'я эTц~ъ скоро восхищенаго чада ѓ%браZ сътвори” Є$гоже тогда` чл~ка мр~тва. нн~њ ја%ко б~а чествова'ша. и^ предаде поDрђчнымъ та'ины и^ жрътвы”
16
Потім цього нечестивого звичаю, що з часом утвердився, дотримувалися, як закону, і за повелінням володарів статую шанували, як божество.
16
потомᲆ въ время въꙁмо'же нечестивыи ѓ^быча'и ја%ко ꙁаконъ съхраненᲆ е^сть, и^ мђчителеи повеленїемъ чествова'хђся и^ꙁвая'нная.
17
Кого в лице люди не могли шанувати через віддаленість проживання, того віддалене лице вони зображали: робили видимий образ шанованого царя, щоб цією старанністю полестити відсутньому, ніби присутньому.
17
и%хже в лице не могђще чествовати чл~цы далняго ради ѓ^бита'нїя, и^ꙁдалеча же ѓ%браꙁъ и^ꙁᲆѓ^браженъ и^ꙁнесенъ е^сть ја^вля'ющи ѓ%браꙁъ цр~евъ е^гоже чествовати сътвори'ша. да эTстоя'щаго ја%ко настоа'щаго чествђ'ютᲆ съ прилежанїемъ.
18
До посилення ж шанування і від незнавців заохочувала старанність художника,
18
вᲆ повеленїе за'кона и^ не раꙁђмњ'ющиX хђдожника и^ꙁмњняше любочестїе.
19
бо він, бажаючи, можливо, догодити володарю, подбав, щоб мистецтвом зробити подобу якнайкрасивішою;
19
се'и б^о хотя ё^годи'ти дрᲆжателю принђдися хи'тросᲄїю свое'ю да подобїе на'ипаче въѓ^браꙁитъ”
20
а народ, захоплений красою оздоби, того, якого невдовзі перед тим шанували, як людину, визнав тепер божеством.
20
Мно'жество же чл~кᲆ и^з#влечено блгDти дњланїя ради. въ ма'лњ чесᲄвованаго чл~ка, и^ нн~њ б~а въмњни'ша.
21
І це було спокусою для людей, тому що вони, підкоряючись або нещастю, або тиранству, неповідомлене Ім’я прикладали до каменів і дерев.
21
и^ сїе бысть жи'тїю въ лая'нїе, ја%ко ласканїю и^л^и мђчительствђ послђжи'ша чл~цы, ја%ко не ѓ^бщено и^мя ка'менїеM и^ древомъ ѓ^бложи'ша”
22
Потім не досить було для них помилятися у пізнанні про Бога, але вони, живучи у великій боротьбі неуцтва, таке велике зло називають світом.
22
Посемᲆ и^ не довлњша прельщатися ѓ бж~їю ра'ꙁђмњ, но и^ въ велицᲇ живђще беꙁђмїи бра'ни, сицевая зла'я миръ и^менђюT.
23
Звершуючи або дітовбивчі жертви, або приховані таємниці, або запозичені від чужих звичаїв шалені бенкети,
23
и^ли сн~оё^бїиство жрђще, и^ли съкровеныя жрътвы творя'ще, и^ли неи^стовъства эT и^ныX сложенїи подобїя приводя'ще.
24
вони не бережуть ні життя, ні чистих шлюбів, але один іншого або підступництвом убиває, або перелюбством кривдить.
24
ниже живота ниже браковъ чи'сто е^ще съхраня'тъ, е^теръ е^тераго и^ли дреколемъ ё^бива'етъ, и^ли блюдя'щи ѓ^скор#бляеT.
25
Усіма ж без різниці володіють кров і убивство, розкрадання і підступництво, розтління, віроломство, заколот, клятвопорушення, розкрадання майна,
25
вся же смњшена сђть, кро'вь и^ ё^бїисᲄво, татьба, и^ лесть, и^стлњнїе, и^ невњръсᲄвїе, и^ смђщенїе, заклинанїе, молва, бл~гыX
26
забуття подяки, осквернення душ, перетворення статей, безчиння шлюбів, перелюбство і розпуста.
26
блгDти не в#спомяновенїе, дш~амъ ѓ^скверненїе, роженїю премњненїе, бракомᲆ бесчинїе, прелюбодња'нїе стђдодњ'анїе”
27
Служіння ідолам, які недостойні найменування, є початок і причина, і кінець усякого зла,
27
Не и^менована б^о и%доломъ слђженїя, начало всњмъ ꙁлы'мъ и^ вина и^ конецъ е^сть.
28
бо вони або, забавляючись, шаленіють, або провіщають неправду, або живуть беззаконно, або швидко порушують клятву.
28
и^ли е^гда` веселятся неи^стоvствђ'ютъ, и^ли пророкђюT ло'жная, и^ли живђтъ неправеDне, и^ли ꙁаклина'ются скоро.
29
Надіючись на бездушних ідолів, вони не думають бути покараними за те, що несправедливо клянуться.
29
беꙁдђшныM б^о и%долоM надњ'ются, ѕл^њ кленђщеся
30
Але за те й інше прийде на них осудження, і за те, що нечестиво думали про Бога, звертаючись до ідолів, і за те, що неправдиво клялися, підступно зневажаючи святе.
30
во льсᲄи низᲆмђдрђюще преподобїе.
31
Бо не сила тих, якими вони клянуться, але суд над тими, що грішать, завжди йде за злочином неправедних.
31
не бо си'ла кленђщихъ, н^о съгрњша'ющимᲆ сђдъ приходитъ вы'нђ за престђпленїе неправеDнымъ”