Друк брошуроюВиконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
Глава 19
Українською (п. Філарета)
Острозька Біблія, 1581р.
1
А над нечестивими до кінця тяжів немилостивий гнів, бо Він передбачав і майбутні їхні діла,
1
Нечести'вым же до конца` без# млsти ја%рость на'иде” Прови'дњ б^о и^хъ и^ бђдђщая,
2
що вони, дозволивши їм вирушити і з поспішністю виславши їх, розкаються і поженуться за ними,
бо, ще маючи у руках печалі і ридаючи над гробами мертвих, вони задумали інший безумний помисел, і тих, кого з благанням висилали, переслідували, як утікачів.
Тягла ж їх до того кінця доля, якої вони були гідні, і вона навела забуття на те, що трапилося, щоб вони поповнили покарання, якого не вистачало до їхніх мук,
4
Влеча'ше б^о и^хъ къ семђ концђ досто'ина нђжда, и^ приклю'чшихся не въспомянђтїе вложи`” да'же и^ прочая мђкамъ ко и^сполне'нїю мђче'нїя.
5
і щоб народ Твій звершив славну подорож, а вони знайшли собі надзвичайну смерть.
5
лю'ди же ᲄвоя пресла'вное пђтьше'ствїе и^скђси`. ѓ^ни' же стра'ннђ ѓ^бря'щђтъ смр~ть”
6
Бо все творіння знову з висоти перетворилося у своїй природі, підкорюючись особливим повелінням, щоб сини Твої збереглися неушкодженими.
6
Все' бо творе'нїе въ свое'мъ е^мђ родђ` па'ки со выjше преѓ^бразя'шеся, слђжа'щи своиственыM повеле'нїемъ, да ѓ'троцы твои` съхраня'тся неврежде'ни.
7
З’явилася хмара, яка осіняла стан, а де стояла колись вода, показалася суха земля, із Червоного моря — безперешкодна путь, і з бурхливої безодні — зелена долина.
бо вони ще пам’ятали про те, що трапилося під час перебування їх там, як земля замість народження інших тварин породила скнипів, і ріка замість риб вивергла безліч жаб.
10
Въспомянђся бо е^ще и^мъ, иже въ ѓ^бита'нїю и^хъ. ка'ко ё^бо за рожде'нїе живо'тныхъ и^зведе земля скни'фы, и^ за рыбы эTри'гнђ рњка` мно'жество жа'бъ”
11
А опісля вони побачили і новий рід птахів, коли, захопившись побажанням, просили приємної їжі,
бо на утіху їм налетіли з моря перепели, а грішних спіткали покарання не без знамень, які були силою блискавок. Вони справедливо страждали за свою злобу,
12
въ похотњнїю б^о в#зыидо'ша и^мъ эT мо'ря крастели. мђче'нїя грњшнымъ наи^до'ша не безъ быvшихъ зна'менїи, по нђж'ди гро'ма пра'ведне б^о пострада'ша по свои^хъ безако'нїяхъ.
13
бо вони дуже сильну відчували ненависть до чужоземців: інші не приймали незнайомих подорожніх, а ці поневолювали благодійних прибульців.
13
и^б^о лю'тњишее ненавидњнїе на страннолю'бца насᲄа'вишA и^нїи б^о незна'емыхъ не прїемля'хђ прише'лецъ, сїи же бл~годњтелїю страннолю'бцоM слђжа'хђ,
14
І мало цього, але ще буде суд на них за те, що ті вороже приймали чужих,
14
и^ не тоkмо н^о е^же кое расмотре'нїе бђдеT иX. зане насиляеми въспрїемляхђ чю'ждиX.
15
а ці, з радістю прийнявши тих, які потім уже користувалися однаковими правами, стали пригнічувати жахливими роботами.
Тому вони уражені були сліпотою, як ті колись біля дверей праведника, коли, будучи обійняті густою темрявою, шукали кожен входу в його двері.
16
побїени же сђть ѓ^слњпле'нїемъ, ја%коже и^ ѓ^ни` при две'реX прпDбнаго съ ско'рыми покровени бяхђ тма' ми. ко'ждо же прохода своиX две'рїи и^ска'ше,
17
Самі стихії змінилися, як в арфі звуки змінюють свій характер, завжди залишаючись тими ж звуками; це можна побачити через старанне спостереження того, що було.