Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
А над нечестивими до кінця тяжів немилостивий гнів, бо Він передбачав і майбутні їхні діла,
1
Нечєсти1вымъ же до концA без8 ми1лости ћрость нaйде: предвёдэ бо и4хъ и3 б{дущаz,
2
що вони, дозволивши їм вирушити і з поспішністю виславши їх, розкаються і поженуться за ними,
2
ћкw тjи tпусти1вшіи, є4же tити2, и3 со тщaніемъ предпослaвше и5хъ, поженyтъ в8слёдъ раскazвшесz:
3
бо, ще маючи у руках печалі і ридаючи над гробами мертвих, вони задумали інший безумний помисел, і тих, кого з благанням висилали, переслідували, як утікачів.
3
є3щe бо въ рукaхъ и3мёюще рыд†ніz и3 сётующе над8 гробaми мeртвыхъ, и4нъ себЁ взsша п0мыслъ безyміz, и3 и5хже молsще и3згнaша, си1хъ ѓки бэглецє1въ гонsху.
4
Тягла ж їх до того кінця доля, якої вони були гідні, і вона навела забуття на те, що трапилося, щоб вони поповнили покарання, якого не вистачало до їхніх мук,
4
Влечaше бо и5хъ къ семY концY дост0йнаz нyжда, и3 приклю1чшихсz забhтіе вложи2, да и3 пр0чую къ мучeніємъ принап0лнzтъ кaзнь:
5
і щоб народ Твій звершив славну подорож, а вони знайшли собі надзвичайну смерть.
5
и3 лю1діе ќбw твои2 преслaвное путьшeствіе прeйдутъ, nни1 же стрaнну њбрsщутъ смeрть.
6
Бо все творіння знову з висоти перетворилося у своїй природі, підкорюючись особливим повелінням, щоб сини Твої збереглися неушкодженими.
6
Всe бо творeніе во своeмъ є3мY р0дэ пaки свhше преwбразовaшесz, служaщее св0йствєннымъ твои6мъ повелёніємъ, да џтроцы твои2 сохранsтсz невреждeни.
7
З’явилася хмара, яка осіняла стан, а де стояла колись вода, показалася суха земля, із Червоного моря — безперешкодна путь, і з бурхливої безодні — зелена долина.
7
W$блакъ њсэнszй п0лкъ и4хъ, и3 и3з8 преждебhвшіz воды2 tкрhтіе сухjz земли2 kви1сz, и3 и3з8 м0рz чермнaгw пyть невозбрaненъ, и3 п0ле ѕлaчное t волнeніz ѕёлнагw:
8
Покриті Твоєю рукою, вони пройшли по ній усім народом, бачачи дивні чудеса.
8
и4мже вeсь kзhкъ пр0йде, твоeю рук0ю покровeни, ви1дzще ди6внаz чудесA.
9
Вони паслися, як коні, і грали, як агнці, прославляючи Тебе, Господи, Визволителя їх,
9
Ћкоже бо к0ни насhтишасz, и3 ћкw ѓгнцы взыгрaшасz, хвaлzще тS, гDи, и3збaвльшаго и5хъ:
10
бо вони ще пам’ятали про те, що трапилося під час перебування їх там, як земля замість народження інших тварин породила скнипів, і ріка замість риб вивергла безліч жаб.
10
воспомzнyша бо є3щE, ±же во њбитaніи и4хъ, кaкw ќбw вмёстw рождeніz жив0тныхъ и3зведE землS скн‡пы, вмёстw же рhбъ и3зрhгну рэкA мн0жество жaбъ.
11
А опісля вони побачили і новий рід птахів, коли, захопившись побажанням, просили приємної їжі,
11
Послэди1 же ви1дэша и3 н0вое рождeніе пти1цъ, є3гдA похотёніемъ подви1гшесz, проси1ша слaдостныz пи1щи.
12
бо на утіху їм налетіли з моря перепели, а грішних спіткали покарання не без знамень, які були силою блискавок. Вони справедливо страждали за свою злобу,
12
Во ўтэшeніе бо взыд0ша и5мъ t м0рz крaстєли: и3 мучє1ніz грBшнымъ наид0ша, не без8 бhвшихъ знaменій си1лою м0лній: прaведнэ бо пострадaша за сво‰ ѕлHбы,
13
бо вони дуже сильну відчували ненависть до чужоземців: інші не приймали незнайомих подорожніх, а ці поневолювали благодійних прибульців.
13
и4бо лютёйшее ненавидёніе стрaнныхъ соверши1ша: и3нjи ќбw незнaемыхъ не пріeмлzху пришeлцєвъ, сjи же благодётелей стрaнныхъ порабощaху.
14
І мало цього, але ще буде суд на них за те, що ті вороже приймали чужих,
14
И# не т0кмw, но ѓще к0е разсмотрeніе бyдетъ и4хъ: занE враждeбнw пріeмлzху чуждhхъ.
15
а ці, з радістю прийнявши тих, які потім уже користувалися однаковими правами, стали пригнічувати жахливими роботами.
15
Сjи же съ прaзднествами пріeмше приwбщи1вшихсz ўжE и4хъ њбhчаємъ, жесточaйшими њѕл0биша трудaми.
16
Тому вони уражені були сліпотою, як ті колись біля дверей праведника, коли, будучи обійняті густою темрявою, шукали кожен входу в його двері.
16
Побіeни же бhша и3 њслэплeніемъ, ћкоже џніи при двeрехъ прaведника, є3гдA вели1кою њбложeни тм0ю, кjйждо свои1хъ двeрій прох0да и3скaше.
17
Самі стихії змінилися, як в арфі звуки змінюють свій характер, завжди залишаючись тими ж звуками; це можна побачити через старанне спостереження того, що було.
17
Сaми бо соб0ю стіх‡и премэнsємы, ћкоже въ гyслехъ глaсы сли1чіz и4мz премэнsютъ, всегдA хранsще звyкъ: є4же є4сть ви1дэти t зрaка бhвшихъ и3звёстнw.
18
Бо земні тварини перемінялися на водяних, а ті, що плавали у водах, виходили на землю.
18
Земн†z бо въ вHднаz прелагaхусz, и3 пл†вающаz прехождaху на зeмлю.
19
Вогонь у воді утримував свою силу, а вода втрачала свою властивість гасити;
19
Џгнь возмогaше въ водЁ вhшше своеS си1лы, и3 водA ўгашaющую си1лу забы2.
20
полум’я, навпаки, не шкодило тілам тварин, що бродять і легко руйнуються, і не танув легкотанучий сніговидний рід небесної їжі.
20
Плaмень вопреки2 ўдоботлённыхъ жив0тныхъ не вреди2 пл0тей въ нeмъ ходsщихъ, нижE таsше ледови1дный ўдоботazй р0дъ слaдостныz пи1щи.
21
Так, Господи, Ти в усьому звеличив і прославив народ Твій, і не залишав його, але повсякчас і на всякому місці перебував з ним.
21
По всемy бо, гDи, возвели1чилъ є3си2 лю1ди тво‰ и3 прослaвилъ є3си2, и3 не презрёлъ є3си2, во всsцэмъ врeмени и3 мёстэ предстоsй.